Волинщина, «святий хіппі» та три тисячі шматків паперу: експрес-прогулянка луцькими музеями
-
-
>
-
>
-
>
4569
Музеї часто асоціюються у людей з нудним пасивним відпочинком. Тим не менше, тут ховається безліч цікавих, оригінальних, а часом абсолютно божевільних речей, які важко помітити під час традиційних екскурсій.
Допитливий відвідувач може «винести» для себе з музею набагато більше, ніж йому пропонує програма. Так сталося і з нашими кореспондентами, які вирішили пройтися музеями Луцька у пошуках незвичайного. І ось що нам трапилося.
КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
Наша інтелектуальна прогулянка стартувала у Волинському обласному краєзнавчому музеї. Тут саме завершували монтувати виставку відкритих фондів «Врятовано для України». Це предмети, які нелегально намагалися вивезти з країни через волинську митницю.
Виставку можна розглядати годинами. Тут і срібні кишенькові годинники, і колекція табакерок (найвишуканіші серед них – жіночі), і самовари. Деякі експонати мають свої незвичайні історії потрапляння на музейні полиці. Як от колекція ікон праворуч від входу. Їх до пункту пропуску «Ягодин» везли аж із Башкирії.
На тому ж третьому поверсі музею діє виставка «Відлуння великого ритму», що відображає музичний побут Волині 60-х-80-х років. Можна довго бродити вздовж химерних концертних костюмів, старих програвачів, платівок і вицвілих афіш. Але от що точно прикує ваш погляд – афіша виступу Українського державного ансамблю пісні і танцю ВОЛИНЩИНИ! Саме так! Музиканти говорили «Волинщина» до того, як це стало мейнстрімом.
МУЗЕЙ ВОЛИНСЬКОЇ ІКОНИ
Це те місце, яке зазвичай оминає увагою сучасна молодь, формуючи свої плани на відпочинок. А дарма! Адже на полотнах та частинах старих іконостасів написано набагато більше, ніж просто історія християнства.
Поміж характерних зображень Божої сім’ї з німбами і рештою святого реквізиту, приковує погляд одна незвичайна ікона. Це святий Онуфрій Пустельник, який 60 років прожив у єгипетській пустелі. За одяг Онуфрію слугували його довге волосся і борода (тому моя подруга якось назвала його «першим християнським хіппі», – авт.), а їжу перші тридцять років йому приносив янгол.
Онуфрій мав свого лева, з яким бродив пустелею, і по смерті святого той лев сам викопав йому могилу. Волинські іконописці чомусь були впевнені, що лев повинен мати курячі лапи і людські риси обличчя.
У численних залах музею – красиві, дивні, алегоричні та метафоричні ікони, які обов’язково змусять вас замислитися і звернутися із запитаннями до працівників музею.
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ЛУЦЬКОГО БРАТСТВА
Це один із найменших музеїв міста, і має він небагато експонатів. Тим не менше, двері музею завжди відкриті для допитливих відвідувачів. Зараз тут експонують унікальні зображення Луцька, Володимир-Волинського та Рівного на початку 19 століття. Один з малюнків є третім найдавнішим зображенням Луцька, з тих, що нині відомі історикам.
Малюнки експонують у колишніх келіях монахів Луцького хрестовоздвиженського братства. У музеї закликають чимшвидше побачити зображення, адже вони перебувають у приватній колекції, і невідомо, чи коли-небудь ще їх демонструватимуть публічно.
МУЗЕЙ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА КОРСАКІВ
Новенький МСУМК доволі популярний серед молоді. Тут часто зустрінеш як поціновувачів мистецтва, так і шукачів інстаграмних фотозон. Тим не менше, музею є, чим дивувати своїх відвідувачів.
Наприклад, трьома тисячами шматків паперу з унікальними рельєфними відбитками, які заповнили стіни зали змінних експозицій. Це робота львівської мисткині Ольги Кузюри, що має назву «Втрачена присутність». Жінка робила відбитки декоративних елементів минулого – старих кахлів, металевих дверей печі та навіть австрійських прикордонних стовпів.
***
Якщо ти досі сумніваєшся, чи потрібно іти в музей – ось тобі Ісус у чаші. Ісус у чаші вже в музеї. Будь, як Ісус (с).
Текст і фото – Людмили РОСПОПИ
Передрук заборонено
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі