У Волинському краєзнавчому музеї презентували єдину волинську ліру
Справжня волинська ліра вперше зазвучала у стінах Волинського краєзнавчого музею.
Це – точна копія автентичного музичного інструменту, який зберігається у фонді музею, заграти на якому уже не можна. Про історію ліри та створення копії старовинного інструменту розповідає сюжет Андрія Гнатюка на Youtube.
Ліра потрапила в Україну з Іспанії у 16 столітті, а на Волині вона ще й стала типовим музичним інструментом. Під неї грали весілля, але найчастіше під неї співали духовно-моралізаторські пісні на ярмарках і біля церков. Переважно на лірі грали сліпці, для яких музика була єдиним заробітком. Про таких мандрівних співців у 1960 році створили фільм, деякі епізоди якого знімали біля храму в селі Воротнів Луцького району.
Співців часто називали «богом обраними». У них питали поради і просили благословення навіть частіше, ніж у священників.
«Вони були найкращими знавцями епічної творчості і завдяки тому вони заробляли на життя. Ці люди мали досить добрий заробіток і не вважалися жебраками», – розповідає кандидат мистецтвознавства, доцент Рівненського гуманітарного університету Юрій Рибак.
Збереглася лише одна волинська ліра, яка, до того ж, не грає. У фондах музею вона з 1940-х років.
«Невідомо, хто майстер, хто працював з нею, як вона потрапила до музею. В старих документах ніяких записів не було. Ми навіть не можемо почути, як вона звучить», – каже завідувачка відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею Людмила Мірошниченко-Гусак.
Особливості волинської ліри описав Юрій Рибак.
«Тут усередині є дві струни, які називаються співаницями. Саме такими інструментами користувалися музиканти Старовижівського, Любомльського та Шацького районів. У центральній та східній Україні частіше трапляються ліри з одним рядом струн», – зазначив мистецтвознавець.
Точну копію автентичної ліри луцький майстер Віктор Іщук виготовляв тиждень.
«Матеріали – ялина та сосна. Єдина відмінність від автентичного інструменту – верхня його частина не з суцільного шматка деревини. Про те, що це саме волинська ліра, свідчать чотири кілочки. Звучить інструмент завдяки тому, що колесо треться об струни», – розповідає майстер.
Детальніше про старовинний музичний інструмент дивіться у сюжеті.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі