Лучанка йде з посади заступниці міністра охорони здоров'я

«Я вірю в те, що українці заслуговують на життя в країні, де медична освіта – це цінність, а не товар, де людей лікують лікарі, які знають, вміють і хочуть допомагати пацієнтам та відповідають за свою діяльність, де медичні працівники мають всі можливості для саморозвитку і обміну досвідом з колегами по всьому світу. Маю намір продовжувати працювати над втіленням ідей, що лежать в основі трансформації системи. Але не в цьому складі МОЗ.

Прийняла рішення про відставку. Відповідну заяву подано керівництву.

Трохи більше трьох місяців тому я погодилась стати заступником Міністра охорони здоров’я. Погодилася, бо була переконана, що нове політичне керівництво міністерства, як і було задекларовано перед журналістами, прийме естафету трансформації охорони здоров’я та спільно із сильною командою держслужбовців продовжить втілювати заплановане. Погодилася, бо впродовж кількох років досліджувала системи допуску до професії лікаря, а весну і літо 2019 присвятила проведенню публічних консультацій зі стейкхолдерами щодо впровадження такої системи в Україні, підготовці та погодженню Концепції професійного ліцензування лікарів, напрацюваннями рекомендацій щодо основних положень відповідного закону та реалізації нового регулювання системи безперервного професійного розвитку.

Курс щодо розвитку медичної освіти, справедливого розподілу в інтернатуру, підвищення ефективності фінансування медичної науки, запровадження професійного ліцензування лікарів базувався на результатах попередньо проведеної титанічної роботи українських та міжнародних експертів і тривалих публічних консультацій з лікарською спільнотою по всій країні, з міжнародними партнерами та прогресивними осередками медичної академічної спільноти. Більше того, напрям розвитку медичної освіти закріплено в стратегічних документах Уряду.

Я знала і дуже чітко розуміла, що в деяких напрямках, де особливо гостро назріла необхідність кардинальних змін, ми зустрінемо спротив тих, кому всі ці 28 років (а може й більше) було комфортно в умовах існування непрозорих правил, ще радянських підходів до розподілу ресурсів держави, колективної безвідповідальності та патерналізму. Знала, що зустрінемо критику тих, хто «за зміни, тільки не в нашому колгоспі». Але я також була переконана, що Міністерка, Zoryana Skaletska, яку я знала зі студентських років як викладачку і експертку з медичного права, також розуміє необхідність приймати часом непопулярні, але потрібні рішення, усвідомлює важливість командної роботи.

Однак вже з перших днів після призначення стало зрозуміло, що про командну роботу та формування спільної політичної позиції не йдеться.
Всі спроби ініціювати налагодження такої роботи, зібратися разом з командою заступників та керівниками підрозділів МОЗ, визначити стратегічне бачення, обговорити ключові політичні рішення та курс – щоб кожен в Міністерстві розумів мету і логіку тих чи інших кроків - ігнорувалися або блокувалися. Я як заступник Міністра не бачила та не брала участі в опрацюванні та погодженні документа, який ліг в основу Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Для більшості працівників в МОЗ ухвалений документ з визначеними цілями став несподіванкою.

До цього часу відсутній затверджений наказом розподіл обов’язків між заступниками. Без розподілу обов’язків ніхто з заступників не має можливості повноцінно реалізувати свої повноваження та працювати на результат, приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність.

Одночасно з діяльністю заступників, певні паралельні завдання могли ставитися радникам в обхід заступників, а після скасування інституту радників – тим же людям, але вже без відповідного статусу. Проведено численні зустрічі з цілеспрямованим залученням діячів, які «дореформували» українську медицину впродовж 25 років до стану, який ми спостерігали до початку реформ.

Домовленості з теперішнім «самопроголошеним» керівництвом Одеського медуніверситету є чітким сигналом, що держава в особі МОЗ схвалює будь-які, навіть рейдерські, методи боротьби за керівництво університетом і розпил державних коштів, а не відстоює позицію відновлення правового порядку та притягнення до відповідальності осіб, які зухвало порушують закон. І це в умовах задекларованого Президентом та Урядом курсу на боротьбу з рейдерством.

За час мого перебування на посаді:

Впроваджено нові прозорі правила відбору наукових досліджень, що фінансуватимуться за кошти державного бюджету 2020 року та 13 грудня оголошено конкурс проектів;

Здійснено огляд бюджетних видатків за освітніми програмами, подано пропозиції щодо найбільш оптимальних варіантів рішень змін системи фінансування медичної освіти - саме цей аналіз є підгрунтям подальшого прийняття рішень;

Підготовано проекти рішень МОЗ та Уряду для запуску нової моделі інтернатури у 2020 році, ведеться робота з розробки примірних програм підготовки в інтернатурі відповідно до європейських вимог;

Підготовано проекти рішень та проведено підготовчу роботу для запуску перехідного періоду фінансування безперервного розвитку лікарів та можливості вже у 2020 році здійснити перші монетизовані виплати більш ніж 70 тисячам лікарів;

Розроблено проект наказу про вимоги до заходів безперервного професійного розвитку, які дозволять провайдерам організовувати свою діяльність відповідно до найкращих стандартів, а лікарям – отримувати якісний навчальний контент;

Обрано на прозорому конкурсі нову керівницю Центру тестування, майже завершено всі підготовчі процедури для її призначення;

Розроблено та подано на підпис Міністру ще 04 листопада графік проведення іспитів для студентів та інтернів у 2020 році. Розроблено та потребує прийняття наказ щодо переведення студентів, які склали IFOM у 2019 році на 4 курс.

Сформовано план заходів щодо вдосконалення тестових іспитів Крок. На сьогодні ведеться розробка наказів щодо вдосконалення процедур проведення та впровадження громадського спостереження за іспитами, заплановано тренінги для прокторів, авторів та рецензентів тестових іспитів.

І головне: збережено у повному складі і підсилено команду Директорату освіти, науки і кадрів - державних експертів та їх керівників, які далі готові працювати на результат і втілювати зміни.

Очевидно, що докорінні зміни не можуть подобатися і задовольняти абсолютно всіх. Завжди є ті, чиї фінансові чи родинні інтереси будуть страждати. Однак тим більше неправильним є те, що під приводом широкого діалогу та врахування позицій всіх стейкхолдерів фактично підтримується і заохочується відновлення позицій тих, кому комфортно і вигідно залишити старі корупційні схеми. Не може бути компромісу чи спільної позиції з тими, хто уособлює корупційну феодальну систему.

За 3 місяці я переконалася, що політичні рішення відкладаються, а публічно озвучується позиція, яка не обговорювалася всередині МОЗу, або обговорювалася без участі фахівців, які безпосередньо над ними працюють. Сотні сторінок аналітичних записок, матеріалів, проектів рішень, наданих Міністру у різних формах – не беруться до уваги або вважаються недостатніми без пояснення позиції.

Я як заступник Міністра вважаю неприпустимим такий незрозумілий і непрозорий процес прийняття/неприйняття рішень. Залишатись надалі на посаді для мене з багатьох причин – це компроміс із совістю, на який я не піду».