«Какофонія Донбасу»: у Луцьку відкрили фестиваль документального кіно

22 Листопада 2019, 23:49

3791

У Луцьку відкрили фестиваль Docudays UA

У Луцьку стартував 16-й мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA.

Розпочали його з кінопоказу стрічки «Какофонія Донбасу» 22 листопада.

Координаторка фестивалю на Волині Богдана Стельмах перед переглядом зауважила, що фільм викликає багато цікавих внутрішніх переживань та емоцій.

Богдана Стельмах

Окрім того, вона подякувала всім партнерам Docudays UA. Ключовою темою фестивалю цьогоріч є вплив інформаційних технологій на свідомість людини, про те, як інформаційні технології змінюють життя в хорошому і не дуже розумінні.

«Стрічка показує, як працювала радянська пропаганда, і як вона діяла, коли був період Незалежної України, і чому Донбас став таким, яким ми маємо його сьогодні. Тема була та залишається актуальною, поки йде війна на Донбасі», – наголосила Богдана Стельмах.

У фільмі є також прив’язка до Волині – пісня від тріо Мареничів.

Юрій Леута

Продюсер фільму Юрій Леута вперше у Луцьку.

«Мені приємно тут знаходитися і презентувати кіно. Не дивлячись на те, що в назві фільму є слово «Донбас», меседж цього фільму більш глибокий. Він досить динамічний, не зважаючи на те, що триває більше години», – зауважив Юрій Леута.

Всіх присутніх Юрій Леута запросив дивитися кіно дуже уважно, особливо першу частину.

Після перегляду фільму «Какофонія Донбасу» глядачі мали можливість поспілкуватися з продюсером, висловити свою думку про фільм. Багато присутніх поділилися своїми враженнями, поставили запитання та подякували за кіно.

За словами продюсера стрічки, фільм найсхідніше показували в Маріуполі.

«Я хвилювався, але був зворушений їхньою реакцією. Чесно кажучи, не знав, якою вона буде. Тому що у фільмі показано, що пропаганда – це не є добре. Але присутні дякували і казали, що це найправдивіший фільм про Донбас, який вони побачили за останні чотири роки. Хочу, щоб цей фільм показували в набагато більше містах, тому що поки географія показів невеличка. Луцьк, до речі, найзахідніше місце, де вперше побачили це кіно», – наголосив Юрій Леута.

Після жвавого обговорення одна жінка з залу запитала в Юрія, яка ж мета фільму?

«Показали все погане, один негатив, було ж в той час щось і добре», – зазначила жінка.

«Так як раз ці кадри показували, як було добре. Всі архівні кадри: свято родини, шахтарі в білих сорочках – все добре. Все, що знімав на той час журнал «Радянська Україна», або ж інші, то все було абсолютно красиво. Це все пояснює закадровий голос, який розказує, як було насправді. Ми навіть, як два тижні просиділи в архівах і продивилися купу матеріалів, зрозуміли, що виглядало все фантастично. І якщо це не пояснювати, то людина буде вірити, що так воно й було насправді. А поганих радянських кадрів просто нема. Їх не існує», – пояснив Юрій Леута.

Щодо запитання, чи вийде фільм на українських телеканалах, Юрій Леута зазначив, що це залежить не від нього.

«Якщо канали виявлять бажання, то я із задоволенням погоджуся», – прокоментував продюсер.

За словами Юрія Леути, цей фільм нікого й нічого не засуджує.

«Ми намагаємося співчувати цим людям, які жили за радянських часів, бо так життя їхнє склалося. Тут треба не засуджувати, а аналізувати. Ми не засуджуємо радянську пропаганду, ми просто хочемо, щоб цього ніколи більше не повторювалося. Просто потрібно зробити правильні висновки», – підсумував продюсер фільму Юрій Леута.