Стартувало голосування за найкращий лист до Святого Миколая
-
-
>
-
>
-
>
16604
Майже місяць мали маленькі лучани, аби взяти участь у конкурсі «Твори добро разом із Миколайчиком з Району». Діти до 14 років надсилали нам свої листи, малюнки та фото і розповідали про добрі справи, які зробили протягом року.
Як і обіцяв Район.Луцьк, 12 грудня Святий Миколай з Району визначить переможців, які отримають цінні подарунки від наших партнерів: солодощі, дитячі книги та іграшки.
На нашу електронну адресу надійшло шість листів від маленьких лучан. Пропонуємо читачам обрати переможця: вказуйте номер листа, який найбільше сподобався, у коментарях. Голосування триватиме до 16 грудня. Де переможець зможе отримати подарунки, повідомимо разом із результатами голосування.
Лист №1. Маргарита Авешнікова, 9 років
Дівчинка просить відпустку та здоров’я для своєї мами.
«Привіт святий Миколаю. Пише до тебе Маргарита Авешнікова. Мені 9 років. Я зі своїм братиком Іллюшкою цілий рік старалися бути слухняними, але мабуть у мене не сильно получалося. Ми просимо багато подарунків, а мама каже що ти нам нічого не принесеш. Дала нам куди тобі написати. І ми пишемо. Ми подумали.
Насправді нам нічого не треба. Наша мама довго на роботі робить. Вона головний бухгалтер в відділі освіти в луцькому районі. Дай їй відпустку. Ми хочемо бути з нею довго. Вона тільки встигає нас нагодувати та поцілувати. Раніше казочку говорила та обіймала. Більше ми нічого не хочемо. Дякуємо.
І ще щоб вона здорова була. Бо була сильно хвора і вдома не сиділа, тільки на роботу ходила. Дякуємо тобі сильно. Ми тебе любимо. А ще вона хоче в Карпати. А гроші в неї постійно закінчуються. Дай їй грошей на Карпати. І нам цукерок тільки буде достатньо. Все дуже тебе любимо і дякуємо. Іллюша ще хоче книжечку і я теж. На добраніч».
Лист №2. Анастасія Ткачук, 7 років
Дівчинка дуже любить тварин. Вона годує кошенят, коли йде до школи, і навіть прихистила вдома кицьку, яку хотіли викинути на вулицю. Киця Мура стала справжньою подружкою школярки.
Дівчинка просить подарунок не собі, а братикові Максимку. Ще Марта благає Миколая не забирати батьків у маленьких діток. Хоч вона ще маленька, та вже розуміє, що в країні війна, яка забирає життя героїв.
«Добрий день, Святий Миколаю.
Мене звати Марта. Мені п’ять з половиною років і я ще не вмію добре писати, тому мені допомагає мама.
Святий Миколаю, я дуже чекаю зустрічі з тобою. Розбуди мене, будь ласка, коли прийдеш. Я дуже хочу сфотографуватися з тобою і потім показати фото своєму сусідові Денисові. Уявляєш, він каже, що тебе не існує. Та я точно знаю, що ти є. Кожного ранку по дорозі в садочок ми з моїм братиком Максимком сперечаємося, з якої хмаринки ти будеш спускатися. Вирішили, що з найбільшої, бо ж на ній мають поміститися і всі подарунки.
Ми надіємося, що заслужили їх, адже цілий рік були чемними і слухняними, допомагали мамі і татові, а деколи і один одному. Знаєш, Святий Миколаю, цього року у нас трапилась біда – мого братика покусав собака. Я дуже переживала і просила Бога і тебе допомогти. Дякую, що почув мене – рана вже повністю загоїлась, уже навіть шраму немає.
Тому, Миколаю, принеси подарунок моєму братикові. Він дуже хоче вертольота. Мені можеш не приносити нічого, я вже доросла і знаю, що насправді тобі допомагають батьки, тому сама попрошу в них, що мені треба. А в тебе прошу лише одне: ти ж знайомий з богом? Миколаю, попроси у нього, хай не забирає батьків у маленьких діток.
Одного разу ми з мамою зустріли у маршрутці хлопчика. Він сказав, що їде з бабусею до тата і що його тато солдат. Ми вийшли на одній зупинці – в центрі Луцька. Мені було дуже цікаво, який у того хлопчика тато, і я попросила нас познайомити. Владик підвів мене до одного із портретів, що на дошці біля собору і сказав, що це його тато, що його забрав бог і що тепер він може поговорити тільки з фото і ще деколи тато приходить до нього уві сні.
Святий Миколаю, той тато був не один. Таких фото на дошці будо дуже багато, і знаєш, там були і мами. Моя мама каже, що всі вони герої, бо боролись за свою державу. Так навіщо ж забирати героїв? Владик казав, що дуже сумує за татом. Святий Миколаю, попроси Бога хай не забирає більше до себе нікого.
Оце і все, що я хотіла тобі написати. Дуже чекаю зустрічі. На всякий випадок, якщо не зможеш увійти, стукай у вікно – я не буду спати».
Лист №4. Другокласники гімназії №14
Діти розповідають про те, як допомагають птахам, роблять іграшки для дітей-сиріт і зберігають довкілля. Діти постійно підтримують одне одного і закликають усіх робити добрі справи щодня.
«День Святого Миколая – одне з найулюбленіших свят дітей і дорослих. Адже хто з нас не любить отримувати подарунки. Має свято і виховний зміст: щоб заслужити на подарунок діти повинні бути чемними і робити добрі справи. Щороку Святий Миколай кличе за собою людей, пропонує стати поруч і робити добро задля інших. Одні ще сумніваються... Хтось уже зробив перший крок. А деякі давно і впевнено ідуть за ним, за Святим Угодником.
Учні 2-Г класу НВК «Гімназія № 14 імені Василя Сухомлинського» з нетерпінням чекають цього свята. Тому настав час підбити підсумки ніби щойно розпочатих справ. Вже другий рік ми активно беремо участь у акціях «Допоможи птахам взимку», виготовляючи годівнички, «Подаруй дитині іграшку», «Збережи довкілля» (збираємо макулатуру і батарейки).
У нелегкий для України час ми не забуваємо і про солдатів-захисників. Всією класною родиною сплели маскувальну сітку, неодноразово збирали їжу, одяг, книги, малювали малюнки для бійців АТО.
А найцікавішим для нас було виготовлення новорічних іграшок для діток-сиріт героїв Небесної Сотні. З допомогою волонтера Оленки Котлярми передали подарунки для них.
Є добрі справи, які ми не забуваємо робити щодня. Це допомога рідним і друзям, догляд за рослинами класу, прибирання вдома і у класі. Традицією нашого класу є проведення тематичних тижнів: «Я роблю добрі справи», «Скажи іншому приємне слово», «Допоможи другу».
Добрі справи приносять нам задоволення. Роблячи їх, ми не чекаємо винагороди. А добро, яке ми робимо іншим, дарує нам відчуття немарності і змістовності нашого життя. Тому закликаємо всіх: «Спішімо робити добрі справи»!
Лист №5. Дмитро Бурковський, 7 років
Семирічний учень правознавчого ліцею дуже хоче отримати подарунок від Святого Миколая, адже робив хороші справи цілий рік і слухався тата й маму. Ще хлопчик просить миру і щоб усі дітки були здорові.
«Любий мій Святий Миколаю!
Я тебе дуже люблю! Цілий рік з нетерпінням Тебе чекаю, коли Ти прийдеш до мого ліжечка і вранці біля подушечки я знайду від тебе подарунок. Кожний твій подарунок для мене найкращий. Пробач мені за мої погані вчинки, але я дуже стараюся бути хорошим. Стараюся гарно вчитися, бути хорошим другом, допомагати мамі і татові вдома. Допоможи мені будь-ласка у цьому Святий Миколай. Дуже хочу щоб на свято вся родина була разом, щоб Святий Миколай допоміг у цьому році усім-усім-усім, щоб усі дітки та люди були здорові і не хворіли, щоб всі мами і тати були разом із своїми дітками. І головне, щоб в Україні був мир і не було війни.
Бурковський Дмитро, 7 років, учень 2 класу комунального закладу «Луцький навчально - виховний комплекс загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів – правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою Луцької міської ради Волинської області».
Лист №6. Дарина Наумчук, 11 років
«Дорогий Миколаю, цього року я була слухняною: давала бідним гроші, допомагала батькам, дарувала однокласникам подарунки, поступалась місцем старшим...
Я би хотіла кубика-рубика, або новорічну шапку, або доміно, або цікаву книгу, або ігри чи головоломки, або ляльку, або фломастери всіх кольорів.
Мамі помаду, фарби акварельні чи гуаш, м'якеньку іграшку та клей-пістолет.
Татові годинник, ліхтарик, батарейки.
Братові цукерок.
Але найкращі подарунки – це любов, дружба ,вірність, розум, сила, а головне – Мир!
Св.Миколаю від Наумчук Дарини, 11 років».
«Добрий Миколаю, Вітаю!
Мене звати Єва і мені аж три рочки. Розповім тобі про свою добру справу. Нещодавно ми з мамою врятували котика. Маленького, чорненького, він був дуже наляканий, і не знав, де йому йти. Ми з мамою взяли його з собою, бо він сидів один на парковці. На жаль, ми не змогли залишити його в себе вдома, бо в нас вже є киця Дуся. Але ми його зігріли і добре нагодували. Було холодно, ми залишили котика у під’їзді, де він знайшов собі нову родину. Любіть тварин. Будьте трішечки добрішими, і тоді світ буде кращим. PS. Принаймні, мама мене так вчить.
Від щирого серця прошу вибачення за помилки, оскільки писати (та й розмовляти) українською, ми з дитиною почали два роки тому, як переїхали з Донбасу у це чарівне місто Луцьк».
Лист №8. Марійка Антонова, 9 років
«Дорогий Миколаю!!!
Я дуже люблю своїх близьких: тата, маму, бабусю і дідуся. Завжди стараюся їм у всьому допомагати, як у домашніх справах так і по господарству. А ще я відмінно навчаюсь, граю на фортепаіно, займаюсь танцями. Поважаю і слухаюсь своїх вчителів.
Будь ласка, подаруй моїм близьким здоров’я і щастя! А мені дуже хочеться в подарунок від тебе отримати книгу, у якій зібрані казки усіх народів світу і фломастери для малювання. І дуже прошу - подаруй МИР для діток України і всієї землі!
СВЯТОМУ МИКОЛАЮ від Марійки Антонової, 9р».
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі