Директор «Кічкарівки» йде у політику, бо хоче змін*

Віталій Бобир провадить волонтерську діяльність і впевнений, що політики не зацікавлені у масовому виробництві захисних споруд, як, зрештою, і в завершенні війни.

Війна на сході торкнулася багатьох громадян. З підприємства ТзОВ «Західторгхліб», де Віталій Бобир працює керівником, виконувати обов’язок призвали четверо працівників.

«Ми як виробники хлібної продукції розуміли, що потрібно включатись в роботу і допомагати нашим хлопцям. Налагодили співпрацю з місцевими підрозділами Національної гвардії, «Айдару», «Правого сектору», з «Самообороною Волині». Передаємо для бійців на передову хлібобулочні вироби тривалого зберігання», – каже Віталій Бобир.

Для 22-ї мотопіхотної бригади підприємство придбало позашляховик «Hyundai Galloper». Також бере активну участь у проекті  «Меценати для солдата» – надають сертифікати на безоплатне отримання хліба для родин учасників АТО та знижку для них на 40% на всі хлібобулочні вироби.

Наразі Віталій Бобир активно займається розробкою і випробуванням захисних габіонів для вояків АТО.

«Коли був  малим хлопчиною, цікавився різноманітними «стрілялками», вивчав історію воєн. Паралельно із розвитком людства вдосконалювались не лише зброя, а  й засоби захисту. Сучасні габіони вже давно успішно використовують армії США та НАТО. Дізнавшись про них, вирішив спробувати зробити їх у Луцьку. Габіони, які виробили ми, можна використовувати як блокпости, бази, довгострокові укріплення. Так, за день-два бетонний редут не збудувати, а ось встановити габіони точно можна».
 

Захисні споруди пройшли успішне випробування на рівненському полігоні. Днями мають відправити 15 габіонів на схід на допомогу 14-й окремій механізованій бригаді. Дротяні будівельні сітки були вже готові давно, чекали на партію спеціального волокна для вистилання всередині.

«Паралельно працюємо над одним супутнім проектом: виготовленням «методичок» на допомогу військовим, в яких буде детально описано, що таке габіони, як ними користуватися, де і як краще встановлювати, як ремонтувати після обстрілів. Тож сподіваюся, що наші габіони врятують не одне життя, а ще ліпше – якщо відпаде потреба їхнього використанні. Ефективність таких захисних споруд показала себе, недарма найсучасніша армія світу – армія США, використовує їх. Наші чиновники не зацікавлені у масовому виробництві таких захисних споруд, як, зрештою, і в завершенні війни. Поки на центральному рівні приймаються рішення – втрачається дорогоцінний час і людські життя»,  – ділиться планами волонтер.   

Віталій Бобир каже, що має непереборне бажання змін: в державі, місті, на своїй вулиці, тому йде в політику.

«Спілкуючись з громадськими активістами «Самопомочі», побачив їхню позицію, зрозумів, що наші думки, погляди на проблеми в місті, державі збігаються. Побачив з боку цієї політичної сили адекватні дії і рішення на виклики в економічній, фінансовій сферах життя країни, її дії і реакцію на прояви корупції і військові дії на сході. Вважаю, що це є сила, яка відповідає моїм поглядам на політику, суспільство нашої країни».

Перебуваючи на посаді керівника, Віталієві Бобиру неодноразово доводилося робити різноманітні дозвільні документи для функціонування підприємства. В процесі роботи зіткнувся з непоборною корупцією з боку чиновників. Щоб оформити будь-який документ, треба пройти сім кіл пекла. Це одна з причин, чому молодий керівник пішов у політику.  

«По-друге, це війна. Мене зачіпає те, що стався певний «перекос» в нашій державі, замість того, щоб робити якісь кроки, щоб припинити це кровопролиття, не бачимо адекватних дій з боку керівництва держави. Держава ставить планку виконати план мобілізації, але не переймається, що її бійці на передовій не мають належного матеріального забезпечення, зброї, нормального харчування. Це все вона переклала на плечі волонтерів. Так не повинно бути. Тому це непереборне бажання змін – змін в державі, місті, на своїй вулиці, слугувало тим, що я прийняв рішення спробувати себе в політиці», – каже Віталій Бобир.

Каже, що тривалий час активно займається спортом. Тому це міг би бути його внеском у розвиток міста як туристичного, спортивного міста.

«За освітою я інженер-будівельник. Можливо, у мене немає такого колосального досвіду, але я знаю, як це робиться правильно, як це відбувається в європейських країнах», –  упевнений Віталій Бобир.
 

Зі слів Віталія Бобира, у нас є всі можливості для будування нормальних доріг.

«Ми спробували закладати для будівництва дороги геотекстильне полотно, яке в рази подовжує строк експлуатації дороги. Ті кошти, які ми будемо економити на ремонті, можемо пустити на будівництво шкіл, садочків, ремонт інженерної інфраструктури».

На його думку, на сьогоднішній день у місті на доволі низькому рівні йде розробка інвестиційних проектів. Цей напрям потрібно розвивати, брати участь в програмах. Є чимало європейських, американських інвесторів, яким було б цікаво відкрити тут свої представництва, налагодити виробництво. Але це чомусь не відбувається, знову ж таки, через бюрократію і нерозуміння з боку влади.

«Ми бачимо, як через недолугі рішення міських чиновників спотворюється архітектурне обличчя міста. Звісно, що на ці питання у мене є своє власне бачення, певні міркування і проекти», – зауважує Віталій Бобир.

Він каже, що родина підтримала його бажання піти у політику.

«Батько завжди казав, що легше говорити, але набагато важче зробити. Тому порадив спробувати свої сили і стати на місце тих, кого я критикую. Дружина, безперечно, що мене підтримує», – ділиться Віталій Бобир.

Для керівника Кічкарівки успіх – це досягнення своїх цілей. Успішне місто, це місто, в якому приємно жити, в якому хочеться жити, куди всі їдуть, в якому високий рівень життя, зарплат, привабливість для туристів, відомість поза межами країни, місто, в я кому мріють жити.

Віталій Бобир буде корисним луцькій громаді, адже знає, як залучити в місто інвесторів та створити їм сприятливий клімат для роботи. Розуміється на будівництві та архітектурі, працюватиме над покращенням «архітектурного» обличчя міста. Пропагуватиме розвиток спорту в місті.