Київський художник Петро Лебединець привіз до Луцька «Колір як нескінченність»

У Галереї «Арт-кафедра» відкрили виставку київського абстракціоніста Петра Лебединця.

Галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» знову заявляє про свій високий рівень. 18 листопада тут відкрилася виставка київського абстракціоніста Петра Лебединця під назвою «Колір як нескінченність»  – пише Таблоїд Волині.

Роботи вражають кольором, а якщо вдуматися у назви, то можна зрозуміти, що все в світі вимірюється кольором, навіть час. Самі ж картини так заворожують, ніби в них можна взяти і ввійти. Організаторам виставки полотна Петра Лебединця нагадали волинські  строкаті костюми та рядна. Особливо поєднання в роботах фуксії та жовтого або червоного і синього. Сам автор картин зазначив, що це напівсвідомо, адже сенсів у картинах безліч. Отож, кожен мав би пошукати там свої.

З вітальним словом до гостей вечора звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка нагадала присутнім про мету галереї - відкривати світові, і лучанам зокрема, нові імена талановитих українських митців, пропагувати українське сучасне мистецтво. Кількома словами окреслила основні життєві і творчі віхи Петра Лебединця.

«Його полотна прикрашають музеї, галереї та приватні колекції по всьому світу. Роботи Лебединця можна побачити в Національному художньому музеї (Київ. Україна), Галереї «Inter Art Galerie Reich» (Кельн. Германія), Галереї «Martinez» (Канни. Франція), Галереї «Fanar» (Люнер. Швейцарія), Віденському музеї історії мистецтв (Відень. Австрія), в постійному представництві України при ООН, Українському музеї та Мерії Брукліну (Нью-Йорк. США), а також великої кількості інших міст Старого та Нового Світу», - зазначила Леся Корсак. 

Вона подякувала автору картин за довіру і висловила радість з приводу його перебування у Луцьку :

«Ми хочемо створити тут музей сучасного мистецтва, а як такий музей без Петра Лебединця. Він дуже скромний, а ми дуже раді бачити його в гостях».

Мистецтвознавець Зоя Навроцька зазначила, що у художника потужна база та авторитетна школа, тому його роботи такі особливі, можливо, не всім зрозумілі. Пані Зоя безперечно правильно сказала про митця: «Саме такі люди пропагують нас у світі. Не як тих, хто б’ється та воює, а як націю інтелігентну».

Друг та колега  Петра Лебединця пан Олександр з Києва навіть надав Луцьку офіційний статус культурної столиці, бо «де виставка Петра Лебединця – там і культурна столиця» та зазначив, що таку виставку Лебединця можна було побачити лише минулого року в київському «Арсеналі».

Художниця Катерина Ганейчук свій коментар щодо виставки сформувала так: «Отримала шок від кольору, позитив, захват. Сірість волинська є безкінечна. Останніми днями я думала над терміном «рефлексія». Я думала, чому всі рефлексують. Де світло? Сьогодні я його побачила, я Вам вдячна».

А ось відомий волинський письменник Іван Корсак навіть зізнався перед публікою в своєму гріху. Це «білі завидки», адже письменнику, щоб його зрозуміли в іншій країні треба свій твір перекладати, а твори таких художників, як Лебединець, перекладів не потребують.

Ця виставка для «Арт-кафедри» - велика честь та добряче випробування на професіоналізм, адже її організація виявилася непростою справою. Картини Петра Лебединця дуже масштабні, тож галереї довелося відібрати ті твори, котрі можна було пронести через двері по діагоналі. А доставка картин з Києва тривала 9 годин в жахливу погоду. Всього на виставці представлено невеличку частину творчого доробку художника – 22 твори. 

Картини художника мають багато кольорів, мазків, шарів, колір затягує, а полотна ніби безкінечні, глядач не помічає країв. Сам пан Петро сказав, що він музикант. І освоїв він чудовий інструмент – пензлі.