У Луцьку хочуть розвинути потужну ІТ-галузь

Досить скоро з ринку праці можуть зникнути звичні для нас професії водіїв, продавців, перекладачів та робітників на заводах, їх повністю замінять автоматизовані системи, для розробки яких потрібні кваліфіковані ІТ-шники.

Перспективи ІТ-галузі обговорили на конференції «Нові можливості в ІТ-бізнесі для молоді Луцька» у суботу, 19 листопада.

Одним зі спікерів заходу був  директор Асоціації «Луцького ІТ-кластеру», президент групи компаній «Internetdevels», голова громадської організації «Асоціація розвитку інтернет-простору» Віктор Левандовський.

Він зауважив,  що в Луцьку є великий потенціал для розвитку ІТ-сфери, тому ряд тренінгів та семінарів,  які будуть проводити у Луцьку має на меті розкрити цей потенціал та надихнути на роботу у ІТ якомога більше лучан.

Бізнес-аналітик Дмитро Кушнір зауважив, що галузь дає шанс отримати високооплачувану та перспективну роботу, яка залишиться затребуваною у майбутньому. Адже не секрет, що досить скоро багато професій просто зникнуть з ринку праці, в той час, як фахівці, які займатимуться програмуванням будуть потрібні завжди.

Великою перевагою роботи в ІТ є те, що працювати можна не тільки в Україні, а й за кордоном. Крім того, сфера дозволяє обрати більш ширший спектр професій – це і маркетологи, і менеджери.

Невід’ємними вміннями для роботи в ІТ фахівець вважає дві основні речі – знання іноземної мови (англійська та бажано німецька), а також вміння працювати з закордоними замовниками.

Наразі, говорить Дмитро Кушнір, у світі з’являються нові технології – безпілотні автомобілі та інші автоматизовані системи. Для забезпечення їх роботи працює безліч ІТ-спеціалістів і така робота є одним із трендів сьогодення.

«Безпілотні автомобілі дозволяють керувати автомобілем без водія. Це один із трендів. Автомобільна електроніка, автопілот, керування тормозною системою – в автомобілі з’являється повноцінний комп’ютер. Він специфічний, бо постійно трясеться, є перепади температур.  Але це роблять і є великий попит на розробку програм під автомобільну електроніку», – розповів Дмитро Кушнір.

Він стверджує, що деякі види професій перестануть бути актуальними. Водії, співробітники банківських відділень, продавці, робітники на заводах та фабриках, перекладачі, юристи-консультанти зникнуть з ринку праці, бо зникне потреба у їх послугах.

Важливим елементом у галузі є гідна заробітня плата, середній дохід ІТ-шника становить 40 тисяч гривень у місяць.

Цікаво,  що можливостей для навчання зараз також не мало. Основними шляхами для здобуття знань лишаються стажування та практичні задачі, спілкування з іншими ІТ-спеціалістами, комерційні ІТ-школи, навчальні центри ІТ-компаній, технічні університети, Інтернет-курси, портал для ІТ-спеціалістів dou.ua.

Віктор Левандовський говорить,  що на конференціях та семінарах лучан спробують навчити базовим менеджерським навичкам – як працювати в команді,  спілкуватися з замовниками, як задіяти всій інтелект, створити успішний ІТ-бізнес.

Спеціаліст говорить, що ставши ІТ-шником, ви назавжди забудете, що таке «офісний планктон»,  проте для цього необхідне знання іноземної мови та вміння завжди «бути в темі».

Крім того,  він вважає,  що для успішної роботи потрібно вивчати культуру інших країн та національностей,  адже робота з закордонними замовниками неминуча, а порозумітися буває досить важко.

«Треба вивчати культуру, етику.  Бо приходять листи – ніби і все ясно, але нічого незрозуміло. Буває,  що читаєш лист замовника і не розумієш, що він хоче. Перша думка – «Він що тупий?» Але потім вчитуєшся,  і розумієш,  хто тупий насправді. Проблема взаєморозуміння дуже важлива. Одного разу я втратив замовника,  бо сказав, що у нас немає факса», – поділився досвідом Віктор Левандовсикий.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​