«Луцькводоканалу» вода в колонках обходиться надто дорого

У місті – 450 будинків, що не під’єднанні до центрального водопостачання.

Частиною водопровідної системи міста є так звані водорозбірні колонки. Для більшості мешканців ці блакитні масивні крани поряд із дорогою – незрозумілий пережиток з минулого, коли воду пили навіть із шкільних «фонтанчиків», зокрема із вуличних колонок. Проте в місті і досі проживають люди, для яких ці нехитрі пристрої – єдине джерело води, пише Комунальний патруль.

«Наразі є близько 450 будинків, які не підключені до централізованого водопостачання і користуються водопровідними колонками. У нас ще є окремі вулиці, де колонки залишаються єдиним джерелом водопостачання – це район Вишкова, вулиці Теремнівської, Наливайка, Мамсурова, Володимирської та інших»,  – розповідає Володимир Чупун, заступник директора комунального підприємства «Луцькводоканал».

Колонки встановлювали разом із проведенням у місті водопровідної мережі. Здебільшого вони розміщені в приватних секторах, проте є чимало і посеред старого міста, де колись також була приватна забудова. Крім того, «Луцькводоканал» обслуговує десять колонок у сусідніх селах: Підгайцях, Крупі та Лищі.

Безпосередньо у Луцьку зараз лишилося 87 колонок, іще рік тому було на десять більше. Загалом, така тенденція зберігається постійно: за рік ліквідовують в середньому 8-10 колонок.

«Колонки встановлені для того, щоб доступ до води мали ті, в кого немає центрального водопроводу, тому їхню кількість ми постійно зменшуємо. Якщо є можливість підключити будинки до води, то ми підключаємо і ліквідовуємо колонки, бо це дуже розтратна вода, адже бере, хто хоче і скільки хоче»,  – прокоментував директор місцевого водоканалу Іван Корчук.

Якщо в «зоні обслуговування» лишається один будинок, не під’єднаний до загальної мережі, водоканал всіляко заохочує і навіть бере на себе частину витрат, аби в оселю вода почала з’являтися через труби, а в підприємства з’явилася можливість ліквідувати колонку.

«Луцькводоканалу» вода в колонках обходиться надто дорого. По-перше, ніде не обліковується її використання. «Халявну» воду не соромляться набирати для того, щоб помити автомобіль, випрати білизну, полити город. Плата за користування – символічна, проте стосується лише мешканців, чиї будинки «закріплені» за колонками, бо очевидно, що не мають іншого джерела водопостачання. Кожному мешканцю на місяць нараховується 1,52 «куби» води, тобто 6,55 гривень.

По-друге, «Луцькводоканалу» доводиться постійно ремонтувати давно не нові системи, а це – і недешеві деталі, і бензин для виїзду до колонки, і зарплата працівникам. Ще одна проблема – замерзання води в колонках за мінусової температури на вулиці, а це також потребує додаткового обслуговування працівниками водоканалу.

«У всіх є вода в будинках і квартирах, що розташовані поряд. Колонка нас рятує, коли відключають воду, а таке буває нерідко. Виходить, непоганий запасний варіант. Але, чесно кажучи, додатково за колонку з нас ніхто плати не бере», , – розповіла мешканка приватного будинку на вул. Богдана Хмельницького, що розташований в 20 метрах від водорозбірної колонки.

Жителька району Теремне розповіла, що поряд із її будинком також є водорозбірна колонка, проте нею мешканці не користуються, адже хто не має доступу до центрального водопроводу, має непогану альтернативу – криницю поряд із будинком. А от найчастішими «клієнтами» колонки, за словами жінки, є водії маршрутних автобусів, які тут набирають воду. А ще – безхатьки, які донедавна жили в приміщенні колишньої рятувальної станції поряд із Теремнівськими ставками.

«Зараз якраз збираємося проводити воду в будинок. Розглядаємо кілька варіантів. Бо, з одного боку, є можливість приєднатися до центрального водопостачання, а з іншого – бити свердловину або ставити насос від криниці. Найдешевше – підключитися до міської мережі, але така економія – ненадовго, бо доведеться щомісяця платити за воду. До того ж, міська вода не тішить якістю, постійно бувають відключення. Щодо джерельної води, то є свої нюанси, адже поряд – городи і в воду можуть потрапляти речовини, якими удобрюють ґрунт, проте тарифи на воду змусять вибирати все-таки цей варіант. Погодьтеся, не дуже розумно мати чисту воду в криниці і щомісяця платити шалені гроші за іржаву з крана», – каже мешканка Теремного.

Втім керівництво «Луцькводоканалу» запевняє, що люди, які досі не мають в оселях кранів з водою, можуть розраховувати на водорозбірні колонки.

«Хай як неефективно це було б, ми будемо тримати колонки до останнього мешканця, який приєднається до центральної мережі», – прокоментував Володимир Чупун.

Проте суми в квитанціях натякають на іншу тенденцію. Якщо ситуація з тарифами не зміниться, до водорозбірних колонок може дуже швидко повернутися популярність.