«О, а тут ще крім замку щось є!», - цікаві фрази туристів про Луцьк

12 Листопада 2016, 16:21

2114

Серед лучан побутує стереотипна думка, що туристи в місті трапляються нечасто.

Проте історик та журналіст видання Хроніки Любарта Оксана Штанько вважає, що це неправда.

Протягом року вона проводила для мандрівників екскурсії Луцьком. Географія туристів виявилася доволі широкою – тут і жителі не дуже віддалених від нас Литви й Білорусі, і мешканці більш далеких Італії, Франції і Великої Британії. Ну й, звичайно, представники усіх регіонів України.

Комусь із туристів подобається місцева провінційна тишина й затишок. Дехто звертає увагу на кількість і велич храмів, захоплюється багатокультурним набутком минулих часів. Буває, що й відверто обурюються, коли бачать ті речі, яким би не належало бути.

Вашій увазі пропонується низка цікавих фраз, вихоплених із загального контексту екскурсій давнім Лучеськом:

Василь, 45 років, Одеса: «О, а тут ще крім замку щось є!» (локація подивування: Лютеранська кірха)
Джеремі, 25 років, Маямі, штат Флорида, США: «Як, як річка називається? Стікс? Містика просто!» (про Стир біля Голованівського будинку).
Олег, 40 років, Рівне: «…бо він допомагав монгольській навалі захопити замок!» (на питання чи здогадується екскурсант, чому святий Миколай є покровителем Луцька).
Ерік, 21 рік, Сан-Етьєн, Франція: «Якщо ви думаєте, що у вас погані дороги, поїдьте до Жовкви! Там вони справді погані».
Сесіль, 21 рік, Ліон, Франція: «Луцьк мені нагадує маленьке французьке місто… Хочу додому!» (враження від прогулянки вулицею Данила Братковського).
Іван, 50 років, Київ: «От ви все про місто і про замок, і про євреїв… Скажіть краще, скільки в Любарта було наложниць?!» (турист, спраглий на історії про особисте життя міщан).
Марія, Переяслав-Хмельницький, 24 роки: «А Заглушецьке передмістя так називається, бо там жили глухі лучани?».
Ярослав, 35 років, Вінниця: «У Луцьку добре закохуватися – гарних дівчат багато + дружина вдома! Ви сьогодні ввечері що робите?».
Ольга, 40 років, Луганськ: «На таких диваках, як він, тримається світ» (про Миколу Голованя і його будинок-дітище).
Роберто, 40 років, Італія: «Ваше місто неочікувано здивувало своєю багатокультурністю. Караїми, євреї, литовці, поляки, вірмени, німці, чехи – і всі тут, у такому маленькому Луцьку! Бережіть пам'ять про ці народи. Це справді дуже важливо!».