Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Луцький фотограф опублікував унікальні фото з несанкціонованого мітингу проти органів НКВС

15:36 23.06.2019
1026

23-24 червня 1941-го року органи НКВС розстріляли тисячі в'язнів Луцької в'язниці. Луцький фотограф Віктор Чухрай поділився власними унікальними світлинами з першого несанкціонованого мітингу проти органів НКВС, який відбувся у 1989-му році.

Розстріл проходив спочатку на західному подвір'ї, потім на східному. Були розстріляні, за винятком декількох осіб, усі в'язні. У джерелах вказується різна кількість жертв – від двох до чотирьох тисяч чоловік – повідомляє «Monitor Wołyński».

20 липня 1989 року на Замковій площі в обласному центрі відбувся перший несанкціонований тодішньою владою мітинг. На мітингу було публічно заявлено, що органи НКВС скоїли злочин проти людства, розстрілявши у червні 1941 року тисячі в’язнів Луцької тюрми. Це сколихнуло суспільство і за заявами громадян вже 31 липня 1989 року прокуратура Волинської області порушила кримінальну справу за фактом розстрілу 23 червня 1941 року в’язнів Луцької тюрми.

Про цей мітинг на своїй сторінці у мережі Facebook написав луцький фотограф Віктор Чухрай, котрий був учасником тих подій.

«1989 – 2019_06_23 Доброго ранку Луцьк. Сьогодні у мене інші фото, сьогодні 30 років від першого, забороненого мітингу у Луцьку. Потрібно бути достатньо сміливим, щоб тоді прийти на мітинг і ще безсовісно знімати на очах КГБістів і міліції. Було 3 кільця оточення. але нас було багато і було не страшно. Всі знімки публікуються вперше! Подиіться у лиця справжніх патріотів! Незалежної України ще й не було», – пише фотограф.





Також він оприлюднив фотографії першого покладання квітів на могили розстріляних в'язнів.

«1989_06_23 Перше покладання квітів до могил ростріляних НКВДистами вязнів Луцької тюрми 23 червня 1941 року. Лідер - Геннадій Кожевніков. Руху ще не було...Фото публікуються вперше», – написав Віктор Чухрай.





У 2009-му році Луцька міська рада прийняла цільову програму з увічнення пам'яті жертв розстрілу в Луцькій в’язниці, у рамках якої було вирішено розпочати польові пошукові роботи та провести розкопки саме з цього місця.

Під час розкопок виявили супровідний матеріал: фрагменти уніформи зеленого кольору, армійське взуття (чоботи, черевики), металеві ґудзики від одягу (в тому числі із зображенням п’ятикутної зірки), а також 6 ебонітових капсул – солдатських ідентифікаторів зразка 1941 року (так звані «смертники»), які носили військовослужбовці Червоної Армії на початку радянсько-німецької війни. В капсулі повинен був зберігатися папірець з даними про червоноармійця. Із шести знайдених медальйонів такі папірці були виявлені лише у 2-х, але в результаті поганої герметизації вони зітліли.

За виявленими знахідками ідентифікували, що це поховання радянських військовослужбовців. Треба відмітити, що інформація про масові поховання радянських військовослужбовців біля в’язниці була відсутня в будь-яких відомих нам на той час джерелах чи свідченнях очевидців. У зв’язку з цим був проведений тривалий архівний пошук, внаслідок якого вдалося з’ясувати, що під час німецької окупації Луцька в’язниця використовувалася під табір для військовополонених «Шталаг №360». У ньому з жовтня 1941 по червень 1942 року померли від голоду та холоду або були розстріляні 10530 чоловік. Значна частина загиблих військовополонених була похована біля села Гнідава. Нині колишнє село Гнідава є територією міста. В 1975 році на місці поховань, у районі, де пересікаються сучасні вулиці Гнідавська і Потебні, був споруджений пам’ятник — на гранітному обеліску встановлена дошка з написом "Жертвам фашизму від громадян м. Луцька". 22 червня 2010 року 314 останків червоноармійців перепоховали з військовими почестями.

Загрузка...
Коментарі
18 липня
Сьогодні
Вчора
16.07.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин