Нічний Луцьк: інтерв`ю з речником полку «Азов» на проспекті Волі

06 Червня 2015, 07:38

1779

В ніч перед вихідними вулиці Луцька ожили. Під час нічної прогулянки Луцьком ми зовсім випадково зустріли речника полку «Азов» Андрія Д`яченка. Боєць приїхав до Луцька на кілька днів і ось вже з понеділка повертається назад.

Чи надовго ти повернувся додому?

На 10 днів. У вівторок повертаюсь назад. В нас така система ротації – три місяці в зоні АТО, а потім ротація. Приїхав показатися батькам, що живий-здоровий, і повертаюсь назад.

І як тобі тут? Чи важко адаптовуватись? От молодь поспішає в нічні клуби, а там війна….

Тут класно. Мирно. Я дуже радий, що люди можуть отак спокійно відпочивати. І ми зробимо все можливе, щоб це було надалі. І ця війна не торкнулася Луцька.

А що там на війні?

А що там? Все, як завжди. Очевидно, що наша влада території, захоплені терористами, не збирається повертати.

Тобто? Ти маєш на увазі, що конфлікт затягнеться на деякий час?

Думаю, що з ДНР та ЛНР буде Придністровський сценарій. Там і держави як такої нема. А от Путін хоче нав’язати Палестинський сценарій.

Тобто конфлікт час від часу загострювати?

Так. Де будуть поновлюватися і затихати бойові дії, можливо, навіть час від часу теракти. Ми, азовці, патріоти, націоналісти, хочемо Хорватського сценарію розвитку подій на Сході.

А що такого зробила Хорватія?

Свого часу після розпаду Югославії вона вся свої зусилля спрямувала на розбудову армії. І в 1995 році, провівши спецоперацію «Буря», за 48 годин повернула всі окуповані території. Тому і ми повинні працювати зараз над розбудовою Збройних сил України.

Поки розмовляємо з Андрієм, поруч ходить якийсь чоловік з гітарою. Наближається до різних компаній та починає їм наспівувати. Можливо, вам доводилося вже його бачити в маршрутних таксі чи на Театральному майдані в центрі міста.

Спостерігаючи за нічними картинами, коли то одна, то інша компанія прямує у бік бару «Карабас-Барабас», Андрій усміхається. Мовляв, в Луцьку йому відпочити так і не вдалося. Та і відпочинок в подібних закладах йому не до снаги.

Я відпочиваю тут дуже умовно. Вирішую справи, пов’язані з розбудовою цивільного корпусу «Азову». Сплю ще менше, ніж там. От сьогодні звільнився о 8 вечора, то вирішив зустрітися з другом, який, до речі, теж збирається добровольцем в АТО.

Його друг Андрій Цвек ще студент. Говорить, як тільки закінчить навчання, відразу поїде на війну.

Ми прощаємось з хлопцями, просимо берегти себе та бажаємо лише перемоги.

Після таких зустрічей мандрівка нічним Луцьком стає не такою цікавою. Бо, знаючи, що відбувається там, повертаєшся до суворої реальності і розумієш: люди в паралельному світі ніколи не зрозуміють таких Воїнів світла, як Андрій.

Гуляла нічним Луцьком Аріна Крапка