Андрій Любка привіз до Луцька «Кімнату для печалі»

13 Жовтня 2016, 18:03

2207

У ВОУНБ імені Олени Пчілки відбулася презентація нової книжки письменника Андрія Любки «Кімната для печалі».

Захід, організований мистецьким об’єднанням «стендаЛь», відбувся 12 жовтня.

«Кімната для печалі» – це збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність.

До книги увійшло 11 оповідань. Автор каже, що у початковому варіанті їх було 15, однак редактор тексту і близький друг автора, письменник Олександр Бойченко порадив залишити ті, які об’єднані спільним настроєм та спільною темою.

«…стилістика із поетичної мови – вона десь перекочує у прозовий текст. Можливо, ці оповідання – це реінкарнація якогось такого поетичного зовсім мого світовідчуття. І якщо «Карбід» був почасти брутальною прозою, тому що там були якісь такі ситуації, які обурювали читача, які йому не подобалися, то «Кімната для печалі» – це книжка, в якій, навпаки, часто занадто затишно», – ділиться автор.

За словами Андрія, найбільше читачам подобається найперший текст – оповідання «Жінка і сірники» про любов ліричного героя до дівчини у хеджабі.

Говорили також про те, де молодим авторам шукати сюжети для творів. Любка радив придивитися до того, що нас оточує, бо, за його словами, і речі, і стіни, мають пам’ять. Так у романі і з’явився образ кімнати – письменник переїхав до Ужгорода і винайняв житло. Йому наснилися попередні власники квартири у будинку, якому вже майже 90 років.

«Мені стало цікаво, скільки разів на цьому ліжку кохалися, а скільки тут у когось болів зуб. З цього і почався процес написання оповідання, який, зазвичай, триває довго, доки у блокноті не назбирається достатньо окремих фрагментів та образів, які можна об’єднати у завершену історію», – розповів письменник.

Після презентації книги розмови плавно перейшли на закарпатське вино. Андрій зізнався, що закарпатського не п’є, однак ніколи закарпатцям про це не каже.

Цікаво, що Луцьк потрапив у топ-міст України, де б хотілося жити автору. Комфортно письменник почувається також у Чернівцях та Ужгороді.