На патріотичне виховання луцьких дітей планують витратити 1 мільйон 527 тисяч гривень

У Луцьку обговорили, як виховувати патріотичну молодь і на що у 2015-2017 роках спрямують кошти програми.

Сьогодні, 8 вересня, відбувся круглий стіл щодо Програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді міста Луцька на 2015-2017 роки. Обговорювати цілі програми прийшли: начальник відділу у справах молоді та сім’ї Олексій Веремійчик, начальник Волинського обласного ліцею Павло Боснюк, начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк, підполковник Олександр Фурман та представники громадських організацій. Учасники круглого столу нагадали, що попередню таку програму 2007–2009 років було практично не профінансовано, більшість проектів закрили. Тому для того, щоб програма запрацювала цьогоріч, потрібно виділити 300 тисяч гривень. Загалом на 2015-2017 роки для реалізації програми планують витратити 1 мільйон 527 тисяч гривень.

Депутат Луцької міської ради Павло Данильчук, один із розробників програми, зазначив, що зміст проектів має відмінності від загальної розробки Міністерства освіти України.

«Ініціатива щодо таких речей має іти знизу. Ми не чекали розроблення стратегії на державному рівні. Події минулих років говорять про те, що розробка програми зараз на часі», – зазначив Павло Данильчук.

Програма базується на чотирьох напрямах: національно-патріотичному вихованні, співпраці з громадянським суспільством, військово-патріотичному вихованні молоді та інформаційному забезпеченні національно-патріотичного виховання. Кожен з цих рівнів має допомогти сформувати свідомого громадянина, представника української національної еліти.

Для того щоб програму було реалізовано, усі, хто причетний до її виконання, мають мати належні умови. Тому важливим питанням на обговоренні стало становище вчителів предмету «Захист Вітчизни».

Олег Гребенюк зауважив, що середня зарплата таких спеціалістів становить 1 500 гривень, що зовсім не сприяє бажанню знавців своєї справи виконувати таку роботу. Проте зарплатня може коливатися залежно від школи і від кваліфікаційного рівня вчителя.

«У кожній школі є викладач «Захисту Вітчизни». Правда, перед військовими діями з шкіл забрали зброю, але в нас роблять ремонт 22 школи, ми будемо готові прийняти зброю, якщо вона поступить. Щодо  програми, то ми абсолютно нічого не заперечуємо. У нас є і можливості, і бажання», – сказав Олег Гребенюк.

Також присутні погодилися з тим, що викладання у школах «Захисту Вітчизни» має налічувати не менш як дві години. Начальник Волинського обласного ліцею Павло Боснюк впевнений, що для успішної реалізації програми треба відокремити політичні аспекти від виховних.

«Попередні програми лишалися на кабінетних столах через децентралізацію системи виховання. Адже усі структури, які займаються патріотичним вихованням, далекі від дітей. Всі мають іти в школу, а не в центри чи в кабінети», – ствердив Павло Боснюк.

Полковник також зазначив, що нарізна зброя, якої зараз бракує у школах, там і не потрібна. Адже коштує така збройна кімната близько 80 тисяч гривень. Як альтернативу начальник ліцею пропонує зробити макети, для яких не треба буде наймати охорону.

Обговорили на круглому столі ще один важливий аспект – створення центру національно-патріотичного виховання. Олексій Веремійчик підтримав таку ідею і зазначив, що це стане великим кроком вперед не тільки для реалізації програми, а й для тих людей, хто шукає консолідації та групування. А охочих діяти, впевнений чиновник, серед молоді є велика кількість, їм потрібний тільки поштовх.

Представники громадських організацій теж приєдналися до дискусії. Проте, ще не усі зрозуміли, яка саме роль відведена у програмі їхнім об’єднанням та як саме буде проводитися фінансування. Тож питання патріотичного виховання молоді обговорюватимуть і надалі.

Оксана ВЛАСЮК