Курінного УПА пропонують зробити почесним лучанином і назвати на його честь вулицю
На честь Олексія Брися, який народився на Горохівщині, пропонують назвати одну із луцьких вулиць, а також встановити меморіальну дошку та надати йому звання почесного лучанина.
Таке прохання у понеділок, 26 вересня, під час під час засідання комісії з питань впорядкування назв вулиць міста озвучив мешканець Петро Гайдучик.
Він зазначив, що Олексій Брись зробив подвиг і у свій час визволяв рідну землю від німецьких окупантів.
Безпосередньо у Луцьку командир куреня УПА у Військовій окрузі ВО «Турів» не проживав, втім, протягом певного часу навчався у луцькій гімназії.
Тож Петро Гайдучик уже вдруге на засіданні комісії пропонує виготовити меморіальну дошку на честь Олексія Брися, назвати на його честь одну із вулиць, а також присвоїти йому звання почесного лучанина.
На це члени комісії зауважили, що з таким проханням було б краще звертатися до Горохівської міської ради, а також до Волинської облдержадміністрації, адже ця постать має більший стосунок саме до того регіону, де він народився і провадив свою діяльність.
Проте від ідеї встановити меморіальну дошку на стіні навчального закладу, де вчився Олексій Брись, присутні не відмовилися. Крім того, пообіцяли краще дослідити біографію курінного УПА та у перспективі подумати і над іншими озвученими пропозиціями.
А поки від комісії запланували надіслати звернення до Горохівської міської ради з проханням розглянути можливість найменування однієї з вулиць Горохова на честь Олексія Брися.
Довідково
Брись Олексій (Леонід) Семенович (псевдо: «Остап») (нар. 1922, с. Рачині) — командир куреня УПА у Військовій окрузі ВО «Турів».
Олексій Брись народився 1922 в с. Рачині, Горохівського району на Волині. Після закінчення польської школи у рідному селі, Горохівської гімназії та здобуття атестата про середню освіту вже при радянській владі Олексій Брись вступив на фельдшерський факультет Львівського медінституту. Але після першого курсу почалась війна і Олексій повернувся додому.
Як тільки німці дозволили відкрити українські школи, Брись почав працювати викладачем фізкультури в Горохівській гімназії, а після її закриття за завданням ОУН перейшов на роботу викладача в уряд праці («арбайтзант»). Там увійшов у довір'я до начальниці цієї установи на прізвище Тіс і завдяки цьому допомагав багатьом уникнути відправки на роботу в Німеччину.
За твердженням члена Братства ветеранів УПА Волинського краю Йосипа Іванюка, у селі Зборишеві, було зірвано до вивезення цілий етап людей.
На шлях збройної боротьби проти німецьких окупантів став з 12 вересня 1942. Брись Олексій був курінним УПА на Горохівщині ВО «Турів» з 1943 р. по 1944 р.[2] Його курінь налічував біля 4 сотень бійців, які проводили активні бойові дії проти регулярних сил німецької армії. У лютому 1944 Олексія Брися схопили представники радянської розвідки й після кинуто до концтабору.
Вироком Військового трибуналу 1-го Українського фронту 13 серпня 1944 року засуджений за ст. 54-1а, 54-11 КК СРСР до 10 років виправно-трудових таборів з позбавленням волі на 5 років. Покарання відбував у Печлазі та Мінлазі.
Перебуваючи на засланні Олексій Брись проводив активну діяльність. Він був заступником голови товариства «Україна» у Воркуті, учасником Першого Конгресу українців в Росії. Звільнився 8 жовтня 1953 року. Реабілітований 27 жовтня 1994 року прокуратурою Волинської області.
Інформація з Вікіпедії.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром