Нинішня влада Луцька не чує людей, — Андрій Покровський

У Луцьку розповіли, як живе місто без міського голови, про вплив виборів на майбутнє міста, про зміни та багато іншого.

Про це бізнесмен й депутат Луцькради Андрій Покровський розповів 26 лютого під час відкритої розмови «Луцьк: що далі?», який організував Громадянський Рух «СВІДОМІ» спільно з РЦ «Промінь».

До слова, на захід завітало більше 350 лучан, деякі з них за активність отримали ще й сертифікат на вивчення англійської мови та книжки.

Аби дізнатися, про що ж депутат розповідав під час виступу, онлайн-видання «Район.Луцьк» для своїх читачів підготувало найвлучніші цитати.

• Вже два роки як не стало Миколи Романюка, як місто лишилося без свого керманича, як воно просто рухається по енерції, яку заклала попередня влада. Цієї енерції, боюся, на довго не вистачить.
• Скільки ми не обирали б президентів, він не вирішить всі наші проблеми, він не дасть можливості закрити всі ті негаразди, які зараз зустрічаються. Тому хочу наголосити, що відповідальність за наше майбутнє ми маємо взяти на себе. Маємо свідомо зрозуміти, що все залежить від нас, бо яким би не був Президент, він не дасть нам того, що ми очікуємо.

• Ми маємо чути один одного. На жаль, цього я не бачу він нинішньої влади, на жаль, вона не чує не тільки людей, а й тих депутатів, які не входять в більшість. Її дії виглядають на стільки не послідовними, що часом таке враження, ніби я знаходжусь в калейдоскопі. На сесії міськради приймаються одні рішення, а робляться інші. Наприклад, рік назад ми чули, що Луцьк купує тролейбуси, було стільки піару стосовно цього, але ніхто нічого не чув про них зараз, невідомо, що з ними буде. Також ми чули про об’єднання з Прилуцьким. І що зараз відбувається? Де це об’єднання? А воно конче необхідне для нашого міста. Або КП «Луцькі ринки». Чули, що буде наповнюватися бюджет, що місто житиме краще, що ринки треба перебрати у комунальну власність. А я, як депутат, можу вам сказати лише одне – бюджет наповнювався щороку 4 з лишнім мільйонами гривень, а наразі комунальне підприємство сплачує земельний податок лише 1 мільйон, який потім міська влада віддає на його ж утримання.

• Депутати мають бути відповідальними людьми з власною думкою. Але такі депутати більшість не влаштовують, вони потрібні виключно для того, щоб натискати ту кнопку, яку їм скажуть. І це дуже прикро.
• Я багато говорю про місцеву політику, але лише про те, що є наболілим. Говорю про те, що не підходить мені як народному обранцю, бо багато лучан звертаються до мене і питають, чому з кожним днем життя погіршується, а я не можу їм чітко відповісти, бо багато процесів не можу контролювати. Не хоче сьогоднішня влада чути тих людей, які мають власну думку, які вносять конструктивні пропозиції.
• Кампанія, яку ми розгортаємо називається «Голосуй свідомо». В ній ми будемо вести роз’яснювальну роботу серед виборців про те, що не за гречку, не за гроші треба голосувати, а виключно за своє майбутнє, за те, аби ваші діти жили краще. Тому всіх охочих взяти участь у цій кампанії, ми запрошуємо.

• Хотів наголосити на тому як НЕ ведеться співпраця з бізнесом у Луцьку. Багато з вас чув про ситуацію з McDonalds, коли велися перемовини, я безпосередньо брав участь у них. Розумію, не кожному подобається їжа звідти, не кожен хотів би, щоб такий заклад був у нашому місті, але принцип інший – це лакмусовий папірець для інвесторів, це те, що потрібно нашому місту для розвитку. Ви знаєте, чим закінчилася ця історія. Хтось у великих кабінетах вирішив, що не варто, аби McDonalds працював у Луцьку, навіть не з політичних, а більше з економічних питань. На цьому питанні поставили хрест. Але роботу по залученню інвестора вели роками.
• Я припинив займатися гральним бізнесом у 2009 році, тому що Верховна Рада прийняла закон про його заборону, а я законослухняний громадянин. Те, що журналісти нібито провели розслідування це відверта брехня і коментувати ці фантазії, я не буду, бо не хочу опускатися нижче. Тимчасова влада розвела Лас-Вегас у місті, і хоче тепер перекинути це на мене, бо колись я був причетний до цього бізнесу. Чого перекидати з хворої голови на здорову? Ви ж влада й ви несете відповідальність. Йдіть та боріться з такими закладами, закривайте їх.
• Якщо ти хочеш досягнути успіху в бізнесі, ти маєш відбирати фахових працівників. До мене багато зверталися, аби я взяв на роботу їх дочку чи сина, але я завжди ставлю питання: що ця людина вміє робити? Якщо є відповідний фах та бажання самореалізації, то вона має майбутнє. Тому в бізнесі я звертаю увагу на тих людей, які справді хочуть чогось досягати та працювати.

• Вважаю, що молодь – це майбутнє та перспектива. Якщо люди хочуть самореалізовуватися, то вони починають це робити у віці від 18 до 25 років, а потім йдуть по «накатаній». Тому безперечно краще більше обирати ті обличчя, які тягнутимуть колектив за собою.
• Луцьк – це мій дім. Тому мені дуже прикро, коли багато молоді виїжджає з міста, з країни, тому я завжди хотів заохочувати молодь залишитися тут, працювати й розвивати наше місто.
• Наші працедавці, на жаль, не можуть сплачувати такі зарплати, аби трудовий ресурс не виїжджав. Скажу чесно, особисто мене, як працедавця, ця проблема не зачіпає. У нас не значний потік кадрів, за останні 10 років не пам’ятаю, щоб менеджери середньої ланки нас покидали, аби знайти кращу роботу. Але в загальному таке явище мене хвилює, тому я намагаюся робити все для того, аби Україна була для українців.
• Інвестуючи в Луцьк, насамперед я інвестую в свою совість. Хочу знати, що, маючи можливість, я віддаю належне цьому місту.
• Те, яким буде Луцьк, насамперед залежить від його жителів. Я «за» твердження, що справедливість завжди переможе. Якщо Луцьк буде поганим містом, то це буде справедливо, бо це означатиме, що лучани не подбали про нього.