Як лучани на «Заході» фестивалили

Напередодні Дня Незалежності України у селі Родатичі, що на Львівщині відгримів найграндіозніший фестиваль «Zaхidfest».

Тисячі українців, а також гості з-за кордону уже восьмий рік підряд збираються під одним фестивальним небом та на три дні поринають у світ музики і розваг. 

Цьогорічний «Zaхidfest» відбувався з 19 по 21 серпня та зібрав на території рекордну кількість фестивальників з усіх куточків України.

Ще напередодні фесту до Родатич почали з’їжджатися натовпи людей, аби розмістити намети та підготуватися до триденного відпочинку. А у перший день фестивалю львівські вокзали були просто переповнені бажаючими якомога швидше потрапити у Родатичі та не пропустити найцікавішого. Неймовірна кількість людей з величезними наплічниками не поміщалася в електрички і автобуси, проте на дійство все ж таки зуміли дістатися усі охочі.

Організатори попіклувалися, аби гостям було не тільки весело, а й комфортно. Відтак на території «Заходу» організували платне наметове містечко, яке охоронялося та мало всі зручності. Крім того, усі мали змогу підзарядити телефони, прийняти душ і навіть смачно поїсти за досить невисоку плату. Проте найбільша кількість фестивальників зібралася все ж у безплатному наметовому містечку, яке простягнулося по всьому лісу навколо території фестивалю.

Місцеві жителі уже звикли до того, що раз у рік на три дні село перетворюється у своєрідну фестивальну столицю, тому до шуму та неймовірної кількості людей ставилися з розумінням і навіть усіляко допомагали. Відтак, за окрему плату пропонували під’їхати на підводі, продавали свіжу домашню їжу і дозволяли набирати воду з колодязів.

Проте головне дійство відбувалося все ж під сценою. Вже у перший день гостей фесту заряджали енергією як українські так і закордонні гурти. Серед них найбільше людей під сценами збирали Morphine Suffering (Україна), O.Torvald (Україна), Enter Shikari (Британія) і звичайно ж We butter the bread with butter (Німеччина).

Другий день був ще насиченіший музичним різноманіттям і незважаючи на безсонну ніч,  гості фесту не втомлювалися танцювати, стрибати та слемитися під Detach (Україна), Zebrahead (США), IAMX (Британія) та Balthazar (Бельгія).  Ну а вибухом другого дня фесту став виступ музичного колективу з Лос-Анджелеса Hollywood Undead.

В останній день велика фестивальна родина продовжувала розважатися. Польоти на мотодельтаплані, купання в озері, фотографування та різноманітні ігри все ж ще залишили сили для головного – кількагодинного концерту. На завершення «Заходу» для фестивальників виступали Crystal Castles (Канада), DevilDriver (США), Pianoбой (Україна). І драйвовим завершенням концертної частини фесту став виступ німецького індастріал-метал гурту Oomph.

Цього року «Zaхidfest» став тим місцем, де зібралася воістину вся Україна. Дніпро і Закарпаття, Одеса та Київ, Луцьк, Черкаси та решта областей приїхали, аби пройнятися неперевершеною атмосферою фестивалю. Нові друзі і враження, нові музичні відкриття і купа емоцій, яких вистачить до наступного року, стали чудовим завершенням фестивального літа.

Знайти лучан серед тисячного населення фестивалю виявилося не так  легко. Проте по дорозі додому ідентифікувати «своїх» за браслетами-перепустками на руках зовсім просто. З’їжджалися до Луцька та на його околиці, як великими компаніями, так і по-одному. І всі в один голос стверджували – кращого фестивалю цього літа ще не бачили. Сподобалося на цьогорічному «Заході» все – і організація дійства, і запрошенні гурти.

Фестивальниця Марія поверталася до обласного центру Волині одна. Каже, що сил їхати з друзями автостопом вже не вистачило. А найбільше сподобалося те,  що фестиваль не має вікових обмежень – там завжди почуваєшся молодим.

«На фестиваль потрапила зовсім випадково. У мене друзі приїхали в гості в Україну, от і вирішили разом пофестивалити, навіть квитки купували в останній момент. Чесно кажучи, я думала, що ми вже для цього застарі і будемо почуватися старперами серед студентів. Але були приємно здивованні, коли побачили,  що вік зовсім не має значення – їдуть всі,  хто хоче круто провести час та послухати улюблені гурти. Навіть колишніх одногрупників зустріла,  що було несподіванкою, бо вони також вже кілька років не живуть в Україні», – поділилася емоціями учасниця фестивалю.

Можна з впевненістю сказати,  що цьогорічний «Zaхidfest» учасники будуть згадувати ще не один рік. А тепло нічних вогнищ, неперевершена музика та люди, які за три дні встигли стати рідними залишаться у пам’яті назавжди.

Фото Романа ДОМБРОВСЬКОГО

1