Волинян закликають рятувати рибу від задухи

Через тривалі морози на водоймах може утворитись товстий шар криги, тож зростає загроза загибелі риби через застій води, безперервне гниття водоростей і нестачу кисню.
Під час різкого потепління під кригою зростає загроза утворення задухи. Про це інформує старший держінспектор рибоохоронного патруля Андрій Неридько.
При виникненні явищ задухи першими в ополонках з’являються водні комахи, а за ними підпливають найбільш вимогливі до вмісту розчиненого у воді кисню риби: судаки, окуні, йоржі, далі – плітка, лящ, короп, останніми – карасі та лини.
Особливо зростає небезпека наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються так звані мертві зони. В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в сковані кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, врятувати рибу зможе тільки людина.
На суші кількість кисню досить велика й майже завжди незмінна. Один літр повітря містить його близько 210 кубічних сантимерів. У такому ж об’ємі води кисню не більше 10 сантимерів кубічних, тобто у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риби повинні весь час шукати місця, багаті на кисень.
Основним методом боротьби із задухою є аерація – насичення води киснем повітря.
Для цього необхідно рубати ополонки на водоймах та вставляти у них снопи з очерету, соломи, механічними засобами переміщувати воду в ополонках, збагачуючи її киснем, перекачувати воду через повітря з однієї ополонки в іншу насосами та помпами. Також необхідно зчистити сніг з льоду на більшій по можливості площі водойм. Якщо є можливість, на водоймі необхідно створити приток і виток води. При цьому вода в процесі свого руху збагачується киснем.
У зв’язку з цим рибалок, громадськість та всіх, кому не байдужа доля мешканців водойм, закликають приєднуватися до порятунку риби від задухи.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром