У Луцьку історичні портрети почали «розмовляти» з відвідувачами
846 
У Луцьку, у музейному просторі «Окольний замок», презентували оновлену галерею репродукцій портретів волинської шляхти у межах відзначення Дня Європи.
Основним завданням експозиції було зробити історію ще цікавішою та ближчою. Побувала на презентації й кореспондентка Район.Луцьк.
Представляла галерею кандидатка історичних наук, дослідниця міської історії Луцька XVI‒XVII століть та завідувачка науково-експозиційного відділу музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько.
Дослідниця зазначила, що на початку відкриття підземелля у Музейному просторі екскурсанти поділилися на дві категорії. Одні, роздумуючи про новопосталу локацію, говорили, що ніколи не могли б подумати, що у Луцьку може бути щось подібне, інші ж зауважували, як круто, що у місті нарешті з’явилося таке підземелля.
«Якщо друга фраза тішила, мотивувала, надихала працювати далі, то перша відверто засмучувала. Чому ми ніколи не можемо думати, що в нашій історії може бути щось класне?» – каже Оксана Штанько.
Пояснюючи таку тенденцію вона наголосила, що проти української ідентичності ведуть боротьбу уже багато століть і роблять все заради того, щоб народ не думав про свою історію.
«Аби всі європейські виміри, які віддавна характеризували наш простір європейським, викорінювались із пам’яті. Аби згадки про регламентоване цехове ремесло, Магдебурзьке право і свободу вибору релігії маркували як щось буржуазно-націоналістичне, як щось чуже чого ми маємо соромитися», – навела приклади дослідниця.
Поєднання «українська шляхта» 20-30 років назад викликало багато сумнівів та застережень. Навіть сьогодні, проводячи екскурсії, Оксана Штанько зауважує, що відвідувачам важко повірити, що серед українських предків є лицарі.
«Люди сумніваються і це нормально, бо про нашу лицарську шляхетну королівську історію ми знаємо менше», – додає жінка.
Ідея інтерактивного «оживлення» портретів волинської шляхти виникла, коли до музею завітали студенти-першокурсники із факультету прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки. Музейний простір відкритий до співпраці, завдяки чому в рамках навчальної практики місяць назад спільно з ними дійшли цієї ідеї.
Інтерактивне «оживлення» полягає у додаванні до кожного полотна QR-коду через який відкривається відео на якому картина наче оживає та починає розповідати свою історію.
«Було надзвичайно важливо зробити так, щоб в часі оживлення за допомогою штучного інтелекту ці портрети не втратили себе, а ще зробити так, аби до наших відвідувачів вони розмовляли правдиво», – зауважила Оксана Штанько.
Для досягнення цієї мети дослідник повсякдення волинської шляхти раннього нового часу Ігор Гулюк написав підставні тексти. Саме ці слова промовляють «оживленні» картини.
Закликавши відвідувачів підійти до однієї з картин, Оксана ознайомила із портретом Катерини Любомирської. Після чого вона запросила одну із відвідувачок просканувати QR-коди на картині та показати відео іншим гостям.
Крім цього, дослідниця зазначила, що костюм, у який вона одягнена, є реплікою одягу останньої чверті 16 століття. Її виконала кравчиня Тетяна Вознюк. У такому вбрані колись могла ходити заможна селянка або середньозаможна шляхтянка чи міщанка.
Також були виконані репліки таких елементів одягу як комірці, чепчики та запасочки, які могли приміряти відвідувачі та стати «ще трохи ближчими до предків».
Закінчила презентацію Оксана Штанько закликом стати амбасадорами заходу та розповідати іншим про цю локацію в Луцьку, адже «локальний патріотизм – це те, що визначає».
Після заходу кожен відвідувач мав змогу приміряти репліки елементів одягу, просканувати QR-коди та картинках, насолодитися звучанням бандури та посмакувати пригощанням.
«Дуже цікава виставка і досить пізнавальна, особливо для приїжджих людей. Я сама з Луганщини й для мене це щось нове. Такого я не бачила, тож з радістю відвідала цю виставку. Було б цікаво, якби було більше чогось подібного, й ідея з QR-кодами, з «оживленням» зображення теж досить новітня та цікава. Я думаю що навіть людям більш старшого віку це було б такою новинкою і для молодших теж, бо не треба читати багато тексту. Одразу отримуєш інформацію про це полотно і це дійсно дуже цікаво», – поділилася відвідувачка Наталя.
Оксана Штанько після заходу зазначила, що часто помилково вважають наших предків селян менш інтелігентними та освіченими. Це стало свого роду тавром, хоча історія говорить про інше.
«Ця виставка важлива, бо показує, чиї ми діти. Показує наших предків, які стояли біля витоків формування нашої ідентичності. Якщо ми є вихідцями із сіл, то говоримо завжди про те, що нашими предками були селяни. І чогось говорячи про селян, ми вкладаємо в те поняття дуже мало інтелігентності, дуже мало освіченості й так далі. Дуже часто це звучить як певне тавро, але це ж зовсім не так, бо бачучи, якими були наші бабусі, прабабусі у часі міжвоєння, ми розуміємо, що це були освічені люди, це були люди з високим інтелектом, це були люди, які навчалися попри всі ці труднощі, які перед ними поставали», – зауважила науковиця.
Вона наголосила, що ми мусимо знати і розуміти про те, ким були наші предки. Серед них були міщани, шляхта, лицарство, козацтво. І важливо про всі ці елементи минувшини говорити.
Вона розповіла, що територія історичного Окольного замку була резиденцією, у якій мешкала шляхта. Часто до Луцька приїжджали для вирішення політичних та дипломатичних справ. Відповідно шляхта зіграла чималу роль у розбудові Окольного замку.
«Ми хотіли зарепрезентувати й показати, як виглядали ці люди. Якими були їхні цінності, про що вони думали, як вони жили, яким було їхнє повсякдення. І показати їхні обличчя, бо дуже часто говорять про людей пізнього середньовіччя, раннього нового часу, ми уявляємо їх собі дещо спотворено і не завжди знаємо, який вони вигляд мали», – сказала Оксана Штанько.
Також вона зазначила, що потрібно показувати ці портрети-репродукції, адже це були люди, які ходили по волинських землях та вирішували важливі політичні справи. І їхня позиція тоді надихає сьогодні й мотивує розуміти, чому ми такі, які ми є.
Карина ГЛАМАЗДА
Читайте також:
- Локачі
Затурцівські ліцеїсти поспілкувалися з однолітками із трьох європейських країн у межах міжнародного проєкту
- Баштанка
У Баштанській бібліотеці провели тематичний захід «Європа без кордонів»
- Освіта
Інтеграція освіти та культури в європейський простір: у ХДУ відзначили День Європи
- Корець
У Корці відзначили День Європи: єдність, шана героям і віра в перемогу