«Життя як театр»: у Луцьку відкрили виставку литовсько-польського митця Стасіса Ейдрігевічюса
1116 
Фоє Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка 21 лютого перетворилося на простір філософських роздумів та сюрреалістичних образів. Тут презентували ретроспективну виставку литовсько-польського митця Стасіса Ейдрігевічюса «Життя як театр».
Відбулося це в межах Днів литовської культури у Луцьку. На заході побувала кореспондентка Район.Луцьк.
Відкрила захід завідувачка кафедри образотворчого мистецтва ВНУ імені Лесі Українки Тетяна Прокопович. Вона зазначила, що виставка Стасіса – це не просто експозиція, а глибоке осмислення людського буття через метафору театру.
«Театр у розумінні Стасіса – це не будівля і не сцена. Це сама людина: її страхи, її пам'ять, її тиша. Ми звикли думати, що театр – це роль, але у Стасіса роль – це справжність. Бо кожен із нас грає роль перед світом, перед іншими та перед собою», – наголосила Тетяна Прокопович.
Також дивіться, як литовський волонтер Людвікас Васіліаускас та керівник Волонтерської ініціативи Волині Тарас Домальчук у «Вечірньому Районі» діляться досвідом, як залишатися надійним тилом для військових попри втому та інформаційні атаки ворога.
Читайте також:
Мистецтво, що об’єднує: у Луцьку презентували альбом Мікалоюса Чюрльоніса та фільм до Днів литовської культури
Художник, який народився в Литві, а з 1980 року працює у Варшаві, поєднав у своїх роботах литовську поетичну традицію та інтелектуальну глибину польської школи плаката.
Його персонажі з заплющеними очима та схиленими головами не дивляться на глядача – вони занурені у власний внутрішній світ.
Аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні Томас Іванаускас поділився історією створення проєкту. Він розповів, що виставка вже встигла побувати у Києві, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі та Ужгороді, проте саме в Луцьку вона набуває особливого значення.
Томас Іванаускас також згадав про відкриття у литовському місті Паневежис сучасного «Stasys Museum» – унікального випадку, коли музей присвячений митцю ще за його життя.
«Моя мета як аташе – презентувати нашу культуру, й спробувати знайти те, що нас об'єднує», – зазначив Томас Іванаускас.
Він анонсував наступний великий проєкт: 19 червня у Луцьку відбудеться концерт, що поєднає музику видатного литовця Мікалоюса Чюрльоніса та поезію Лесі Українки.
Почесний консул Литовської Республіки у Луцьку Сергій Мартиняк підкреслив, що ця подія є початком нової традиції – Днів литовської культури, які стануть регулярними. Також він озвучив амбітні плани щодо створення у місті Центру литовсько-української культури.
Особливий акцент зробили на підготовці до великої історичної дати – ювілею З’їзду європейських монархів, який Луцьк відзначатиме у 2029 році.
Виставка знайшла відгук і в серці господарів майданчика. В.о. директора театру Сергій Скулинець вражений творчістю гостя, виступив із несподіваною пропозицією: запросити Томаса Іванаускаса, який має режисерський досвід, поставити виставу на волинській сцені.
«Митці та культура повинні бути, бо без культури немає нації. Дякуємо, що обрали саме наш театр для цієї унікальної виставки», – підсумував Сергій Скулинець.
Тетяна Прокопович зауважила, що експозиція «Життя як театр» стала нагадуванням для кожного відвідувача, особливо для молодих художників, про те, що справжнє мистецтво народжується зі щирості та вразливості людської душі.
Яна КУР’ЯНОВИЧ