Розповіли, у скільки обійшлася «Ніч в Луцькому замку», та кого ніколи не покличуть на арт-шоу

День Петра і Павла організатори «Ночі в Луцькому замку» святкували по-особливому: зібрали журналістів у міській раді на прес-конференцію з приводу арт-шоу. Модератором став прес-секретар Анатолій Котлюк, який, до речі, придбав найперший квиток на «Ніч…».

Для того, щоб оживити спогади, присутні переглянути ролик Олексія Стаднюка про усі атракції та перформанси арт-шоу, пише «Таблоїд Волині».

Координатор фестивалю від міськради Юрій Моклиця розповів про задуми, які вдалося реалізувати, та про суперечливі ситуації, яких не вдалося уникнути.

«Підбиваємо підсумки шоу зараз, але ми взяли тайм-аут не для того, аби щось приховати. Захід відбувся на високому рівні, зуміли не понизити планку успішності попередніх років. Пишаюся, що проводимо шоу дуже відкрито, готові прозвітувати про всі кошти. Серйозною інновацією цього року є жорстка система доступу, продажу квитків, перепусток і повна відсутність запрошень «по знайомству». Найцікавіше, що всі квитки розійшлися напередодні, але в нас був ліміт гостей, які могли б зручно перебувати на території замку, тому додруковувати квитки не могли», – розповів Моклиця.

Звинувачення про черги, які лунали «десь там в Інтернеті» координатор назвав безпідставним, бо сам спостерігав, що більше 5-7 хвилин у черзі ніхто не чекав.

«Замок треба перелаштовувати під фестиваль. Адже галереї, вежі, підземна частина, церква Івана Богослова – все було зачинено. Якщо десь треба робити ремонт, то таки треба його робити. І вдосконалюватися постійно, а не за 3 місяці до «Ночі…», – додав Юрій Моклиця.

Також організатори продемонстрували вершину майстерності лучан – 2 фальшивих браслети на прохід до замку (один відсканований, інший розділений надвоє і склеєний), які вдалося виявити досвідченим охоронцям.

Руслана Порицька, арт-менеджер на режисер фестивалю, розповіла, що для неї дуже важливо, як активно луцькі митці долучилися до дійства, об’єдналися між собою, створювали перформанси спеціально для «Ночі..».

«Дев’ять годин треба було займати увагу відвідувачів на кожному кроці. Люди чекали постійного шоку, але бюджет не передбачав запрошення цирку «Du Soleil», хай як мені б цього хотілося. Вперше запровадили систему електронних квитків. Перепустки надавалися членам сімей загиблих в АТО. Щоправда, проблеми виникали у постійному поясненні людям категорії «V.I.P.», що безкоштовні запрошення – пережиток радянської традиції», – поділилася пані Руслана.

Технічний директор Алла Доманська подякувала Вікторії Федині, яка створила графічний логотип фестивалю, і детально проаналізувала кожен пункт доходів та видатків на арт-шоу.

Організувати дійство вдалося за 660 тисяч гривень. Генеральний спонсор Андрій Покровський обіцяв виділити 250 тисяч на проведення фестивалю, але з його коштів витратили лише 70 тисяч, бо навіть за таких умов вдалося врівноважити видатки і доходи. Крім того, економія допомогла домовитися із Андрієм Покровським про його спонсорство дійства наступного року. Втім, організатори вірять, що колись вдасться обходитися без головного спонсора.

«Було продано 2038 квитків, і лише 15 щедрих людей не прийшло. Зараз ми розглядаємо можливість збільшення ціни на квиток наступного року, аби ресурс для збільшення кількості атракцій і вийти на шлях самоокупності», – пояснила Алла Доманська.

Продаж квитків, до речі, приніс 422 тисячі гривень. Оренда замку коштувала 20 тисяч, а гонорари усім виконавцям – 270 тисяч гривень.

Запитання про заробітну плату організаторів Руслана назвала нетактовним, оголосивши, що це зарплата середнього офісного працівника, за яку вона особисто постійно не працювала б. А гонорари виконавців організатори не могли оголосити, бо підписали спеціальний контракт.

Крім того, арт-менеджер оголосила, що гурти «Dzidzio» і «Время и Стекло» ніколи не відвідають «Ніч у Луцькому замку», щоб не опускатися до рівня відвертої попси і тримати марку арт-шоу.

Словом, наступній «Ночі…» бути, бо вже починається підготовка до неї. Невдовзі організатори планують провести опитування, яких виконавців прагнуть почути лучани у нічному замку Любарта.