Чьто дєлать?

19 Січня 2024, 18:24

БЛОГ 2455

Симон Петлюра

Я давно не писав про дерусифікацію рідного міста. Не через те, що вона скінчилася чи звідти немає новин: раз у місяць маємо порцію нових назв. Але переважно це був би повтор вже сказаного та написаного: критики про повільність і кулуарність.

Але цього разу люди від мерії реально перевершили самі себе.

Тут мусить бути дуже коротка історія питання, яка могла б стати інструкцією до дій, але не стане.

У жовтні-23 до десяти мешканців Чернишевського звернулися до Комісії перейменування змінити назву вулиці на Симона Петлюри. Тоді усі восьмеро членів постановили провести громадське обговорення, бо пропонована назва «іменна».

Слухання відбувалося онлайн – на Платформі електронної демократії (E-dem), яка, як на мене, дуже важка для користувача. Обговорення наживо призначили на 27 грудня. Зауваження: про це на сайті Луцька повідомили у рубриці «Оголошення» та двічі через чат-бот «Назар» у Телеграм. Спробуйте при нагоді пошукати ці анонси, ага...

27 грудня на обговорення у ЦНАП прийшли троє людей, які підтримали дерусифікацію Чернишевського – нормального загалом московита, якого царат свого часу погноїв у Сибіру (аякже – хороший рускій має посидіти на каторзі). Автора бестселера радянської доби «Что дєлать?» совєти приплели до луцької вулиці, що поруч із Черчицями. Така собі спільнокоренева багатоходівочка. От і зараз, у 2024 році, у Луцьку є вулиця Чернишевського, а у Саратові – універ на його честь.

Отож, обговорення 27 грудня відбулося, його провів заступник начальника управління ЖКГ Андрій Маруняк, вівся протокол засідання, усе зафіксовано, документи роздали учасникам Комісії. І на сайті e-dem.ua також записи відповідні є.

18 січня скликали Комісію, яка зазвичай і голосує за те, щоб департамент ЖКГ готував депутатам на чергову сесію дерусифікаційні рішення.

Коли дійшла черга до Чернишевського, заступниця начальника ЖКГ Софія Гула, не моргнувши, промовила: «Жодного (нерозбірливо)... Ні за, ні проти не було» (наставте відео на 42:00 хв.).

Питання поставили на голосування і провалили: тільки 4 – за (голова комісії Михайло Щур зі «Свободи», члени комісії – Алла Доманська «Європейська солідарність», Валентин Хаймик зі «Свідомих», Оксана Степанюк із «За Майбутнього»), а 4 - утрималися (Софія Гула, Олександр Котис, Микола Осіюк – працівники виконкому, Андрій Авраменко – «Батьківщина»).

Пані Софії не закинеш, що вона ввела в оману колег з Комісії і не повідомила, що за зміну назви голосів «ні» не було. У членів комісії на руках стенограми, протоколи. Їх, правда, треба ще читати... Гула всього-на-всього «просто» змовчала: «Ні за, ні проти не було». Іншими словами, какая разніца, були ті обговорення і слухання, чи ні?..

Пані Софії бажаю погуглити, чому 6 грудня – День української армії, чому вона мугикає на зимові свята «Щедрика» і до чого тут Петлюра.

Моралі не буде, бо Чернишевський таки колись поїде на Сибір ще раз. Можливо, вже після сесії Луцькради 31 січня, на яку окремі депутати можуть винести рішення про перейменування. Або це станеться після 27 січня, коли російським письменником на три місяці, відповідно до деколонізаційного закону, турбуватиметься особисто міський голова Ігор Поліщук.

А буде просто висновок, що поки у Луцьку й далі зневажають громадські ініціативи. Цього разу не обійшлося ще й без хижого символізму: Арцеулова та Чернишевського у Луцьку залишили у день, коли в росії криміналізували гасла «Слава Україні – Героям Слава». Без обговорення, пані Софіє.