Його позивний Золотий

29 Жовтня 2023, 13:30
Владислав Ковтонюк БЛОГ 3543
Владислав Ковтонюк
Влад постійно повторював, що вдячний війні, бо познайомився зі мною і стільки дізнався про Луцьк. Я сердилась на таке, але недовго, бо він надто гарно усміхався і так хитро дивився з-під лоба.
 
Він лежав у нас в лікарні після поранення, я ж просто прийшла провідати свого тата. А вийшла, отримавши дуже близького друга.
 
Я хочу, щоб всі знали, що є такий Влад.
Був... такий прекрасний хлопець Влад Ковтонюк.
 
Який понад рік воював.
Був поранений під Авдіївкою. Вилікувався (хоч один осколок в ньому таки лишився, хлопці металошукачем потім виявили), і знову повернувся на фронт. Він взагалі міг не воювати, бо мав певні проблеми зі здоров'ям, і його лиш з 4 разу прийняли у військкоматі. Він так хотів звільнити батьківський дім на окупованій Херсонщині.
 
А тоді мріяв, що після перемоги будуватиме свій власний дім, з садом, а в тому саду мала бути висока гойдалка, і щоб ніяких городів. І він шукав місце для дому поблизу Луцька, так йому у нас сподобалось. Чомусь хотів побувати на Лофотенських островах.
 
А ще хотів малювати. Як же ж він хотів малювати. Навіть там, в години перепочинку, він брав в руки олівці. Влад захоплювався мистецтвом. Я сотні разів була в Музеї Корсаків, але з ним ми там були понад 4 години поспіль! Уявляєте? І всі 4 години ми говорили про натхнення Павла Макова, про символізм Космогонії Петра Антипа, про сенси Дум Віктора Корсака.
 
А знаєте, який в нього позивний? — «Золотий», але мова рації має бути чітка й лаконічна, і тому він став «Злотий», та він Золотий, з золотим серцем, думками, бажаннями... Такі як Влад люди на вагу золота всього світу.
 
А коли я хвилювалась чи варто в цей час проводити якісь заходи, казав: «Ти що? А я тоді навіщо тут? Я ж тут роблю роботу, аби ти могла спокійно жити!». І це були не просто слова заради спокою моєї совісті, а його щире чесне переконання. Він майже кожнісіньку ніч був на завданні, аби ми могли зустріти світанок...
 
Я не знаю як не втратити віру і довіру до Бога. Бо коли світ наповнений вбивцями, ґвалтівниками, зрадниками, брехунами, хіба Бог забирав би людей світліших сонця?
 
Він так спішив жити і мав стільки планів і мрій...
Безмежна ніжність і одночасно неймовірна сила й мужність були в цій Людині.
Влад загинув, виконуючи бойове завдання, заради нашого з вами спокою.
 
Світ втратив Його...
І я... цілий світ...
Коментар
20/07/2024 П'ятниця
19.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром