Пам’ять про В’ячеслав Хурсенка: «Не заросли сліди травою…»
-
-
>
-
>
-
>
1514
1 червня для рідних, друзів і прихильників таланту відомого українського композитора й виконавця власних пісень В’ячеслава Хурсенка сповнене і радістю, і сумом. Адже саме цього дня у 1966-му він з’явився на світ, аби подарувати людям «зі ста пісень – 99 хітів». Одні лише «Соколята» крилатими нотами ще за життя віднесли його у творче безсмертя. Але «дві п’ятірки» у нагороду від долі митцю не судилося отримати, бо його земне буття закінчилося у 43…
2016 в Луцьку з’явилася вулиця на його честь. Це – колишня Московська, в районі готелю «Лучеськ».
До слова, саме там 1983 року була позначена долею моя перша життєва стежина. До чотирьох літ мешкала там з батьками, дідусем і бабусею…
Із плином літ стала слухати пісні В’ячеслава Хурсенка, в яких моя душа знайшла багато спільних нот – радісних і щемливих. Як от у незабутньому творі «Тато, тато», що є віддзеркаленням і нашої сімейної історії. Адже мій батько залишив нас із мамою, коли мені було вісім. Нині він мешкає на вулиці Хурсенка – колишній Московській, де змалку няньчив мене…
І хоч мене там ніхто не чекає (бабуся відійшла у Вічність 2015-го, дідусь – ще 1992-го), але, як співав В’ячеслав у вищезгаданій пісні, «… не заросли сліди травою». Принаймні, у моїй пам’яті…
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
