Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
.

Пам'яті Івана Корсака

Іван Феодосійович Корсак відійшов у Вічність. Хтось знав його як талановитого письменника-інтелектуала, хтось як успішного бізнесмена, а колеги-журналісти як неповторного редактора.

Іван Корсак не просто видавав газети. Він творив видання-явища, які мали армії своїх прихильників.

Камінська районна «Радянське Полісся» у свій час наробила шуму аж до Москви. За неугодний матеріал навіть спалили тираж. Таких прецедентів у всьому нетерпиму до вільного слова Радянському Союзі було тільки два.

Більше читайте«Янукович далеко, а переляк залишився», – Іван Корсак на «WEST MEDIA FORUM»

На зорі Незалежності України Іван Феодосійович видавав газету «Народна Трибуна». Хоча видання було комунальним, його купували і передплачували по всій західній Україні. Завдяки цікавості і підприємливому хисту Івана Феодосійовича, видання було рентабельним. У складі редакції працювали знані громадські і культурні діячі, до думки яких прислухалося суспільство.

Більше читайте: Останнє інтерв'ю Івана Корсака про газети на зорі Незалежності України

Але, напевно, улюбленим дітищем Івана Корсака був тижневик «Сім’я і дім». Одна з перших приватних і незалежних газет на Волині. У своїй ніші – видання про людей і добрих новин, воно було унікальним і дуже затребуваним. Понад два десятки років газету чекали десятки тисяч сімей. А що головне – з цього видання вийшли справжні зірки волинської журналістики, відомі в Україні медійники. Впевнено можна говорити про «сідівську» школу журналістики, яка орієнована на креатив, позитив та найвищі професійні стандарти.

Більше читайте: Яким був перший примірник газети «Сім’я і дім» і хто над ним працював

За роки життя Івана Феодосійовича з однієї газети виріс цілий медіа-холдинг, у складі якого крім газети були журнали, радіо, інтернет-видання «Таблоїд Волині» та мережа сайтів Район.in.ua.

Попри поважний вік Іван Феодосійович був прихильником змін та інновацій у медіа. В одному зі своїх інтерв’ю він сказав:

«Звісно, що і газети, і книги на папері зникнуть за кілька десятків років. Але з цього приводу я не схильний голосити і причитати. Справа ж не в носії: люди писали і на стінах печер, і на папірусі, і на телячій шкірі… Мільйони гектарів лісів гинуть задля виробництва паперу. Якщо зараз технології дозволяють обійтися без нищення дерев, то слава Богу! Бо ж в основі газети лежить Слово, а Слово, як відомо, – вічне. Не важливо на якому носії. Тож зичу теперішній редакції іти тільки вперед і не спинятися».

 


16 грудня
Сьогодні
Вчора
14.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин