Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Під Луцьким замком оселилася козяча ферма

10:19 22.03.2017

Мешканці центральної частини міста жартома називають «домашнім зоопарком» невелике обійстя 75-річної Катерини Колошви.

Адже там є кури, качки, гуси, а ще з десяток породистих кіз – улюблениць газдині. Міні-ферму пильнує здоровенний пес – кавказька вівчарка Шериф зростом півтора метра, йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і дім».

МОЛОКО ЗАМОВЛЯЛИ ДЛЯ РЕЖИСЕРА ЄЖИ ГОФМАНА

Попри поважний вік, хазяйка здосвіту порається біля господарки: годує дрібну птицю, вигрібає з-під худоби. Пані Катерина вже з нетерпінням чекає часу, коли зазеленіє трава і можна буде виганяти кіз на пасовище. Зазвичай вона жене стадо на берег річки Стир, однак подалі від міста – ближче до вигону під селом Рованці. Подекуди намотує на день до трьох-п’яти кілометрів у пошуках острівків соковитої зелені.

– Нині вигодовую небагато тварин, не те що десяток років тому – тоді випасала 52 кози, – каже пенсіонерка. – Нещодавно козлик здох, то стадо ще меншим стало. Більшість кіз – зааненської білої безрогої породи. Щодня дають по три-чотири літри молока.

Катерина Василівна – корінна лучанка. Колись учителювала в школі – викладала музику. Якось придбала чотирьох козенят, щоб дітей поїти цілющим молоком. Потім ще 20 докупила. Стадо щороку збільшувалося – дійшло до півсотні голів. Так уже майже 40 років займається улюбленою справою. Доглядали разом із дітьми, а згодом – із онуками.

– Нащадків зростила на ніжному козячому молоці. Організм його засвоює без розщеплення. Особливо корисне хворим на шлунок. Для дорослого достатньо півлітра молока на день, – роз’яснює пенсіонерка.

Як тримала цілу ферму кіз, то залишки молока продавала. Тогочасна еліта шикувалася в чергу по смакоту. Якось прийшли по молоко кияни-асистенти польського режисера Єжи Гофмана, який відзняв фільм «Вогнем і мечем». Той уперше приїхав на Волинь. То придбали три літри козячого молока, мовляв, режисеру потрібно для шлунку. А ще в господині купували цей делікатес для нардепа і редактора парламентської газети «Голос України» Сергія Правденка.

– Уже не торгую, молока лише для родини вистачає, – бідкається жінка. – Доросла дійна коза надто дорога, щоб поповняти стадо.

ТВАРИНИ ВИТРИВАЛІ Й НЕВИБАГЛИВІ

Купити хорошу козу дуже важко. У Луцьку їх ніде не продають. Бо нема де пасти. Міська влада тисне на хазяїв через нібито незаконний випас. Усе життя разом із сусідами випасали кіз на березі затоки та в заплавах Стиру. Сьогодні мерія заборонила випас, кажуть, луги 10 років тому викупили бізнесмени, які нібито хочуть зробити зону відпочинку. Але досі на лузі під мостом на вулиці Ковельській ніякого рекреаційного кутка немає.

Тому Катерина Василівна збільшує стадо хіба що через окот кіз. Вони ягняться раз на рік по двоє козенят. Із дрібнотою легко, хоча дуже спритні, непосидючі. Але стадні тварини впізнають голос хазяйки і йдуть за нею шнурочком.

– Кози напрочуд витривалі та невибагливі. Можна розводити навіть у великому місті. Для утримання згодиться невеличкий хлів метр на півтора. Трохи утеплити, заготовити сіно і кормовий буряк на зиму. І головне – не забувати їх доїти зранку і ввечері, – каже господарка.

Щоб кози не хворіли і не світили ребрами крізь шкуру, жінка радить домішувати тваринам овес, кукурудзу і сою. Особливо взимку, коли бракує вітамінів. Тоді й молоко буде жирним, густим і запашним. Подібне до молозива – так називають молочко, яке ссе козеня в перші два дні після народження.

– Найліпше молоко від випасу. На луги кіз варто виганяти навесні, як тільки трава зазеленіє, – розповіла Катерина Василівна. – Оскільки тварини невибагливі та морозостійкі, то можуть пастися аж до грудневих снігів.

Пенсіонерка бідкається: поменшало місця для випасу. Навколишні луги пороздавали людям – як ділянки для будівництва. Отож другий рік поспіль доводиться деінде косити трави чи купувати їх у ближніх селах.

– Але ж корм – то не єдина необхідність. Козам потрібно постійно рухатися. У хліві їх не втримаєш. Тому стає все важче доглядати за домашніми сільськогосподарськими тваринами у місті. Якщо так далі буде, то залишу цю мороку, – зітхає пенсіонерка.

До речі, Катерина Колошва не самотня в бажанні тримати свійську худобу в місті. Згідно зі статистикою ветеринарної служби, у приватних секторах Луцька нині близько 20 тисяч городян тримають понад тисячу корів, майже півтори тисячі домашніх кіз, три тисячі свиней, близько 10 тисяч кролів та ондатр. А також вигодовують понад 20 тисяч голів птиці.

Роман ЖИЖАРА

Фото Миколи БІГУНА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com

14 грудня
Вчора
12.12.2017
11.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин