Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Стежками району: мальовничий Чаруків приваблює гостей ставками
16:36 01.02.2017

Село Чаруків зачаровує природною красою і має перспективні можливості для розвитку, над чим наразі працюють представники сільської ради.

Район.Луцьк продовжує рубрику «Стежками району». На цей раз ми відправилися в село Чаруків, населення якого становить 1163 осіб. До Чаруківської сільської ради входить також село Вигуричі, де проживає утричі менше населення.

Територія Чарукова умовно ділиться на дві частини, які розмежовує траса. З правого боку знаходяться основні об’єкти інфраструктури – школа, садочок, магазини, амбулаторія, зліва – церква, сільська рада та основна принада села – річка Полонка і мальовничі ставки.



КРАСА ВІД ПРИРОДИ

Голова сільської ради Жанна Пудлік зауважує, що на території села знаходиться орнітологічний заказник «Чаруків». Такий статус ділянці надали задля збереження цінного природного комплексу в долині річки Полонка. Територія заказника охоплює стави, заплавні болота і луки.

«Відколи «Волиньрибгосп» збанкрутував, найбільший став стояв безхозний. Тому почали процедуру передачі ставка сільраді. Минулого року за рішенням суду його передали у комунальну власність. Для риборозведення водойму використовувати не можна, бо це заповідник, але можна зробити якусь цікаву рекреаційну зону», – зазначає Жанна Пудлік.

Окрім цього ставу, є й інші водойми, які не входять до охоронної зони. Для доцільного їхнього використання, ділянки пропонують орендувати. Наразі кілька таких ставків уже здали в оренду.

Риба, за словами Жанна Пудлік, у водоймах водиться, проте не орендовані ставки уже давно ніхто не зариблював. Тож нині сільська влада планує поступово відновлювати славу «рибного» Чарукова.




«ЇДЕ МАРШРУТКА…»

Дістатися до села можна будь-яким рейсовим автобусом, який проїжджає по львівській трасі. Крім того, функціонує маршрут №234 Луцьк-Чаруків, який курсує чотири рази на день.

«Що стосується Чарукова, то він розділений трасою, тому ті, хто хоче кудись доїхати, проблем не мають. Гірше у цьому плані з доїздом в село Вигуричі, яке входить до нашої сільради. Населення там становить орієнтовно 400 осіб, тому перевізники не хочуть робити лишнє коло і заїжджати в село, у якому для них недостатній пасажиропотік», – розповідає Жанна Пудлік.

Минулого року, за словами сільського голови, договір з перевізником завершився і він вирішив більше не їздити до Вигуричів. Тому наразі тимчасово до села вранці і ввечері заїжджає «чаруківська» маршрутка. Крім того, у Вигуричах функціонує залізниця і частина людей їздить дизель-поїздом. Втім, у сільраді планують врегулювати цю ситуацію і, можливо, придбати власну маршрутку, яка курсуватиме до Вигуричів.


ТАМ, ДЕ ТЕМНО – НЕПРИЄМНО

Великих проблем з дорогами, за словами Жанни Пудлік, у селі немає. Майже всі вулиці асфальтовані або засипані щебенем. Але й вони уже потребують ремонту. На дороги районного значення кошти виділяють, а на ремонт сільських доріг гроші треба шукати самостійно.

«Ремонт доріг – дуже дорогий для сільради. На це треба 300-400 тисяч. Виходить, що або ми не робимо нічого, а тільки ремонтуємо дорогу, або допомагаємо чимось нашим закладам», – наголошує очільниця Чаруківської сільради.

Проте жителі окраїни села скаржаться, що дороги прийнятні для використання лише у центральній частині.

«В кінці села, де пару хат, зовсім немає ні світла, ні дороги. Як то не люди в тих чотирьох хатах живуть. Тільки центральні дороги нормально асфальтовані», – нарікає одна із місцевих жительок.

У зв’язку з ростом цін на електроенергію, вуличні ліхтарі вимикають після 00:00 і вмикають, коли люди ідуть на перші автобуси.

За ствердженням сільського голови, на частині дороги, яку ще не освітлили, невдовзі планують поставити ліхтарі.

«Вулиці майже всі освітлені і в Чарукові, і у Вигуричах. Є частина дороги, яка ще не освітлена. Уже виготовили проектно-кошторисну документацію і плануємо цьогоріч її освітлити», – каже Жанна Пудлік.

На це планують використати кошти, які отримають від пайової участі одного із приватних об’єктів.

«КУРЯЧІ» ГРОШІ

Втім, надходжень до сільського бюджету від бізнесу – небагато. Перш за все, поповнюється сільська казна за рахунок земельного податку. Також на території сільради функціонує заправка.

А кошти, які планують використати на освітлення частини вулиці, вдалося отримати після укладання договору пайової участі з АПГ «Пан Курчак».

«У нас розміщено елеватор промгрупи «Пан Курчак». Вони орендують землю, але так як тут не зареєстровані, то податку не платять. Коли побудували елеватор, мали укласти договір про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту. З різних причин тоді не досягли взаєморозуміння і договір уклали лише цього року», – розповідає сільський голова.

Крім того, з держбюджету на потреби села виділили 1 мільйон 200 тисяч гривень за сприяння нардепа Сергія Мартиняка, який є співвласником «Пана Курчака».

Є у селі й три магазини, хоча за рік від сплати акцизного податку сільський бюджет поповнився лише на 30 тисяч гривень. Це змушує сільського голову сумніватися у тому, чи всі підприємці працюють в законному полі.

Окрім цього, у власності сільради є вільні землі, які можна використовувати як інвестиційні майданчики. Наразі уже є потенційні орендарі однієї із ділянок, де планують зробити базу зі збору ягід.

«Ми виставили цю ділянку на аукціон. Основною умовою її використання була відсутність будь-яких шкідливих об’єктів на території. Цей варіант – досить непоганий, але поки що угоди не укладали», – розповідає Жанна Пудлік.

УТЕПЛЕНИЙ САДОЧОК ЕКОНОМИТЬ ГРОШІ

У селі функціонує одинадцятирічна школа. Якщо раніше, каже очільниця Чарукова, у початкових класах навчалося 16-17 школярів, то зараз цифра зросла до більш як 20 учнів. В той час, як у школах сусідніх сіл може бути по 5-6 учнів в класі.

«Звісно, що в 10-11 класах учнів значно менше, бо дехто виявляє бажання вступати до технікумів та коледжів. Але, як би там не було, не всі діти відразу можуть визначитися, тому лишаються у школі», – зазначає Жанна Пудлік.


Чаруківський дитсадок розрахований на 50 місць. Групи наразі повністю укомплектовані. Функціонує дві групи – молодша і середня разом зі старшою.

«2015 року ми виграли проект ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», у рамках якого повністю утеплили дитсадок: замінили вікна, двері, поставили нового конденсаційного котла, утеплили горище. Тому зараз вдається економити на енергоносіях», – розповідає сільський голова.


А от сільський Будинок культури знаходиться в аварійному стані. Тому наразі заходи організовують на першому поверсі приміщення сільської ради, де колись функціонувала їдальня.


ДО ЧАРУКОВА ЇЗДЯТЬ ЛІКУВАТИСЯ З СУСІДНІХ СІЛ

У Чарукові є амбулаторія загальної практики сімейної медицини, яка обслуговує й навколишні села.

«Раніше у нас не було стоматологічного кабінету, проте минулого року уклали договір з обласною комунальною стоматполіклінікою і його відкрили. Є програма світового банку, у рамках якої хотіли би відремонтувати амбулаторію. Наразі спілкуємося з інженерами цього проекту і уточняємо документацію», – зауважує сільський голова.

Крім того, на території сільради є два ФАПи: один в Чарукові, інший – у Вигуричах. Проте, на жаль, існує проблема із працівниками у ФАПах. Здебільшого приходять молоді працівниці, відразу після медучилищ, швидко виходять заміж і покидають місце роботи.

«У нас в ФАПах хороше місце для того, щоб піти у декрет», – жартує очільниця сільради.

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ЧАРУКОВУ В СКЛАДІ СІЛЬСЬКОЇ ОТГ

Згідно перспективного плану, центр сільської ОТГ запланували у селі Гірка Полонка. Сюди, крім цього, мали б увійти Ратнівська сільрада, Коршівська, Чаруківська, Несвічівська та Городище-2.

Проте, за словами сільського голови, фінансові результати такої ОТГ не надто хороші, адже все одно вона має бути дотаційна.

«Взагалі Городище-2 об’єдналося з Уриновом і Михлином, які знаходяться уже в Горохівському районі. Але це було об’єднання не громад, а скоріше керівників господарств. Та у зв’язку з тим, що це зміна меж районів і наразі немає закону щодо цього, об’єднання не реалізовується», – зауважує Жанна Пудлік.

Загалом, каже очільниця сільради, об’єднання дасть додаткові можливості, проте держава стимулюватиме до цього лише спочатку, а потім села повинні будуть самі заробляти на себе.

«Об’єднання в правовому викладі ніби непогане. Але ми розуміємо, що треба буде розраховувати на свої сили, а у нас з цим ще не так все добре. Якщо об’єднаємося, будемо рахувати, на що нам вистачить грошей, а на що – ні. Адже держава буде лише перших п’ять років допомагати, а далі треба вчитися самим заробляти гроші», – підсумовує Жанна Пудлік.






















Оксана ВЛАСЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com

Коментарі
21 жовтня
Вчора
19.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин