Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Політика для мене другорядне, я більше адміністратор і хазяїн», – кандидат на посаду голови Княгининівської сільської ОТГ Сергій Синько

11:20 30.11.2016
1257

Самовисуванець Сергій Синько розповів, як збирається наповнювати бюджет громади, залучати інвесторів та робити ОТГ взірцем для наслідування.

Район.Луцьк продовжує знайомити читачів із кандидатами на посаду голови однієї з найбільших громад біля обласного центру. Про свої плани і наміри на посаді уже розповіли кандидат від «Народного контролю» Михайло Шелеп та кандидат від політичної партії «УКРОП» Олена Твердохліб.

Цього разу про очікувані результати від роботи на посаді голови Княгининівської сільської об’єднаної територіальної громади розповів колишній правоохоронець, боєць батальйону «Донбас», керівник загальнонаціональної програми «Армія Гідності» у Волинській області Сергій Синько.

Біографічна довідка:

Синько Сергій Васильович народився 29 липня 1985 року у селі Русанівка Сумської області у родині військовослужбовця. У 2006 році почав працювати в органах внутрішніх справ України. Має три вищі освіти за спеціальностями «Документознавство та інформаційна діяльність», «Менеджмент та адміністрування» та «Юрист».

Активний учасник Революції Гідності. У 2014-2015 роках брав участь у війні на сході України у складі батальйону спеціального призначення «Донбас».

З 2015 року є помічником народного депутата Ярослава Маркевича. Працював заступником начальника відділу з питань оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації.

З 2016 року – керівник загальнонаціональної програми «Армія Гідності» у Волинській області.

Наразі ви помічник народного депутата Ярослава Маркевича, який є представником партії «Самопоміч». Чому пішли самовисуванцем, а не заручилися підтримкою партії?

– Ярослав – то мій друг. Суто тому я у нього і є помічником, і часом до мене його помічники дзвонять і радяться з різних питань. Я у політику раніше не дуже дивився, мені це треба було для роботи. Коли у 2014 році після Революції Гідності почалися активні дії у Криму та на сході України, то вирішив, що мій обов’язок – захищати Батьківщину. Тому в травні 2014 року я пішов у батальйон «Донбас». На початку 2015 року гроші почали закінчуватися, бо все ж таки, коли поїхав на схід, дружина справою не займалася. Грошей держава платила мало, бо ми були добровольцями-резервістами. Тому постало питання про те, щоб знайти роботу. Під кінець служби я почав займатися оформленням для хлопців-учасників бойових дій нагород, іноземцям оформляли громадянство України. З посвідченням помічника народного депутата було набагато простіше вирішувати питання. Після звільнення у березні місяці мені запропонували роботу у Київській обласній державній адміністрації теж допомагати учасникам АТО уже суто по Київській області. Тому продовжував бути помічником, бо це допомагало зайти у будь-які двері.

На Волині ви керуєте програмою «Армія Гідності». Що вона передбачає?

– Програма передбачає допомогу учасникам АТО. Тобто надання консультативної допомоги, юридичний супровід, допомога у написанні документів. Це один з проектів громадсько-політичного руху Наливайченка. Осередки «Армії Гідності» у нас є по всій Україні. І коли щось не вдається вирішити на місцевому рівні, то це питання можна підняти на загальноукраїнському.

Родом ви не з Волині і в Луцьку живете зовсім недавно. Чому вирішили балотуватися на голову Княгининівської сільської ОТГ?

– Так сталося, що мене направили саме у Волинську область. Я хотів їхати у Вінницьку, так як моя дружина звідти, але місце було зайняте. Довелося їхати сюди. Але коли приїхав, то мені тут дуже сподобалося, набагато більше, ніж в інших містах. Я вже забрав сюди дружину, забрав дітей, вони тут ходять у дитячий садок, думаю, що тут я вже й залишуся. Перш за все, я хочу підтягнути соціальне життя мешканців, а далі можна розвивати і інші плани. Якщо я хочу щось у себе у дворі змінити, то я беру і роблю. За мене сусід не зробить. Раніше мені подобалося, як говорили у «Самопомочі» – «візьми і зроби». Потрібно діяти, бо ніхто, крім нас, нічого не зробить. Треба боротися з тим, що кум, сват, брат помагає і вирішує якісь питання.. В мене кума, свата, брата тут немає, тому я цього не боюся.

Кого вважаєте найсерйознішим опонентом?

– Я думаю, що це Ткачук і Твердохліб. Вони досить потужні кандидати – мешканці територіальних громад, їх там знають.

Яким чином збираєтеся переконати мешканців, що саме ви повинні очолити сільську ОТГ?

– У мене немає грошей, щоби наймати агітаторів, так, як це роблять інші кандидати. І немає адмінресурсу, щоб, користуючись службовим становищем розказувати, що я зробив і що можу зробити. Залишається лише спілкуватися з людьми, розказувати їм про свою програму, про те, що я можу зробити. Про те, що політика для мене другорядне, я більше адміністратор і хазяїн.

– Які проблеми громади візьметеся вирішувати першочергово у разі обрання на посаду?

– Хочеться підняти соціально-побутове життя мешканців – зробити нормальні дороги, нормальне освітлення. Не старе освітлення, яке працює на лампах розжарення і бере багато електроенергії, а сучасне на світлодіодах. Освітлити всі пішохідні переходи, бо все ж таки тижні два тому, у Княгининку збили пішохода, бо дорога не освітлювалася. Це потрібно зробити в першу чергу. Провести людям воду і каналізацію. А потім розробляти програму щодо залучення інвесторів, щоб підприємці були у нас на території. Щоб вони не приписувалися в Луцьку і всі податки йшли в Луцьк, а робити все для того, аби вони залишалися у нас в громаді. Бо це і наповнення бюджету, і робочі місця для громадян. Потрібно, щоб громада виходила на самозабезпечення і відмовлялася від дотацій.

Тобто з проблемами громади ви вже достатньо ознайомилися?

– Проблеми всюди схожі – дороги, школи, освітлення. По цих дев’яти селах виділяються наприклад Брище, Сирники. Там проблема зі сміттєзвалищем, яка досить давно не вирішується. Люди страждають через те сміттєзвалище. Я заїжджав туди в село і люди кажуть, що не можуть вести домашнє господарство, бо воду з криниці пити не хоче навіть худоба.

Недавно Луцька міська рада заборонила приймати на полігоні сміття зі Львова. Є у Садового (Львівський міський голова – авт.) шанси вирішити «сміттєве питання», домовившись з Княгининівською сільською ОТГ?

– Я не вправі вирішувати такі питання. Домовлятися чи не домовлятися, має вирішувати громада. Знаю, що у Львові є рішення щодо оголошення конкурсу і 32 фірми подали свої проекти на розробку сміттєпереробного заводу. Тобто буде переробка сміття. Це те, що давно потрібно робити і нам. Це не проблема Сирників, Брища і Княгининівської сільської ради, це проблема області. І її треба вирішувати на обласному рівні. Нам також потрібно оголошувати конкурс, дивитися, хто запропонує краще вирішення проблеми і потім говорити з людьми.

Тобто ви підтримуєте будівництво сміттєпереробного заводу?

– Сміттєпереробні заводи не зобов’язані знаходитися біля того сміттєзвалища. Він може бути і за 40 кілометрів. Я за переробку сміття. Переробку таку, як у Європі – залишається лише 4% того, що переробці не підлягає. Я переглянув досвід Польщі і мені дуже подобаються заводи, які залишають мало відходів, а те, що переробити не можна – захороняють. Але перш за все треба впроваджувати технологію роздільного збирання сміття. Треба ставити не один бак, а баків чотири, щоб кожне сміття було відсортоване. Я за те, щоб зробити село взірцем для всіх інших.

Мешканці Сирників проти, аби територією села курсували сміттєві фури. Як можна заспокоїти селян?

– Тут знову варто повернутися до роздільного сміттєзбирання. Тоді до полігону буде доходити відсотків 25 від теперішнього навантаження. А цю дорогу бажано зробити поза населеним пунктом, бо зараз машина їде і всі пакетики розлітаються. І зробити її нормальною, щоб на ямах сміття не випадало.

Не так давно у Зміїнці бунтували проти зведення сортувальної лінії електронних відходів. Питання вже закрите?

– Так, там хотіли зробити сортувальну лінію, але не віддалено від будинків, а за 100-150 метрів від будинків. Я був на зібранні і бачив, як це все відбувалося. На мою думку, Твердохліб (кандидатка на посаду голови Княгининівської сільської ОТГ та нинішня очільниця сільради Олена Твердохліб – авт.) лобіювала тоді питання підприємців. Громада це побачила і сказала, що проти. В межах населеного пункту такого робити однозначно не можна, це дуже шкідливо.

Дев’ять сіл – це чималий земельний ресурс. Свого часу Ігор Ярмольський давав земельні ділянки за благодійні внески, Олена Твердохліб ввела систему жеребкування. Як ви будете розподіляти землі?

– Для початку потрібно провести інвентаризацію земельних ділянок, які є в межах населеного пункту і тих, що є поза його межами. Я знаю, що не в усіх громадах є технічна документація і не всі знають, де у них проходять межі. Тому тут треба зробити інвентаризацію, а потім буде вже видно. Але система жеребкування не є правильною. Є люди, які вже п’ять років стоять на черзі, чекають свого часу. І тут особа, яка написала за місяць до жеребкування, раптом виграє. Це не є правильно.

– З 15 січня маршрут № 22 закільцюють у межах міста і позаміськими перевезеннями займеться обласна адміністрація. Не виникне у мешканців проблем з доїздом до обласного центру?

– Я був в обласній державній адміністрації на комісії громадської ради, де це питання піднімалося. І представник міської ради сказав, що вони знімають цю маршрутку відповідно до закону. Не повинен хтось іти на компроміс, компроміс мають шукати дві громади – луцька і княгининівська. Вони мають знайти точки дотику, зараз цього немає. Не знаю чому, але Твердохліб їх не може знайти.

Чи збираєтеся звернути увагу на екологічні проблеми Княгининівської сільської ОТГ, зокрема забруднення водойм?

Звичайно, що питання екології треба вирішувати. Скажу, що приїхавши сюди, хотілося десь піти відпочити, покупатися, але такого місця я не знайшов. Потрібно розробити спільну програму з Луцьком та іншими територіальними громадами, у межах яких тече річка Стир, і старатися її почистити. Я дивився фотографії, яким Стир був колись великим, а зараз він суттєво зменшився. Це потрібно виправляти.

Розмовляла Софія СІЧКУН

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com

Коментарі

Оля

10:26 07.12.2016

А я думаю ти взагалі ні в чому не тямиш,лиш би сісти в корито.А там,як вітер подує,крадуть всі і ти заодне.

16 липня
Вчора
14.07.2018
13.07.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин