«Я пропоную себе як менеджера», – Михайло Шелеп розповів, чому хоче стати головою Княгининівської сільської об’єднаної громади

11 грудня жителі приміських сіл обиратимуть голову та депутатів Княгининівської сільської об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Це буде одна з найбільших громад Волині: 8 сіл та 1 селище – Княгининок, Зміїнець, Брище, Милуші, Милушин, Буків, Моташівка, Сирники та Рокині, близько десяти тисяч населення, більше 30 тисяч квадратних метрів території.  

Вона цікава й тим, що значна частина її мешканців – це лучани, які свого часу перебралися за місто. Крім того, багато життєво важливих для Луцька об’єктів знаходяться на території саме цієї ОТГ.

Поборотися за місце голови вирішили 5 кандидатів – діюча голова сільради Олена Твердохліб, громадський активіст із Луцька Михайло Шелеп, начальник Держекоінспекції у Волинській області та депутат Княгининівської сільради Олександр Ткачук, учасник АТО та  керівник програми «Армія гідності» у Волинській області Сергій Синько, приватний підприємець із Луцька Віктор Мостика.

Район.Луцьк поцікавився у кожного кандидата, чому він чи вона впродовж наступних п’яти років прагне керувати однієї з найбільших ОТГ Луцького району.

***

Першим про свої наміри та мотивацію розповів Михайло Шелеп, кандидатуру якого висунула політична партія «Громадський рух «Народний контроль».

Біографічна довідка: 

Михайло Шелеп – керівник виконкому Волинського осередку громадського руху «Народний Контроль», громадський діяч, політолог.

Народився у липні 1982 року в селі Корчин Радехівського району, що на Львівщині.
Навчався у Луцьку на історичному факультеті Волинського державного університету імені Лесі України, де здобув фах політолога.

Згодом закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «державне управління».

З 2001 року активно займається громадською діяльністю на Волині. Спочатку працював у молодіжному громадському русі, згодом очолив студентську профспілку університету.

З 2005 року працював політичним експертом у місцевому аналітичному центрі. Довгий час займався моніторингом виборчих процесів в статусі громадського спостерігача ОПОРИ.

У 2014 році разом із однодумцями створив незалежне громадське медіа «Громадське. Волинь». Одружений. Має двоє дітей.

1

Джерело nkontrol.org.ua

– Чому вирішили балотуватися на голову Княгининівської сільської ОТГ?

– Це було рішення команди «Народного контролю». Ми розуміємо, що це дуже велика та перспективна громада і з точки зору розміщення, і з точки зору майбутніх фінансово-ресурсних можливостей. Наші активісти вже давно є частиною цієї громади, тому ми також ведемо і своїх кандидатів у депутати.

– Скільки кандидатів ви висунули?

– Від партії зареєстровані чотири кандидати. Ще семеро – самовисуванці, яких ми підтримуємо. Вважаємо, що це гідні і достойні люди. Ми не закривали всі округи. Здебільшого наші кандидати йдуть там, де раніше працювали чи де мешкають.

– Ви кажете, що вас делегувала команда. Але ж однопартійці чимось керувались, коли пропонували Михайла Шелепа на посаду сільського голови?

– Свою участь у цих виборах я розглядаю, по-перше, як альтернативу іншим кандидатам. По-друге, це пропозиція для громади обрати менеджера. Не обов’язково все знати та вміти, головне знайти необхідних людей, які можуть підказати чи зробити це. Тобто правильно організувати роботу.

Я не проживаю на території Княгининівської сільської ОТГ. Не маю там ні земельної ділянки, ні хатинки і так далі. Але разом з тим, останні півтора року так чи інакше є дотичним до тих проблем, які піднімаються у Княгининку. Бо там мешкають наші активісти, яким я неодноразово допомагав.

– Про які проблеми йде мова?

– Про сміттєзвалище, сміттєспалювальну піч. Друга проблема – це земля та як вона розподіляється. І тут питання не лише в тому, щоб запровадити систему жеребкування для визначення послідовності надання земельних ділянок. На останній сесії жовтня все ж вдалося після кількох спроб прийняти таке рішення. Питання ще й у тому, куди ділись так звані добровільні пожертвування, які раніше надходили у сільську раду, як нібито подяка за отримання земельної ділянки.

– Так очевидно куди: відкрите кримінальне провадження за цим фактом, в якому фігурує колишня касирка сільради Оксана Шумерук…

– Але правоохоронні органи в той самий час мають більше запитань до сільської ради, мовляв, вона неправильно витратила ці гроші, нецільове використання і необлік цих коштів, ніж до того, що якась конкретна особа їх присвоїла чи іншим чином використала. Тут потрібно піднімати питання щодо попереднього сільського голови, пана Ярмольського, який сьогодні має державну посаду та легко себе почуває. Адже ці всі речі відбувалися за його безпосереднього керівництва.

– Так само незрозуміла ситуація із ремонтом вулиці Промислової, на яку за головування Ігоря Ярмольського кілька разів виділяли кошти, а покращення так і не відбулося.

– Так, двічі сільська рада давала гроші на ремонт цієї дороги. Рік тому наші активісти подали заяву в поліцію, зараз вона проводить експертизу і готує справу для передачі до суду.

– Це ж також спадщина Ярмольського?

– Потрібно розуміти, що коли пан Ярмольський перейшов на посаду голови райдержадміністрації, він не позбавився впливу на прийняття рішень сільради та виконувача обов’язків сільського голови.  Я вважаю, що так чи інакше на якісь процеси він мав вплив. Зараз постає питання, хто саме відповідальний, треба розплутати цей весь клубок.

– Повертаючись все ж до виборів на посаду сільського голови, чи не боїтеся, що той факт, що ви немісцевий, не забезпечить вам кількості голосів, необхідної для перемоги?

– Люди часто керуються мотивом «оберемо свого». З одного боку це природно, проте, як це буває у селі, свій своєму нічого поганого не скаже, не зробить. Виникає кругова порука, яка не дає підіймати гострі питання, які має громада. Ніяких майнових інтересів чи родинних стосунків у мене немає у Княгининку чи у сусідніх селах, тому я пропоную себе як менеджера.

Крім того, ми бачимо себе як команду, маємо цілісне уявлення про те, що хочемо зробити для громади після виборів.

Джерело nkontrol.org.ua

– Це буде одна з найбільших ОТГ біля Луцька. Який вплив вона матиме на місто?

– Я переконаний, що ця громада впливатиме не лише на обласний центр, а й на всю Волинь. В першу чергу, це питання сміттєзвалища у селі Брище. До речі, саме відсутність зваженої та чіткої позиції у представницького органу селища Рокині призвела до того, що зі сторони міських чиновників було чимало зловживань та порушень. Після об’єднання громада має більш прискіпливо контролювати виконання умов існуючих домовленостей. Саме так вона зможе впливати на Луцьку міську раду.

– А як би ви вирішували проблему зі сміттєзвалищем? Адже місто все одно не має альтернативних полігонів.

– Як вже я і говорив: має бути активна позиція місцевих депутатів та голови. Наприклад, Луцька міська рада має договір оренди на земельну ділянку під сміттєзвалище. Існують певні правила його утримання та зобов’язання міської ради. Але якщо чиновники сільради не перевіряють ці речі, не нагадують про вимоги, не ставлять їх … Фактично до останнього моменту, поки люди не перекрили дороги до сміттєзвалища, ніхто не зважав на проблеми. До слова, чиновники міста Луцька зобов’язалися до липня повністю законсервувати старий полігон, але вони цього так і не зробили. Зарухалися лише тоді, коли почалися протести. А чому так? А через те, що у сільраді ніхто не ставив місту питання: «Чому ви не виконуєте?»

– Так само не виконана й вимога, що має бути окремий доїзд до полігону.

– І це також. Є й таке зобов’язання. Луцьк має використовувати це сміттєзвалище, але є певні умови його експлуатації, яких потрібно неухильно дотримуватися. Проблеми виникають, бо наразі в Рокинях немає адекватного політичного представництва. От заходить інвестор та каже: «Я готовий викачувати газ зі сміття». Але чому він (ред. - інвестор) йде лише до міської ради, чому не кличе представників Рокинь та Княгининка, поряд з якими знаходиться полігон?

– Виходить, що знову у жителів сіл ніхто не спитає і в майбутньому ймовірний черговий конфлікт?

– Саме так. В цьому і полягає проблема сільських голів та депутатів: вони дуже часто не проявляють свою позицію, не відстоюють інтереси громади.

– А як, на вашу думку, варто вирішити конфлікт навколо будівництва сміттєспалювальної печі?

– Для початку потрібно розвіяти деякі міфи навколо цієї теми. Обман перший: цільове призначення цієї ділянки – будівництво сміттєпереробного заводу, а це інший рівень небезпеки. Тобто будують зовсім інше, ніж планували. Ще один момент: якщо спочатку мова йшла про те, що поряд є полігон і перероблятимуть сміття саме з нього, то забудовники, які планують зводити піч, вже зараз говорять про те, що прийматимуть відходи зі всієї України. Тобто це додаткове накопичення сміття. Я вважаю, що для їхніх цілей потрібно шукати іншу територію, подалі від населеного пункту. Сьогодні районні чиновники прикривають забудовника. Але першопричиною виникнення цієї проблеми була пасивна позиція селищної ради.

– До речі, про пасивність наших громадян. Як гадаєте, люди підуть на вибори? Вони взагалі розібралися, що таке ОТГ?

– Я переконаний, що прийдуть голосувати. Ситуація із сміттєзвалищем показала, що мешканці цих сіл доволі активні, адже питання існування сміттєзвалища та печі підіймають не лише жителі Брища чи Рокинь, а й Сирників, Княгининка. Тобто, фактично вони вже об’єднані, вони розуміють, що мають спільні проблеми. Але, звісно, процес створення єдиної свідомої громади – не одноденний. Притирка йтиме роками.

Джерело volyn.tabloid.com

– Ви розповідаєте багато про піч та сміттєзвалище, але у цих сіл є й поточні буденні проблеми. На ваш погляд, в якому напрямку має розвиватися ця ОТГ найближчими роками?

– Є питання освітлення, ремонту доріг, водовідведення, водопостачання, вивозу побутових відходів. Княгининок разом із прилеглими селами дуже динамічно розвивається. Тому треба на це в першу чергу звертати найбільше уваги. Крім того, моя принципова позиція – у всьому дотримуватися закону та чути людей. Бувають випадки, коли громадяни не до кінця розуміють, що їм потрібно, але їх необхідно завжди вислухати та почути. Я б хотів, щоб жителі були також активними не лише під час виборів, а й у міжвиборчі періоди. Це частково притаманне цій громаді, але треба ще розвивати відчуття небайдужості жителів до долі свого села.

– Для цієї сільської ради досить актуальне питання – виділення земельних ділянок. Для всіх землі точно не вистачить, але кількість бажаючих її отримати не зменшується. Як справедливо виділяти земельні ділянки?

– Є певна проблема у нашому законодавстві. Наприклад, землю у Княгининку може попросити і житель Луцька чи Рівного. Прописка не є для цього визначальною. Тут сільська рада має право вже самостійно встановлювати правила: черга, жеребкування. Однозначно не може бути так, як раніше. Це була на 100% корупційна схема. Ти писав заяву на отримання ділянки, але хід твоїй заяві давали лише тоді, коли ти платив так званий благодійний внесок касиру сільської ради. Ти заплатив, значить отримав більше шансів на позитивне рішення. Мало того, що ти платив за те, за що б не мав. Так ще й ці гроші не йшли у касу сільради, а невідомо куди, комусь в кишеню, комусь, хто приймав це рішення. А рішення приймали депутати, сільський голова і так далі.  

Є насправді більш цивілізовані методи. В Луцьку, наприклад, це пайова участь, забудовник вносить офіційно на рахунок міськради кошти, а місто вже потім вкладається у інфраструктуру навколо об’єкту.

До речі, у Княгининку є ще одна проблема із землею – скуповування в одні руки. Заяву пише одна людина, яка має на неї право, але потім вона продає її іншій, третій особі.

– Нещодавно у Княгининівської громади з’явилася ще одна проблема – це транспортне сполучення. Чи вважаєте ви позицію міста у цьому питанні зваженою?

– Той підхід, який застосувала міська рада, мовляв, ми вам відімстимо за все, що ви нам не захотіли віддати, однозначно неправильний. Зараз побачимо, як запрацює з першого грудня нова схема організації руху громадського транспорту. Також важливо зрозуміти, наскільки добре працює сполучення із меншими селами.

– Кого із кандидатів ви вважаєте найсильнішим конкурентом?

– Найкращі стартові можливості має діюча сільська голова пані Олена Твердохліб. Балотуватися із посади зручно, адже є чим похвалитися, є певна впізнаваність і так далі. Тому вона –найреальніший конкурент.

– Чи легко вам буде змагатися із нею, розуміючи, що за спиною у Олени Твердохліб доволі впливова політична партія?

– Скажу відверто: мене дуже здивувала позиція Олени Твердохліб щодо вибору політичних союзників. Наскільки я знаю, то до останнього моменту вона планувала йти самостійно. Зрештою, пані Олена прийняла пропозицію від УКРОПу. Я вважаю, це помилкове рішення з точки зору перспективи.

– А ви їй пропонували балотуватися від своєї політичної сили?

– Ми їй пропонували допомогу, так як вона заявляла, що йтиме самостійно на вибори. Вважаю, що сільський голова Княгининівської ОТГ від УКРОПу – це не найкращий варіант для розвитку цієї громади.

– Чому?

– Це певним чином зв’язує руки та формує такий напрямок розвитку, який вигідний не стільки громаді, скільки конкретній політичній силі. Це приведе до монополізації влади. Я проти, коли влада зосереджена в руках однієї політичної сили, якою б вона не була.

– Ви хочете сказати, що ця партія може використати владу в Княгининку винятково для того, щоб впливати на Луцьку міську раду?

– Я це і маю на увазі. Хоча я сподіваюсь, що пані Олена все ж буде проявляти власну позицію, ким би вона далі не працювала. 

Розмовляла Ірина НОВОСАД

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]