За сімома замками: де засідають і що роблять народні обранці у Верховній Раді
-
-
>
-
>
-
>
4178
Народні депутати України не надто охоче збираються до сесійної зали, залюбки спілкуються у коридорах з колегами і журналістами та мають чимало зауважень перед прийняттям того чи іншого рішення.
Поспостерігати за роботою народних обранців вдалося 3-4 жовтня 2016 під час прес-туру до Верховної Ради України для регіональних журналістів, який влаштувала Громадська організація «Інтерньюз-Україна» в рамках Програми USAID Рада.
Верховна Рада України (ВРУ) – орган державної влади, що уповноважений приймати закони. Будівлю, у якій працюють 450 народних депутатів, звели ще 1939 року.
Відповідно до Положення про порядок організації та проведення відкритих відвідувальних заходів у Верховній Раді України, потрапити на екскурсію до триповерхового приміщення можуть усі охочі. Для групових відвідин керівники підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, громадських об'єднань, міжнародних організацій, а також народні депутати України чи керівники структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України повинні подати письмові звернення за 10 днів до бажаної дати проведення відвідин.
9 КІЛ ПЕКЛА АБО ЯК ПОТРАПИТИ ДО ВРУ ПО ЧАРІВНОМУ СПИСКУ
Попри, здавалося б, таку відкритість парламентського будинку, сама процедура проходження на територію Ради не така уже й проста. На час проведення засідань по периметру всієї ділянки навколо споруди стоять охоронці.
Власкору Район.Луцьк вдалося потрапити до ВРУ саме у той час, коли під її стінами скандували аграрії, вимагаючи продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Тому людей на площі перед будівлею було чимало. До участі у масовому дійстві охоронці пропускали усіх, вибірково перевіряючи, що той чи інший мітингувальник несе із собою.
Проте для того, щоб потрапити до самої споруди, треба обов’язково бути «у списках». Після цієї чарівної фрази уже інші охоронці пропускали ближче до приміщення, але ще не всередину.
На вході до першого під’їзду будівлі гостей зустрічає ще один вартовий, якому треба пояснити причину візиту і лише тоді підійти до пункту пропуску. І тут без паспорта і без вашого імені у списку потрапити до ВРУ – зась. Якщо все складається добре, то саме час готувати ручну поклажу до сканера і йти до ще одного пункту пропуску. Після чого відвідувач Верховної Ради нарешті потрапляє на перший поверх споруди.
РОЗМОВИ У ХОЛІ
Якщо хтось думає, що місце роботи народних обранців – це такий собі пшонка-стайл, золоті батони та унітази, то це не так. Оформлення приміщення – досить просте і без лишнього пафосу. «По-багатому» виглядають хіба люстри та пристінні колони із мармуру.
На другому поверсі відбувається реєстрація депутатів. Звідси народні обранці проходять і до сесійної зали. Щоб ніхто не став незаконним «кнопкодавцем», до цієї частини приміщення впускають виключно народних обранців, без їхніх помічників чи інших сторонніх осіб.
На ранкове пленарне засідання 4 жовтня прийшло 359 депутатів. Збиратися у холі та реєструватися народні обранці почали ще задовго до початку самого засідання. Вільний час депутати витрачали на спілкування між собою і відповідали на питання представників ЗМІ.
До прикладу, нардеп від Волині Ігор Гузь перед камерою засумнівався у тому, що у Верховній Раді вистачить голосів для введення візового режиму з Росією.
«Звичайно, є протистояння з приводу того, що станом на сьогодні дуже багато українців працює на території Російської Федерації. Де-факто ми маємо про що говорити, але кількість загиблих на Донбасі переважає те, що дійсно багато громадян не мають роботи тут, а їдуть працювати за межі країни», – зазначив нардеп.
Інші депутати від Волині особливо не «світилися». У холі вдалося помітити Ігоря Лапіна, Сергія Мартиняка та нещодавно обрану Ірину Констанкевич. Втім, народні обранці зареєструвалися і швидко зникли з поля зору.
В той час з іншого боку коридору нагальні теми коментував одіозний радикал Олег Ляшко. Одне із питань, яке дісталося нардепу, стосувалося примусового встановлення спільних теплових лічильників замість індивідуальних.
«Встановлення одного лічильника на під’їзд замість того, щоб ставити лічильники у кожній квартирі – неправильно…Людина повинна платити стільки, скільки використала», – резюмував політик і пообіцяв підняти це питання на засіданні фракції.
Поки одні політики із радістю відповідали на питання представників преси, а інших журналісти фактично «ловили» у холі, щоб випитати потрібну інформацію, пролунав дзвінок, який віщував про початок засідання.
СІМ РАЗ ВІДМІРЯЙ – ОДИН РАЗ ВІДРІЖ
Після сигналу народні обранці до зали сходилися не надто охоче. Нардепи продовжували спілкуватися у холі, ігноруючи навіть кількаразовий заклик: «Народні депутати запрошуються до зали». Коли робоча совість у «слуг народу» таки прокинулася, засідання нарешті розпочали.
Втім, і у самій сесійній залі народні депутати не можуть сховатися від пильного ока камер. На третьому поверсі приміщення розташована ложа преси. Тут кореспонденти та оператори стежать за процесом засідання, щоб донести усю необхідну інформацію для населення. Щоб потрапити до свого робочого місця, журналісти повинні ще раз показати свій паспорт, дані якого мають звірити із чарівним списком запрошених.
Власне робочий процес у Верховній Раді відповідно відрізняється від сесій обласної чи міської рад по регіонах. Якщо, до прикладу, у Луцькій міській раді на сесію збирається більше тридцяти депутатів, то у залі парламенту приходить удесятеро більше народних обранців. Відповідно і голові ВРУ важче зібрати представників різних фракцій до купи і «вмовити» хоча б проголосувати за порядок денний п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Цього разу від депутатів надійшло кілька пропозицій щодо змін і врешті з сьомого разу таки вдалося затвердити порядок денний.
Під час робочого процесу нардепи не соромилися емоційних виступів і час від часу покидали своє робоче місце, мігруючи по сесійній залі.
Загалом на ранковому пленарному засіданні народні обранці прийняли за основу шість законопроектів та ухвалили три закони.
Оксана ВЛАСЮК
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте 
+38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
