Бюджет участі: як це працює в Луцьку?
-
-
>
-
>
-
>
5097
Бюджет участі – інструмент прямої демократії, що дає право громадянам отримати з бюджету гроші на вирішення нагальних проблем міста.
Це діє і в Луцьку. У місті є програма підтримки ініціатив жителів Луцька на 2015-2017 роки. Після оголошення про початок конкурсу кожен може взяти участь у відборі, щоб реалізувати свою ініціативу. Основна вимога, щоб ідею заявника підтримали ще 15 людей. Вартість реалізації одного проекту не повинен перевищувати 50 000 гривень.
Співфінансування учасників ініціативної групи має бути у розмірі не менше 10% від загальної вартості одного проекту. Згодом робоча група визначає проекти, які відповідають конкурсним вимогам. До групи входять посадовці з міськради, депутати та представники громадськості.
Далі відбувається онлайн-голосування на сайті електронних петицій. Проекти, що набрали найбільше голосів, отримують фінансування на реалізацію. Важливо, що проект має бути терміном до одного року.
Заявка може стосуватись благоустрою мікрорайонів, зон відпочинку, покращення умов для людей з фізичними обмеженими можливостями, організації дозвілля, збереження історичних пам’яток тощо.
За словами першого заступника луцького міського голови Тараса Яковлева, ідею почали впроваджувати після поїздки Сергія Григоренка (в той час був секретарем міської ради – авт.) в польське місто Торунь. Він там побачив, як працює програма підтримки ініціатив мешканців.
Після обговорень в травні 2015 року з’явився проект рішення на сесії міськради «Про затвердження програми підтримки ініціатив мешканців міста Луцька 2015-2017рроки». У червні минулого року міський голова Луцька підписав розпорядження про проведення конкурсу громадських ініціатив.
Однак в Луцьку вже другий рік поспіль конкурс громадських ініціатив завершується скандалом. Лучани були проти деяких проектів, що перемогли, і заявили про «накрутку» голосів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НА КОНКУРСІ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «НАКРУТИЛИ» ГОЛОСИ?
Перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев розповів, щоб надалі уникнути фальсифікації вирішили, що всі наступні голосування будуть відбуватися тільки за допомогою сервісу «Bank ID».
«В рамках програми ми провели вже два конкурси. Як показує практика, основні проблеми пов’язані з низькою якістю самих проектів (частина з них) та маніпуляції з голосуванням. Робота програми за цей період довела свою ефективність і популярність, проекти, які були реалізовані в різних галузях, згуртували навколо себе людей, зробили їх більш активними – а це є основне завдання програми», – сказав Тарас Яковлев.
ПРИКЛАД РЕАЛІЗОВАНИХ ДВОХ ІНІЦІАТИВ, ЩО ПЕРЕМОГЛИ У ЛУЦЬКУ
У 2015 році в Луцьку реалізували 12 проектів громадян загалом на суму 492 559,50 гривень з бюджету міста, 66 066,28 гривень – кошти ініціативних груп, які реалізували конкурс. Цього року теж підтримали 12 проектів.
Минулого року переможцями стали ініціативи щодо облаштування спортивного та дитячих майданчиків, скверу, реалізації проекту з енергозбереження, а також ремонту помешкання, де живе троє інвалідів та інші.
Співорганізаторка проекту «Бандера Square» Юлія Пащенко розповіла про реалізовану ініціативу, яку виграли у 2015 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Бандера Square»: як створюють урбаністичне майбутнє Луцька
В рамках ініціативи в центрі міста поставили лавочки оригінальної форми. «Бандера Square» знаходиться на перетині вулиць Винниченка і Степана Бандери у центрі міста Луцьк.
«Насправді вирішили спонтанно брати участь в конкурсі. У нас ще раніше дизайнер розробив макет тієї ділянки, як можна її привести до ладу. Коли почули про цю ініціативу, вирішили спробувати», – розповіла Юлія Пащенко.
З її слів, щоб набрати голоси, як і всі, дзвонили, писали друзям у Facebook.
Також створили сторінки у соціальних мережах для підтримки своєї ініціативи, почали додавати людей. А наступний день після цього всі волинські ЗМІ написали про ініціативу.
Згодом проводили зустрічі з активними мешканцями міста. Також з картону робили макети лавочок, щоб зробити візуалізацію проекту.
Скандальною стала тема історичного фестивалю «Історія Лучеська» в 2015 році. Хоч ініціатива виграла конкурс громадських ініціатив, так і не була реалізованою. З міського бюджету виділили гроші на придбання фарби для графіті, що мало б бути на стіні в центрі Луцька біля Свято-Троїцького кафедрального собору. Однак люди виступили проти такого проекту. Мовляв, біля храму графіті з зображенням Луцька не місце.
Автор ініціативи Володимир Бут-Гусаїм сказав, що на виділені кошти зробили інші графіті в рамках проекту. Також, перед тим, як малювати на стінах, довелось їх привести до ладу.
«Поки цей проект не виграв, то ніхто не був проти. А як тільки ми перемогли, то почали деякі люди виступати проти реалізації», – зазначив він.
ЛУЧАНИ ПРОТИ «ПРОЇДАННЯ» ГРОШЕЙ З БЮДЖЕТУ
Скандальною стала ініціатива щодо проведення «Фестивалю волинської журналістики». Захід планували організувати влітку цього року, напередодні Дня журналіста. Однак фестиваль так і не відбувся.
Волинські журналісти заявили про фальсифікації під час інтернет-голосування за ініціативу.
Журналістка Ірина Новосад розповіла, що не підтримувала ідею проведення фестивалю. Однак на сайті, де відбувалось голосування, побачила своє ім’я та прізвище. Після цього журналістка надіслала запит на отримання інформації до Луцької міської ради. У відповідь отримала, що вартість підтриманого проекту – 45 тисяч гривень, 5 тисяч грн. – надасть ініціативна група обласної організації НСЖУ.
З її слів, більшість коштів передбачено на їжу, інша частина коштів на нагороди для журналістів. Проти фестивалю виступили більше 50-ти волинських журналістів.
Також журналісти, які виступили проти фестивалю, надіслали звернення виконуючому обов’язки голови Національної Спілки Журналістів України Сергію Томіленку. У зверненні вони вимагали розібратись в ситуації та виключити з лав спілки НСЖУ ініціаторів проекту «Фестиваль волинської журналістики».
Фестиваль журналістики не будуть фінансувати з міського бюджету через заяву автора проекту, який від цього відмовився.
ЩО ПОТРІБНО ПОКРАЩИТИ В КОНКУРСІ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ?
Юрист і екс-депутат Луцької міської ради Андрій Осіпов розповів, що бюджет участі – це потрібний та потужний механізм. Адже це метод прямої демократії й можливість залучити громадян до розподілу бюджетних коштів. Також ця програма дозволяє підняти рівень зацікавленості та мотивації в громаді. На його думку, бюджет участі має діяти в місті обов’язково. Однак Андрій Осіпов назвав недоліки впровадження цієї ініціативи в Луцьку.
«Луцька міська рада, надавши людям можливість подавати проекти на фінансування, не наважилась зробити цей процес демократичним. На жаль, до складу конкурсної комісії не включають достатньої кількості представників громадськості.
Серед 20 членів координаційної ради представників громадських організацій лише четверо. Реальне рішення щодо підтримки проектів приймають чиновники. Рішення цієї ради є лише дорадчим, переможців оголошують за розпорядженням міського голови. Цей документ взагалі ухвалюється одноособово.
Для виправлення ситуації потрібно переформатувати склад конкурсної комісії, до складу якої переважно включати реально працюючі громадські організації та моральних авторитетів», – переконаний Андрій Осіпов.
«Службовці ради повинні брати участь у засіданнях з правом дорадчого голосу. Результати конкурсу та суму фінансування потрібно публічно оформлювати рішенням міської ради. Тільки такий процес буде справді справедливим і повністю враховуватиме інтереси громади та дозволить прийняти виважене та справедливе рішення», – додав він.
Журналіст IA «ZIK» Мирослав Ватащук теж зазначає, що такий механізм демократії у Луцьку потрібен.
«Ідея справді хороша: вирішити спільними зусиллями влади та громади найбільш нагальні, на думку містян, проблеми. На жаль, з технічного боку – недоліки практично ті самі, що були і минулого року.
Тобто недосконалість системи голосування, що дозволяє так звану «накрутку» голосів. Ще одна проблема випливла цього року, коли перша проблема спричинила чималий скандал. Це неготовність міської влади виправляти помилки. Але частково муніципалітет на поступки активістам пішов.
Вочевидь, спочатку – доопрацювати систему голосування. Тому формат ID-банкінгу, про який зараз усі говорять, на мою думку, є найбільш доречним», – наголосив Мирослав Ватащук.
Депутат Луцької міської ради Богдан Богонос вважає, що конкурс громадських ініціатив однозначно потрібен місту.
«Основна його цінність навіть не у тому, що буде відремонтовано майданчик чи щось інше. Головне, що дають такі конкурси – це консолідація людей навколо певної ідеї. На жаль, наше суспільство є дуже роз’єднаним. Досить часто люди не знають навіть сусідів», – зазначив він.
«Змінювати насамперед потрібно ставлення людей до подібних ініціатив. Дуже шкода,але навіть коли знаходиться досить активна особа, котра хоче щось покращити – більшість оточуючих залишається пасивними, а іноді навпаки ще й намагаються нашкодити. Також в нас мало людей старшого покоління взагалі користуються електронними сервісами. Наприклад у багатьох містах США через сайт міської ради можна вирішити більшість питань», – зауважив Богдан Богонос.
Журналістка Ірина Новосад вважає, що конкурс громадських ініціатив руйнує одвічне українське правило «Моя хата з краю». Люди розуміють, якщо не наведуть самі лад, то від чиновників толку не буде.
«Конкурс має благородну мету: навчити нас відповідальності та ініціативності, допомогти реалізувати корисні для міста проекти. Але його найперший недолік – недосконала система відбору анкет ініціатив та безпосереднє голосування за них. На мою думку, до фінального голосування мають допускати проекти типу бук-кросингу, «Озерного вітру», «Бандера Square», ініціативи від ГО «Генерація успішної дії» для інтеграції незрячих людей, створення анімаційної студії «Імаго». Тобто ті проекти, які спрямовані на широке коло осіб, роблять Луцьк особливим та сучасним, важливі для всього міста, а не лише для конкретного будинку, а той під’їзду чи групки зацікавлених осіб», - зазначила Ірина Новосад.
Журналістка додала, що управління міськради за рахунок цього конкурсу вирішує ті проблеми, які б мали владнати згідно зі своїми обов’язками в рамках загального бюджету міста.
«Чому за допомогою цього конкурсу 45 тисяч гривень наших з вами грошей може отримати окремий під’їзд для встановлення зовнішнього освітлення? Яка користь з реалізації цього проекту для всього міста? Жодної. А про цьогорічний «фестиваль каші», то навіть соромно вкотре згадувати. На мою думку, це не ті ініціативи, які варто допускати до фінального голосування. Але біда ще й у тому, що їх підтримують. І найчастіше це штучне «накручування» голосів. Очевидно, що чесні й благородні з класними проектами залишаються позаду», – зазначила Ірина Новосад.
Вона назвала кілька причин, чому хороші проекти часто залишаються позаду. Зокрема, недобросовісність конкурсантів, які просто роблять все можливе, аби отримати голоси, коло зацікавлених осіб у всіх різне, відсутність серед критичної маси населення розуміння урбаністичної культури, неповага до міського простору. І як наслідок, лучани віддають перевагу тим проектам, які не несуть нічого змістовного для цілого міста, а задовольняють потребу лише обмеженої групи людей.
Ірина Новосад бачить недолік в недостатньому рівні інформування населення про початок конкурсу та про конкурс громадських ініціатив та його реальні результати.
«Відсутня потужна і злагоджена інформаційна кампанія, в якій би системно популяризували цей конкурс, пояснювали його мету. Люди починають звертати на нього увагу, коли ЗМІ видають безліч повідомлень про чергові скандали під час його проведення. Я розумію, що ми цим шкодимо іміджу конкурсу, але як журналіст не можу не звернути увагу громадськості на фальсифікації», - зазначила вона.
На думку Ірини Новосад, зміни потребує система відбору анкет, вимоги до проектів потрібно трохи вдосконалити, щоб до фінального голосування в жодному разі не потрапляли абсурдні проекти. І голосування захистити від «накручування», технічно вдосконалити.
Громадська діячка Юлія Євпак вважає, що треба залучати громаду до розподілу коштів. Тому, що такі ініціативи, як конкурс – надважливі в умовах процесу децентралізації. Також потрібно унеможливити «накрутку» голосів під час голосування. Інше питання – якість проектних пропозицій від ініціативних груп.
«Недоліків насправді багато: від системи голосування до якості проектних пропозицій на конкурс. Якщо перше змінили, то над другим ще потрібно попрацювати, – інакше ще раз з'являться проекти зі статтями бюджету на організацію фуршетів.
Потрібне навчання, бо неякісних проектів цього конкурсу було повно: від самої логіки проектної заявки, так і роздуті бюджетні статті. Більшу частину ініціатив можливо було організувати без грошей міського бюджету. Але вони ніким не були оцінені на «адекватність», тому допущені до голосування, а деякі навіть профінансують», – вважає Юлія Євпак.
Громадський активіст Богдан Климчук вважає конкурс громадських ініціатив потрібним за умови, якщо буде прозора система голосування із залученням банківського підпису.
«Якщо конкурс буде проводитись прозоро і відкрито, не бачу жодних недоліків, окрім зловживань із штучною накруткою голосів. За ці ініціативи мають голосувати жителі міста, а не депутати», – сказав Богдан Климчук.
БЮДЖЕТ УЧАСТІ: ЯК ЦЕ ЗАПРАЦЮВАЛО В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», в Україні механізм бюджету участі запрацював завдяки фундації українсько-польського партнерства ПАУСІ в 2015 році. Черкаси, Полтава і Чернігів стали першими містами, де почали реалізовувати громадські ініціативи. Далі ідею та реалізацію бюджету участі підхопили Суми, Луцьк, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Львів, Вінниця та Чернівці. Зараз активно працюють над впровадженням у Тернополі, Житомирі, Ужгороді, Харкові, Рівному та Києві.
В Івано-Франківську проект громадського бюджету має окремий сайт. Максимальна сума подання проекту – 50 тисяч гривень. У 2016 році мешканці подали 80 проектів, за які проголосували 2 089 чоловік.
Переможців обрали 12. Теми стосуються благоустрою – встановлення огорож, облаштування прибудинкових територій, дитячих майданчиків тощо. Цікавою є ідея створення творчої майстерні для роботи з людьми з обмеженими можливостями та проведення публічного театралізовано-вокального дійства – урбанізованого мюзиклу «Король Галіції».
Зародилась ідея бюджету участі у великому бразильському місті Порту-Алегрі у 90-ті роки. У 80-х роках мешканці почали об’єднуватися заради вирішення нагальних питань.
В Європі ефективно працює механізм бюджету участі у Франції, Італії, Німеччини та Великобританії. З 2011 року дуже активно користується цим інструментом демократії Польща.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Польщі вперше бюджет участі з’явився у 2011 році. Громадяни активно почали брати участь у створенні власних проектів. Обсяги бюджетів участі у Польщі становлять від 40 тисяч до 60 мільйонів злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста.
У Варшаві проекти перевіряють працівники міської ради. Основні вимоги, щоб впровадження входили в компетенцію міста, мають бути реалізовані впродовж року, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізованими на ділянці, яка є власністю міста. Якщо це приватна територія, тоді має бути дозвіл приватних осіб. Відхилення проекту можна оскаржити. Також проект можна допрацювати, якщо будуть зауваження в працівників міськради.
Попри недоліки, які є в бюджеті участі в Україні, ідея впровадження таких ініціатив – це хороший механізм. Це сприяє не лише об’єднанню громадян, а й робить місто кращим. З року в рік проекти та механізм можна вдосконалювати. Приклад інших показує, що завдяки власним зусиллям можна змінювати місто, не чекати поки влада все зробить за інших. А відкритість та публічність дозволяє боротися за справедливість.
Мая ГОЛУБ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
