Вірші, картини, квіти та кіокушинкай – хобі, якими дивують луцькі патрульні

Ми звикли бачити патрульних поліцейських під час виконання своїх обов’язків у формі, відповідальними і серйозними. Але мало хто знає, що вони люблять і чим цікавляться поза роботою.

Таблоїд Волині дізнався, наскільки луцькі патрульні різносторонні особистості та які хобі займають значну частину їхнього вільного часу.

Мар’яна Олексюк

Як стверджує Мар’яна, вона з дитинства тягнулась до малювання, але займатись мистецтвом серйозно почала з 13 років та провчилася п’ять років у художній школі. Після закінчення школи мріяла бути дизайнером, але батьки не підтримали.

Малювати Мар’яна може годинами, коли є натхнення і муза. Час роботи над картинами різний, залежно якими фарбами працює – олійними чи акриловими – і, звичайно, від розміру полотна. Остання з робіт, розміром 1,5 м на 1 м, була намальована  за тиждень. Свої картини художниця  не продає, а лише дарує коханому, рідним і друзям, які підтримують її захоплення. Для самої дівчини таке хобі – це можливість розслабитися, відпочити від виснажливої роботи в поліції.

Юлія Гірдвіліс

Свою творчість Юлія проявила ще  у 7-8 років, коли написала перший вірш. Він був про апельсин, який не могли поділити однокласники. Серйозніше поезією захопилася уже в університеті. Якогось жанру чи форми творів Юлія не дотримується. Пише про почуття, про рідних чи побутові проблеми, а також про АТО, однак віршами на останню тему майже не ділиться, оскільки вона для дівчина непроста. Головні читачі Юлії – її рідні і друзі.

Творить поетеса, коли є настрій і час. Однак, буває, що займається домашніми справами, а в голові снують різноманітні рими, тоді  за 5-7 хвилин можуть народитися  повноцінні віршовані рядки. Першу свою збірку віршів «Мне легко говорить стихами»  (українською і російською мовами) вона випустила три роки тому. Кількість примірників – 30 штук, цього вистачило для найближчих людей. Задумується авторка і над тим, щоб в майбутньому видати ще одну збірку. Своєю ж улюбленою поетесою називає Ліну Костенко, яка подобається вмінням передати думки  і почуття в рядках.

З останнього:
Вона гордо посміхалась,
Несла звісточку до тата.
Бігла швидко, оберталась
«Мій коханий став солдатом!»
Глянув батько доньці в очі.
Йде у бій за брата брат.
«Там, де кулі дні і ночі,
Там тепер і твій солдат!»
«Тату! Зможе все він подолати!
Береже державу рідну!
Буде ворога стріляти!
Буде службу нести гідно!»
Дні минали швидко-швидко,
А солдат все воював.
І кінця війні не видно
«Він повернеться» – казав.
Все чекала, виглядала,
І дзвонила все солдату
І на свято , на Купала,
Звістку доньці приніс тато.
«Твій найкращим був у роті!
Йшов у бій завжди сміливо,
Та на полі, у спекоту,
Ворог з неба в нього вцілив».
Поблідніла донька вмить,
Пригадала дні щасливі.
Як тепер усе болить!
Як тепер їй все не миле!
Вона сумно посміхалась,
Несла квіти для солдата,
І назад  не оберталась.
«Ось, малюк !Тут спить твій тато!..»

Анна Видринська

Хобі у Анни дещо незвичне для дівчат – кіокушинкай, один з найжорсткіших видів карате. Займається ним уже три роки у клубі східних єдиноборств «Ояма». До цього 10 років ходила на танці.

Дівчина каже, що з першого тренування знайшла спільну мову з тренером і зрозуміла, що це її вид єдиноборств. Кіокушинкай став частиною життя, за що вдячна тренерові, який є і сенсеєм, і товаришем , і другим батьком. Близькі люди спочатку хвилювалися, коли дівчина приходила з тренувань із синцями, але потім звикли. До роботи в поліції тренування були щодня, а в окремі дні по 2-3 рази. Тепер – максимально по можливості, навіть після нічної зміни на роботі. Останнє з досягнень Анни - Чемпіонат України з хортингу в Києві,  де зайняла 3-є місце. Крім того, Анна володіє жовтим поясом. Надалі планує не припиняти занять і досягти вищих за рангом поясів.

Дмитро Худич

Цей юнак познайомився з дзюдо у 2 класі завдяки батькам, які привели його в луцьку спортивну школу «Динамо». Сподобалося настільки, що більше 10 років не покидає його. Таке хобі допомогло і під час навчання у поліції, оскільки Дмитро мав хорошу фізичну підготовку і вже володів прийомами самооборони. Хоча казати, що дзюдо для Дмитра просто захоплення – неправильно.

У 2010 році він  завоював бронзу на Кубку Європи у віковій  категорії до 16 років, а в 2014 році в Луцьку під час всеукраїнського турніру з дзюдо на призи Руслана Машуренка отримав почесне звання «Майстер спорту України». Наразі спортсмен не відкидає думок і про викладання самооборони на тактичній підготовці в поліції для правоохоронців.

Олена Чабан

Вирощування квітів і декоративних дерев відкрив для Олени її чоловік. Він мав професійну освіту і добре розумівся в цьому, тому ділився знаннями із дружиною. Результати такого захоплення використовували для прикрашання свого будинку та подвір’я. У зв’язку з новою роботою в поліції, Олена перебралась у Луцьк і приділяти багато часу квітам не може. Так у неї пропали фіалки, а за орхідеями, які менш вибагливі, допомагають доглядати знайомі.

Жінка каже, що таке захоплення – хороша розрядка після роботи і стверджує: рослини теж відчувають любов. Найбільше їй подобається досліджувати розвиток кореневої системи, як проходить розмноження і як правильно пересаджувати. Сьогодні Олену все більше цікавить хобі дітей, оскільки син займається спортом, а донька – музикою.

Олексій Дмитрієв

Своє знайомство з історичною реконструкцією Олексій розпочав у 2001 році. Він сам знайшов однодумців, бо цікавився історією та подобалась присутність романтизму  в цій справі. Зараз хлопець є учасником клубу історичної реконструкції «Лучеськ». Як стверджує поліцейський, історична реконструкція – це не лише лицарські бої, а й  відтворення обладунків, одягу, побуту різних періодів і народів. Своє спорядження хлопці, як правило, купують в досвідченіших реконструкторів або виготовляють власними силами.

До роботи в поліції Олексій активно тренувався і відвідував фестивалі з виступами. Зараз часу на це не вистачає, цього року був лише на одних змаганнях і за останні 2 місяці відвідав одне тренування.

Сніжана Білера

Для багатьох поліатлон невідомий  чи незрозумілий вид змагань, але тільки не для Сніжани. Вона одразу пояснила, що поліатлон включає комплекс багатоборств: літній  – плавання, стрільбу з пневматичної зброї, біг на коротку і довгу дистанцію, до  зимового входять лижна гонка, стрільба з пневматичної зброї  і силова гімнастика. Сніжана почала займатися цим видом спорту з 8 класу. Завдяки тому, що дівчина і до того була знайома з плаванням і легкою атлетикою, у 10 класі вона вже виконала кандидата в майстри спорту і почала виступати  за університетську збірну з поліатлону.

Сніжана неодноразово вигравала Чемпіонати України і стверджує, що цей вид багатоборства доволі молодий (з 1991 року), тому великої популярності  в нашій країні не набрав. Виявляється, поліатлон не входить і в олімпійську програму.

Наразі кількість тренувань дівчина зменшила через роботу в поліції. Найближчою ціллю в спорті називає виконання майстра спорту України з поліатлону.

Текст: Ірина ТВЕРДА
Фото: з особистого архіву героїв публікації

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​