Архітектори Волині висловили свою думку про найважливіші іміджеві проекти забудови Луцька

Кожне покоління лучан по-своєму змінювало обличчя древнього Лучеська, кожний історичний період залишив на його вулицях, парках та площах свій неповторний культурно-архітектурний відбиток, таким чином створивши «візитівку» нашого рідного міста, – те, що робить його образ унікальним на мапі України.

Яким же побачать місто наші нащадки? Чи збагатять архітектурні проекти нашого покоління новими сучасними рисами міський краєвид у гармонійному поєднанні з старовинними забудовами його славної минувшини? Про це йдеться у матеріалі інтернет-видання Волинь Час.

2

Обличчя рідного міста

12 липня у стінах Галереї мистецтв НСХУ відбулися збори членів Волинської організації Національної спілки архітекторів України, під час яких обговорювалися два проекти забудови Луцька, які, без перебільшення, хвилюють сьогодні кожного жителя міста: це проект забудови у районі заплави річки Стир та будівництво підземного переходу з закладами торгівлі на Театральному майдані у центрі міста. Зібрання фахівців відбулося в той гарячий час, коли питання законності, доцільності та культурно-естетичної цінності цих проектів викликають не лише неабияку увагу, а й сумніви та обурення у громадськості Луцька.

1

Під час обговорення

«Ділянки забудови, про які йде мова і про які архітектори висловлюють свою фахову думку, – це містоформуючі райони. Наприклад, ділянка на вулиці Ковельській розташована таким чином, що міст через річку Стир є своєрідним оглядовим майданчиком з унікальним краєвидом на Старе місто. Центр міста теж не поступається своєю важливістю у створенні власного архітектурного іміджу. Забудову тут необхідно проводити особливо продумано і грамотно. Тому ми, архітектори, повинні підказати і допомогти міській владі, забудовнику у тому, як оптимально реалізувати архітектурний потенціал цих ділянок задля міста», – про важливість теми зібрання висловився голова Волинської організації Національної спілки архітекторів України Тарас Рабан, який представив «Детальний план території в межах вул. Ковельської, Іова Кондзелевича та   р. Стир у м. Луцьку», «Історико-містобудівне обґрунтування спорудження групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями соцкульпобуту та вплив нової забудови на сприйняття історично сформованого середовища», які були надані Спілці архітекторів, та комп’ютерні зображення краєвиду Старого міста з видових точок до та після запланованої забудови. Серед присутніх членів Спілки архітекторів ті, котрі у різний час працювали на посаді головного архітектора Луцька – Євген Ходаківський, Василь Дузь-Крятченко, Олександр Балан, Георгій Шевчук, Юрій Казмірук, Юрій Шевчук, а також Ярослав Матвіїв – чинний головний художник міста.

1

Презентація проекту

1

Ознайомлення з документацією

Лучани помітили, що у заплаві річки Стир по вулиці Ковельській вже відбуваються активні роботи по створенню транспортної інфраструктури для доїзду до… чого? Виникають питання: хто веде ці роботи і чи є на це всі відповідні дозволи відповідних органів, і який оновлений міський краєвид власне чекає на нас у найближчій перспективі? І взагалі: чи можна на місці старого русла Стиру, у такій близькості до річки будувати житло?

1

Роботи на вулиці Ковельській

1

Бульдозер на Ковельській

Відповідаючи на останнє питання, фахівці стверджують: так, будувати там можна. Інженерна розробка підтвердила наявність 14-метрового шару твердого грунту, що робить будівництво житла там можливим, більш того – комерційно привабливим. Але обговорення наданої проектної документації по цій забудові викликало у архітекторів низку запитань та зауважень. Один із ініціаторів засідання Євген Ходаківський, голова фонду «Архітектурна Волинь», вказав на численні невідповідності у Генеральному плані міста від 2009 року та у представленому Детальному плані території, на останньому з яких «раптом» з’явилися багатоповерхові житлові забудови. Він також зазначив численні кричущі порушення у процедурі громадського обговорення, ігнорування органами влади звернень громадськості з приводу робіт, які зараз проводяться у заплаві річки Стир. Тому міському голові був надісланий лист за підписами голів громадських творчих спілок з пропозицією організувати широке громадське слухання з чітким дотриманням чинного законодавства та процедури. До слова, у Луцька міська рада досі не прийняла «Положення про громадське слухання»!

1

Євген Ходаківський вказує на висотні забудови

Тарас Рабан вказав на висотність забудови у 7, 9 та 11 поверхів, яка суттєво  погіршує силует Старого міста, значно перевищуючи 3 поверхи існуючої історичної житлової забудови. Заслужений архітектор України Юрій Казмірук вказав на очевидні порушення у щільності забудови та інші «лукавства» львівських проектантів, реальної картини іміджевого міського краєвиду з кількох різних видових точок і висловив обґрунтовані сумніви у фаховості наданих проектних рекомендацій забудови. Макет проекту наочно б продемонстрував, що ця забудова все-таки закриває панораму історико-культурного заповідника «Старе місто». Та дивіться самі.

2

Видова точка 1. Вигляд до і після

1

Видова точка 1 з забудовою

1

Видова точка 3. Вигляд до

1

Видова точка 3. Вигляд після

1

Видова точка 4. Вигляд до

2

Видова точка 4. Вигляд після

Видові точки 2, 3

1

Детальніше видова точка 1

1

Детальніше видова точка 1 після

Ситуаційна схема з позначеннями видових точок

Юрій Войт, представник інвестора ТОВ УБК «Волинь», запевнив, що роботи, які наразі ведуться на вулиці Ковельській, стосуються виключно організації доїзду до земельних ділянок в обхід тих, які перебувають у приватній власності, та мають усі необхідні дозвільні документи. На закид про відсутність підписів та погоджень на наданій документації він відповів, що вони саме перебувають на розгляді і погодженні у профільному підрозділі Волинської облради. Зі слів Юрія Войта, інвестор демонструє готовність до спільного обговорення та врахування фахових зауважень архітекторів, думки громадськості.

Юрій Войт - представник інвестора

Ярослав Матвіїв, головний архітектор міста, заступник начальника управління архітектури і містобудування міськради, пояснив, що згідно отриманого раніше дозволу обласної інспекції з держконтролю на підготовчі роботи за рахунок вкладених коштів інвесторів робота вже розпочалася. Та згодом інспекція свій дозвіл відкликала, а процес пішов. Отож, забудовник досі керується тим дозволом, який є відкликаний? Питання залишається відкритим.

Обговорення показало багато таких спірних моментів у питаннях відповідальності влади і забудовника, коли, наприклад, такий важливий для збереження історичної забудови та розвитку міста документ як історико-архітектурний опорний план  міста досі перебуває у процесах розробки та погоджень, і тому фактично є лише орієнтиром, не отримавши досі своєї законодавчої ваги. Крім того, не підтверджені юридично внесені зміни, які кардинально змінюють загальний Генеральний план, ставлять під сумнів фаховість та чесність проектантів. Про це висловився архітектор Василь Дузь-Крятченко, а Юрій Казмірук вніс таку пропозицію: «Всі наші діяння творчі регламентуються законодавством і нормативною базою. Піднімаємо ми Генеральний план, піднімаємо Детальний план зонування, і вже бачимо невідповідності. Якщо один і той же автор проекту є автором їх обох, то нехай він нам професійно пояснить, чому той майданчик має різне трактування у цих двох планах. Перша пропозиція до голови Спілки: звернутися до головного розробника Генерального плану, і нехай він письмово і офіційно пояснить оту ситуацію». Дискусія виявила і інші болючі точки у просуванні проекту – фактичну відсутність експертної оцінки на всіх рівнях підготовки документації, і пов’язану з цим морально-етичну проблему, коли рукою архітектора керує інтерес інвестора.

1

Виступає В. Дузь-Крятченко

1

Виступає Юрій Казмірук

1

Інші доповідачі

Заслужений архітектор України Андрій Бідзіля висловив думку, що презентацію варто було б зробити ґрунтовнішою, та й коректніше б було її проводити безпосередньо з авторами представленого проекту, і все ж відверто сказав своє враження про проект: «Ужасно!». Натомість він закликав колег-архітекторів сміливіше, активніше займатися забудовою рідного міста, аби сучасне покоління теж залишило свій слід на неповторній архітектурній картині Луцька. Так він зреагував на пропозицію спілчан запровадити табу на забудову тих територій, котрі так гаряче обговорювалися на зустрічі. Це стосувалося і будівництва підземного переходу на Театральному майдані у центрі міста.

1

Виступає Андрій Бідзіля

Дискусія показала різні думки та оцінки у питанні стосовно підземного переходу у центральній частині міста: частина фахівців підтримували пропозицію про таке будівництво, та інші архітектори доводили його недоцільність. Все-таки, більшість членів спілки визнають, що ця ідея більше пов’язана з питанням піднесенню престижу міста, модернізації його іміджу, але не з реальною потребою через транспортне навантаження на майдан. Більш того, архітектори називали інші міські локації, де б підземний перехід був би доречнішим і комфортнішим, наприклад, біля гіпер-маркету Там-Там чи біля кінотеатру «Промінь». Варто взяти до уваги і той факт, що змінилося також і те змістове наповнення цього міського простору, де останнім часом відбуваються події, безпосередньо пов’язані з новими політичними і суспільними реаліями українського життя, а запропоновані проекти загалом «морально прив’язані» до ідеї створення додаткових закладів торгівлі. Крім того, сам процес будівництва – досить тривалий, може ускладнити життя лучан на довгий час. Чи варте воно цього?

Протокол засідання Спілки волинських архітекторів містить ряд конкретних пропозицій до забудовників, інвесторів та міської влади. Сформульовані та обґрунтовані Юрієм Казміруком по першому питанню обговорення, вони включають запит офіційного пояснення розбіжностей по цій забудові у  Генеральному плані м. Луцька та Детальному плані території, проведення інвестором прозорого конкурсу із залученням фахівців і громадськості, подання цього протоколу із оцінками членів ВО Спілки архітекторів України голові містобудівельної  ради при  головному архітекторові м. Луцька. Рішення архітекторів Волині стосовно будівництва підземного переходу із закладами торгівлі на Театральному майдані є наступними: будівництво вказаного переходу на теперішній час є недоцільним, а міській раді рекомендовано розробити детальний план центральної частини міста з вивченням актуальної транспортної схеми.

Дуже знаковим є той факт, що під час розгляду складних іміджевих  проектів містобудування у  Луцьку Спілкою архітекторів України створено такий прецедент, коли фаховість запропонованих проектів містобудування та збереження нашої історико-архітектурної спадщини є дуже затребуваними громадою міста і стає визначальним пріоритетом подальшого міського розвитку. Час і життя створюють нагальну потребу поєднання авторитету громадськості та знань професіоналів задля збереження неповторного обличчя нашого рідного міста. Спільні зусилля та кроки назустріч усіх учасників містобудівного процесу у Луцьку – громади, влади, фахівців, інвесторів – такою є оптимальна перспектива розбудови древнього міста, збереження його славної минувшини, за що не соромно буде усім нам перед нашими нащадками.

Записала Марія ПИЛИПЧУК

А яка позиція забудовника з цього боку? Публікуємо текст звернення без змін:

12 липня у стінах Галереї мистецтв НСХУ відбулися збори членів Волинської організації Національної спілки архітекторів України, під час яких обговорювалися два проекти забудови Луцька, які, без перебільшення, хвилюють сьогодні кожного жителя міста: це проект забудови у районі заплави річки Стир та будівництво підземного переходу з закладами торгівлі на Театральному майдані у центрі міста. Зібрання фахівців відбулося в той гарячий час, коли питання законності, доцільності та культурно-естетичної цінності цих проектів викликають не лише неабияку увагу, а й сумніви та обурення у громадськості Луцька.

(правильно зазначено автором: Зібрання…..) Кваліфікаційною комісією назвати даний захід ганебно та неприпустимо.

Як обвести владу кругом пальця, чи погоджувати будівництво по закону?

Історія ділянки що на Ковельській, 17 цікава та своєрідна, саме ця ділянка найчастіше (незрозуміло чому) попадала у поле зору «краєзнавців» та «активістів» які борються проти «комсомольців».  Оборудки навколо даної території, про які писали місцеві ЗМІ, були досить міфічними з огляду юристів, але цей шматок землі турбує сон «небайдужих активістів» і досі. До речі, цих «активістів» турбують періодично усі ділянки де розпочинають забудови, а потім цікавість зникає…Сама по собі, чи за допомогою інвестицій від певних осіб які вкладають кошти у будівництво, невідомо. Схиляюсь до другої думки і небезпідставно. Та мало з тим.

У Луцьку стало проблематично працювати по закону. Формувати та погоджувати пакет документів та, лише після цього, розпочинати роботу. Схема простіша та оправдана не одним об’єктом. Спритники спочатку будують, а потім працюють над пакетом документів, уникаючи певних перешкод - громадських слухань, містобудівних рад і т.д. Коли ж приходить забудовник який звик працювати чесно та відкрито, готовий до відвертого діалогу, подає усі документи на розгляд згідно чинного законодавства – влада починає ставити палки в колеса, або ж саботувати проект  з огляду на «думку активістів та небайдужих». 

Якщо б міста України жили і будувались згідно даного принципу – ми б з вами жили в Україні часів «совдепіїї», з однотиповими багатоповерхівками  як у фільмі « Іронія долі, або з легкою парою», де потрапивши у район іншого міста, відчуваєш себе як вдома. Це не іронія, це жах. І залишатися у минулому та жити спогадами – це регрес. Чи врахували думку «небайдужі активісти» усіх лучан? Галасувати на зібраннях у 10 чоловік та писати замовленні статейки у ЗМІ – багато хисту та відваги непотрібно. Разом з тим, за даними наших джерел, які заслуговують на довіру, зацікавлені «ділки» і є замовниками даного «шабашу». Однак факти таких домовленостей навряд коли-небудь випливуть на поверхню (хіба що знайдуться ще грошовитіші, щоб викупити інформацію).

Питання у іншому, що робити інвестору який хоче будувати та вкладати гроші у розвиток інфраструктури, будувати не тільки житло, а й зону відпочинку для лучан, рекреаційну зону та створювати перлину   путівників у майбутніх туристичних мапах Волині?

Інвестор який приходить у Луцьк і бажає вкладати кошти пропонує благоустрій Ковельської, 17, включаючи зону відпочинку для лучан (тенісні корти, вело доріжки, пляж, дитячі майданчики, оглядові майданчики панорами міста).  Проект включає в себе цілу низку секторів відпочинку не порушивши природного ландшафту. Створена концепція суттєво відрізняється від попередніх забудов у нашому місті, адже підхід до самої ділянки з огляду на місцевість  та урахуванням особливого розташування (сусідство з межами історико-культурного заповідника, заплава річки Стир) вимагали особливого опрацювання проекту. Зараз у Луцьку  панують однотипові проекти забудов , які нічим особливим не відрізняється  від забудов 80-х років, а шкода. Рухатись уперед – це розвиватись, прогресувати, проектувати нове та сучасне.

Саме коштами інвестора лучанам надається можливість отримати рекреаційно-відпочинкову зону для загального користування, «нове дихання», та родзинку, яка стане окрасою міста. Питання уже до лучан: Чи потрібно це містянам? (відео соцопитування).

«Картбланш», який пропонується інвестором по благоустрою, є своєрідним  доповненням до забудови на Ковельській 17.

Громадські слухання . З огляду на юридичну точку зору, громадські слухання пройшли усі стадії щодо чинного законодавства ( постанова КМУ № 555 від 25.05.2011 р.) Тобто, інвестор який хоче працювати  чесно та достойно проходить усі етапи погодження ( документально та публічно: висновки щодо розміщення по генплану , межі історико-культурного заповідника, археологічні дослідження ділянки, висновки археологів, історико-містобудівне обгрунтування) для того, щоб почати забудову. На загальний огляд проект був представлений у ЦНАПі, на сайті міської ради та у ЗМІ про початок громадських слухань. Інвестор та команда відкриті до діалогу  та чекають на зауваження (які в ході громадських слухань так і не надійшли) для аналізу, і в даний момент не будує без документів ( як це роблять інші забудовники) , а потім узаконює забудову. Що ж до експертного аналізу про який так красномовно говорять члени спілки архітекторів,  детальний план забудови який  був запропонований не підлягає на цьому етапі експертному аналізу і це їм відомо, як професіоналам своєї справи.

Висновок напрошується сам собою: діяти незаконно - простіше та ефективніше!

І ще, скептики які говорять що даний об’єкт (ділянка) є охоронною зоною, повинні зрозуміти: На сьогодні не існує відповідного документу затвердженого на державному рівні і завізованого місцевими органами влади щодо охоронного статусу, згідно якого проводити будівельні роботи забороняється. Тим паче, що самі члени Волинської організації Національної спілки архітекторів України, які були присутні на зібранні 12 червня 2015 р. у приміщенні Галереї НСХУ, можливість та дозвіл на забудову не заперечували.  Щодо матеріалів які були представлені на даному заході зазначаю: на зібрання не були запрошені представники архітектурного бюро ( розробник проекту) для пояснення власного бачення та концепції по забудові на Ковельській,17. Не були представленні демонстраційні матеріали інвестора, а використані фотоматеріали невідомого походження (фотошоп  ділянки з забудовою яка не відповідає проекту розробника), не був запрошений сам інвестор, що само собою передбачається за виникнення будь-якої ситуації стосовно ділянки про яку говорили.

Проведене кулуарно обговорення, яке не доводить до відома лучан реальну картину майбутньої забудови (адже завжди вислуховують опонента), наштовхують на думку, що увесь цей фарс є замовленим та оплаченим. Інше питання – ким? Ганебне обговорення «за спиною» членів спілки архітекторів та висловлювання на адресу проектувальників даного об'єкту, з огляду професійної точки зору,  не повинна бути маяком для пересічного лучанина. Право формувати власну думку є у всіх, але не варто нав'язувати своє бачення іншим., тим паче безпідставно стверджувати про незаконність  та невідповідність нормам. Повторююсь, Інвестор та проектувальне бюро завжди відкриті до діалогу, отже можливостей зауважити своє бачення даного об'єкту було маса.

Поки що це куточок незайманої землі захаращений чагарниками та хащами, розміщений у межах міста та бездоганному розташуванні щодо інфраструктури.

Ковельська, 17 – ділянка яка в даний час та і багато років поспіль, у занедбаному стані, захаращена чагарниками та є зоною притулку для сумнівного контингенту. У свій час  бюджет міста вилучив з продажу ділянки 30 млн.  400 тис. гривень, а це 6 млн.  19800 у.од. 21 листопада 2014 року сторонами було підписано документи про те що розрахунок проведено у повному обсязі.  Отже, за рахунок поповнення бюджету від продажі даного об'єкту лучани отримали асфальтовані дороги, вулиці, прибудинкові території, проводились роботи по благоустрою міста та інше. Чому саме тоді архітектори не зазначали покупцю, що дану територію неможливо використовувати під будівництво, адже ми усі розуміємо, що це капіталовкладення і купувати землю за рекордну на той час суму задля власних амбіцій, а для використання за цільовим призначенням, як мінімум. Як максимум - усі реально мислячі люди , вкладаючи кошти ,прагнуть заробити на цьому.

Щодо земляних робіт,  які в даний момент проводяться поблизу   Ковельська,17 , зазначаю – жодних будівельних робіт на даній земельній ділянці не проводиться. Замовником робіт поблизу даної ділянки є Департамент житлово-комунального господарства м. Луцьк, який проводить переніс світлофорного об'єкту та облаштування з'їзду на земельну ділянку на підставі містобудівних умов та обмежень від 25.062015 р. Деклараціїї на початок виконання будівельних робіт  ВЛ 083160881430 від 28.03.2016 р. Експертний звіт по кошторису № 19/03-0119-16

Тенденція швидкого розвитку ніколи нікого не лякала… лише невелику частину людей, які самі не в силах розвиватись, які живуть минулим і готові залишатись там назавжди. Та чи правильно це щодо нащадків? Залишити по собі «цнотливою» сиротою занедбаний Луцьк  - це те, про що зараз галасують на кожному кроці горе архітектори, історики та « небайдужі активісти». «Збережемо древній Луцьк» - під таким гаслом неодноразово зустрічаємо публікації у соцмережах та на шпальтах газет.  Відверто кажучи, руйнувати історичну спадщину ніхто не збирається і нікого не закликає, але побудувати новітні житлові комплекси, зони відпочинку, оглядові майданчики для лучан  - дати Луцьку «нове дихання» і тим самим вирішити ряд існуючих проблем, у нас стало проблематично.

1