Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чи правильно у Луцьку кронують дерева і куди дівають видалену деревину

17:30 19.05.2016
1960

У 2016 році комунальне підприємство «Парки і сквери» кронувало 367 дерев, які за словами чиновників, обрізають задля безпеки громадян, кронований матеріал дрібнять на щепу і зберігають на території підприємства.

Україною котиться хвиля кронування, яке чомусь більше подібне до масового вирізання дерев. До прикладу, в Івано-Франківську люди висміюють таку підрізку, а міський голова навіть сказав знайти винних комунальників, які перетворюють дерева у стовбури – пише «Волинь.info».

У Миколаєві ця ситуація стурбувала директора Миколаївського зоопарку Володимира Топчія: він вважає, що комунальники у місті під виглядом кронування пиляють дерева на дрова. Прикладів інших міст можна наводити ще багато, але повернемось до Луцька, адже ця тенденція вирубування не минула і його.

До редакції «Волинь.info» звернулася громадська організація «Охорона природи Волині» із проханням з’ясувати це питання більш детально.

Як розповів мені голова ГО Святослав Волянюк, вони стурбовані таким відвертим винищенням зелених насаджень у місті. У громадській організації переконані, що комунальники порушують усі норми кронування, а отриману деревину продають на пелети – спеціальні гранули для опалювання. Окрім того, не всі дерева витримують таку «наругу» та часто всихають в результаті цього.

Навесні комунальники дуже активно взялись кронувати дерева. 16 березня Юрій Ричук, шеф-редактор медіа-корпорації «СІД» поширив у Фейсбуку посилання на новину про кронування дерев, що викликало шквал обурливих коментарів лучан.

«Це комунальники називають «кронуванням». А по-моєму, це варварство», – написав Ричук свій коментар до публікації.

«Та жах просто. На Винниченка тепер тіні взагалі влітку не буде. Тільки жара, тільки хардкор, тільки обрубки покронованих дерев без крон…», – прокоментувала одна із лучанок.

«Не відросте на більшості порід дерев. Всохнуть. Подальша тема – озеленення і знову наші бюджетні кошти на нові дерева. Золоте дно ще з часів Кривицького», – написав ще один користувач ФБ під дописом Ричука.

27 квітня ще один із користувачів соціальної мережі «Фейсбук» Тарас Чурило написав у себе на сторінці, додавши відповідні фото: «Виявляється у Луцьку «вміло кронують» не тільки дерева, але й кущі. Звідки тільки у них руки ростуть…?»

Прогулявшись трішки Луцьком, знаходжу чимало «кронованих експонатів». Вулиці міста перетворили на алеї стовбурів, які комунальники ще й дбайливо побілили перед Великоднем – виглядає «неперевершено».

З’ясовую, до скількох дерев встигли прикласти руку «майстри бензопили». На це питання мені Анатолій Трикуш, директор комунального підприємства «Парки і сквери»дав таку відповідь:

«У 2016 році комунальне підприємство «Парки і сквери» кронувало 367 дерев. У результаті кронування отримали 5,6 метрів кубічних гілок. Кронований матеріал подрібнений на щепу та зберігається на території підприємства».

«На ваш публічний запит щодо кількості дерев, на яких виконувалась обрізка крон у місті Луцьк, повідомляємо, що у 2015 році на вулицях міста було виконано формувальну обрізку на деревах у кількості 367 шт, навесні 2016 – 377 шт», – зазначили мені у департаменті житлово-комунального господарства Луцької міської ради.

Таких дерев, які минулого року постраждали від кронування, кажуть, нема:

«Станом на 01. 05. 2016 року зелені насадження, на яких були сформовані крони у 2015 році, у задовільному стані, розпочали процес вегетації та видаленню не підлягають».


Варто зауважити, що роботи із кронування дерев були виконанні за ініціативи балансоутримувача насаджень, управління житлово-комунального господарства, відділу по благоустрою департаменту ЖКГ.

Як мені там зазначили, вони здійснюють ці роботи впродовж усього періоду функціонування структурного підрозділу, враховуючи звернення населення щодо поганого проникнення освітлення до тротуарної частини вулиць і доріг, мешканців житлових будинків, що розміщені в режимі постійного затінення вікон на таких вулицях, як Коперника, Привокзальна, Лесі Українки; депутатів щодо звернень громадян, служб Державтоінспекції та теперішньої служби превентивної діяльності щодо безпеки руху транспорту.

Також у відповіді на запит мені зазначили таке: «Якщо дерева набувають передпенсійного віку, фаутні, пошкоджені після автомобільних аварій і ДТП та несуть загрозу падіння на територію міста, вищезазначена структурна одиниця міської ради звертається до спеціально-уповноваженого органу «Постійно-діючої комісії з визначення стану зелених насаджень та ухвалення рішення про їх видалення» (голова комісії заступник міського голови Ю. Моклиця) про потребу зрізування дерев».

Як запевнили мені у департаменті, видалена деревина передається за накладними у відповідності до розпоряджень міського голови на потреби соціально-незахищених верств населення та учасників АТО.

Також у департаменті мені наголосили, що норм на формувальну обрізку насаджень, що не охороняються, не існує.

Взагалі, як зазначила начальник благоустрою Ольга Люфт, всі дерева у Луцьку уже старі і їх треба зрізати та насадити нові, але поки що коштів на це немає.

Каже, мусять зрізати дерева, бо дбають про безпеку громадян – дерева покалічені ще за часів Радянського Союзу і їхні гілки під час негоди можуть травмувати людей, пошкодити лінії електропередач тощо. Пані Люфт також зазначила, що вони ще не вспіли обрізати дерева на проспекті Перемоги.

«Уже ж не можна кронувати», – кажу я.

«Чому не можна? – дивується чиновниця. — Можна круглорічно».

Однак, попередньо я спілкувалась із біологами – говорять протилежне. Зокрема, голова Ради молодих вчених ННІ лісового і садово-паркового господарства Ольга Суханова у телефонній розмові зазначила, що кронування дерев проведено запізно, також не можна так кронувати каштани.

Ще один біолог, який побажав не називати своє ім’я, зазначив, що процес кронування для дерев є шкідливим явищем – зникає баланс, відсутня крона, що постачає поживні речовини корінню.

«Це великий стрес. Не всі можуть витримати», – наголошує біолог.

Зазначу, що ж собою передбачає кронування дерев. Це комплекс заходів безпосередньо в кроні дерева: декоративна обрізка або формування крони. При кронуванні видаляються гілки, що перехрещуються, порушують загальну форму крони дерева, а також ті, що створюють небезпеку та перешкоди, можуть завдати шкоди вам і вашому майну, перехожим. Дуже часто після ураганів та рясних снігопадів головною ціллю обрізки дерев є гілки, що зламалися та зависли.

Коли і до яких дерев можна застосовувати кронування, аби не бути голослівною, наводжу витяг із нормативно-правового акту «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України»,виданого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Тут у розділі дев’ятому «Догляд за об’єктами благоустрою зеленого господарства» чітко вказано про те, які дерева становлять загрозу та підлягають кронуванню. Зокрема у 9.1.12 зазначено:

Аварійне дерево – це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров’я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Кронування дерев – це обрізка зламаних, засихаючих гілок з метою омолодження дерев, покращує не тільки внутрішній стан дерева, але і естетичний вигляд. Кронування проводять з жовтня до квітня (після листопаду до початку руху соку)!

Кронування застосовують також у випадках коли крона аварійна або несе загрозу:

– крона дерева лежить на даху споруди;

– крона дерева заплутана в електричних лініях;

– крона дерева має велику парусність, що підвищує небезпеку падіння;

– якщо в кроні багато зламаних, гнилих і аварійних гілок.

Згідно з пунктом 9.1.11.3. омолоджувальне обрізання виконують лише у дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2-3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зріз крони до основи скелетних гілок.

Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурове дерево.

Вирішую піти подивитися на кронований матеріал та зробити фото, аби показати нашим читачам, скільки «накронували» гілля та що з ним роблять. Оскільки Анатолій Трикуш у відповіді на запит мені зазначив, що кронований матеріал зберігається у них, то вирушаю туди.

Однак територія комунального (наголошую, комунального!) підприємства раптом стала закритим об’єктом:

«Я хочу подивитися на кронований матеріал».

«Ні, ви не можете цього зробити», – відповідає мені Трикуш.

«Чому? Я маю посвідчення, що я журналіст, це що — закритий об’єкт?»

«Так, – каже мені у відповідь Трикуш при свідках (разом зі мною був представник ГО «Охорона природи Волині»). – Звертайтесь у департамент. Ми лише виконавець».

Що ж, звертаюсь у департамент. Там дивуються такій поведінці директора «Парків та скверів» і пані Люфт телефонує до нього. Той відповідає не відразу. Чиновниця просить впустити мене на територію підприємства, бо «журналістика у нас тепер прозора».

Швиденько їду разом із представником ГО назад до директора, а того вже і слід простиг. На підприємстві нічого не знають.

«Дивіться, чи є його машина», – каже працівниця.

Прошу тоді покликати заступника. Вказують на головного інженера.

Той відмахується, що у нього робота, без директора нічого показувати не буде і нічого не знає:

«Підприємство представляє директор, а не я».

«Та бо вже нема що показувати, загнали на пелети і все», – каже мій супутник.

«Які пелети? – обурюється інженер. – Я сам возив у три області – не беруть».

Ото ж треба так оговоритись чоловіку! Бо ж за даними, які мені надали, кроноване гілля має утилізуватись у компостних ямах на території підприємства (гумусом, який утворюється, за словами, начальниці відділу благоустрою Люфт, удобрюють клумби). Чого ж той інженер возив кроноване гілля пропонувати на пелети?

«Нащо возили?» – перепитую я.

Той розвертається і йде до своєї машини:

«Я не маю коли, у мене робота»,– відмахується від мене рукою.

Роблю ще одну спробу поговорити, наздоганяю його, однак він сідає в машину та теж кудись їде.

Така поведінка працівників КП «Парки і сквери» наштовхує на думку, що там щось приховують, бо якби було все добре, то зі мною поспілкувалися б.

За день до публікування цієї статті у кадр втрапляють нові «картинки»– комунальники не зважаючи на те, що каштани уже давно із зеленим гіллям, спилюють крони. Що ж тут скажеш, формувальна обрізка…

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА









Коментарі
25 червня
Сьогодні
Вчора
23.06.2018
22.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин