Що зробили депутати за 5 років. Іван Корчук

19 Вересня 2015, 14:17
4185

Директор комунального підприємства «Луцькводоканал» і депутат міськради Іван Корчук – управлінець із досвідом. На керівних посадах – майже 20 років. Побував Іван Миколайович і начальником обласного управління житлово-комунального господарства, і управління капітального будівництва облдержадміністрації. У 2006 році міський голова Богдан Шиба запросив Корчука до себе в заступники, а через рік Іванові Миколайовичу делегували не менш відповідальну ділянку роботи: взяти в руки водне господарство міста.

У 2010 році Іван Корчук переміг на місцевих виборах у «вишківському» мажоритарному окрузі, представляючи партію «За Україну!». У травні 2013 року було оголошено про самоліквідацію фракції цієї політичної сили, відтак, Іван Корчук став позафракційним депутатом. Щодо локального політичного орієнтування, депутат з 2011 року входить до групи симпатиків політики міського голови Романюка «Рідне місто».

Округ Корчука

Виборчий округ № 25 за площею – один із найбільших у Луцьку. Основу складає мікрорайон «Вишків», а доповнюють вулиці Ківерцівська та Лідавська. За незрозумілою логікою до території округу віднесли два будинки з 40-А кварталу.

Відтак, проблеми в мешканців одного округу – зовсім різні: одних турбує відсутність дитячого майданчика в дворі багатоповерхівки, інших – погані дороги, а треті скаржаться, що забули, як виглядає маршрутка.

 

Що кажуть люди про Корчука?

«Ми їх бачимо, коли вони обіцяють, а потім їх не видно, то як не забути», – так звучить вже традиційне пояснення лучан, чому вони не знають навіть імені свого представника в міській раді. На Вишківському окрузі ситуація – аналогічна, щоправда, кілька мешканців пригадали гостей із обіцянками напередодні виборів, проте не змогли сказати напевне, чи це був Іван Корчук, чи інший кандидат в депутати, а, можливо, й претендент на крісло міського голови, чи й взагалі – до Верховної Ради.

Подорож округом розпочали із 40-А кварталу, де під час минулих виборів за Корчука мали змогу віддати голоси лише два будинки на вулиці Наливайка – №2 і №4.

Молода мама, яка тут мешкає розповіла, що через відсутність належної інфраструктури тільки те й робить з трьома дітьми, що ходить із двору в двір: «У нас в дворі – лише пісочниця. Щоб покататися на гойдалці, йдемо в сусідній двір. Драбинки, де діти можуть в задоволення полазити – вже в третьому дворі. Добре було б, якби зробили дитячий майданчик, хоч би автомобілі під вікнами не ставили, а то вночі і спати через гул працюючих двигунів не можливо, а ще – загазованість страшенна. Зараз почнеться зима, будуть щоранку автомобілі під вікнами прогрівати. Обіцяли зробити майданчик, але казали, що треба перевірити, чи немає комунікацій під землею. Зрозуміло, що їх там немає, але шукають виправдання, щоб нічого не робити».

До наступного житлового сектору від вулиці Наливайка треба йти десь півкілометра. У мешканців добротних будинків, що розмістилися в провулку Дорожньому, проблема інша – автівки, які не дають спати.

«Обіцяли дорогу зробити, – каже господар крайньої у провулку оселі. – Обіцяли двоє: асфальтний завод частину і депутат Олена Голєва – другу частину, бо в кінці вулиці у неї – автопарк, куди щоночі заїжджають маршрутки. Завод свою частину зробив, а Голєва – забула. Ото хай прийде вночі спробує поспати тут, як ті маршрутки тарахкотять по ямах. А ще – бетономішалки їздять. Такий шум, як в АТО».

На вулиці Ківерцівській житлових будинків – не густо, більше – підприємств, зокрема, «Мостозагін», авіазавод «Мотор». Аби добратися до іншої частини округу, дуже хотілося хоча б під’їхати, проте – не судилося, тому на другому кілометрі прогулянки виявилися надзвичайно солідарними із наступним співрозмовником.

«У нас одна проблема – транспортне забезпечення, – зазначив чоловік. – Три останні роки бачимо маршрутку раз на добу. Активістка Таня із восьмого будинку збирає увесь цей час підписи, бігає із ними в різні інстанції, щоб пустили ще якийсь транспорт – без результату. Вона, до речі, якраз помічниця якого депутата, чи може ні… А от депутата ніколи не бачив, навіть не здогадуюсь, хто це».

Біля Авіазаводу повертаємо у вулицю Івана Кожедуба, яку символічно назвали ім’ям українського льотчика, а до цього вона носила ім’я його радянського колеги – Чкалова. Молода сім’я, що рухається назустріч, вийшла в магазин за продуктами. Ні мама, ні тато про депутата свого округу не чули, щоправда, в порівнянні із тим, в яких умовах живуть мешканці «глибшого» Вишкова, цінують, те що мають і особливих нарікань від них не чути.

«Дороги у нас – ще більш-менш, – каже мешканка будинку на вулиці Озерецькій. – Проблема – єдина, як і у всіх лучан — немає гарячої води. А ще – порядку немає! Вечорами у нас – жах, що робиться: якщо не п’ють, то курять, якщо не курять, то б’ються...»

Правило перетину доріг вчить пішоходів: спочатку подивіться наліво, потім направо. Мешканці будинку № 22 на вулиці Кожедуба змушені починати його виконувати, визираючи просто з вікна, адже тротуарів біля багатьох будинків – немає.

«Ганяють, як шалені, незважаючи на ями. Вночі тільки і чуємо, як водії влітають у вибоїни на повній швидкості. Ми живемо на повороті. Чи їде машина – не видно. Дітей з хати випустити страшно. Проблема не в дорозі, а в тротуарах. Коли піде дощ, затоплює взагалі під самі стіни. А те, що посеред дороги ями – навіть, не знаю, чи то біда, чи добре. Бо залатають їх, будуть ганяти ще дужче. Треба влаштувати якогось лежачого поліцейського, можете так і передати депутату, бо ми його, як не бачили всі ці роки, так вже і навряд чи побачимо», – бідкається жінка.

На центральній вишківській вулиці, яка має назву Героїв УПА, та сама біда: відремонтованою дорогою автомобілі їздять, очевидно, перевищуючи припустиму швидкість.

«Дорогу перейти неможливо, – каже господар будинку над трасою. – До магазину – п’ять метрів, а чекати доводиться хвилин 10, щоб дорогу перейти. Треба який чи світлофор, чи лежачий поліцейський. Дитячий садочок поряд».

Ще одна проблема, на якій акцентує чоловік: старе русло Стиру. «Колись можна було вийти, відпочити, порибалити. Зараз – все приватизовано. Одні таблички стоять. І землю постійно тільки вивозять», – каже мешканець.

Мешканці кажуть, що на території старого гирла Стриру всі земельні ділянки - приватизовані
Мешканці кажуть, що на території старого гирла Стриру всі земельні ділянки - приватизовані

У «глибині» округу головне, на що нарікають мешканці: відсутність доріг. А ще, логічно реагуючи на наше запитання про роботу свого обранця – жаліються на те, що ніхто не приїздить і не цікавиться, чим люди живуть.

«У нас все нормально, аби тільки дорогу зробили, – каже пенсіонер з вулиці Жуковського. – От, як Героїв УПА нормально заасфальтували, Ціолковського. А до наших маленьких провулочків руки у влади не дійшли. А про депутатів я вам таке скажу: це вони мають нам прислуговувати, а не навпаки. Це ж – нелегка робота, стільки проблем в місті, чого всі туди так рвуться? Бо знають, що ні про які проблеми думати не будуть, тільки будуть придивлятися, де б собі що «урвати». Я б їх всіх – тих депутатів – зібрав до купи і підвісив на дереві, хай би повисіли і подумали про людей хоч трохи».

 

Що каже депутат про свою роботу?

Іван Корчук: «Я не є якимось класичним депутатом міста Луцька, який може подвір’я зробити. У мене на окрузі переважно – приватний сектор. Я не маю можливості людям дах перекрити і цим заробити перед людьми плюси. В мене – район Вишкова, де проблеми, в основному, дороги, міська амбулаторія, освітлення.

Я піднімав неодноразово питання забезпечення міським транспортом районів Вишкова, Теремно. Але не знайшов підтримки в депутатів. Великою мірою це пов’язано із постійними проблемами в роботі Луцького підприємства електротранспорту. Тому у цій каденції я не зміг вирішити цю проблему, якщо вдасться стати депутатом наступної каденції, буду продовжувати роботу в цьому напрямку. А не стану – то й Бог з ним.

Коли я йшов в депутати, обіцяв багато зробити, у тому числі й в частині ремонту доріг. Можу лише сказати, що цього року зроблять вулицю Руданського. Треба робити Ціолковського, Селищну. Я знаю про ці проблеми. Але я завжди повторював і буду на цьому наполягати: робити ремонт луцьких вулиць даремно, поки буде дозволено рух великогабаритного вантажного транспорту.

Щодо інтенсивного руху на відремонтованих дорогах… Коли не були заасфальтовані вулиці Заньковецької, Вахтангова, цієї проблеми не було. Тепер, коли зробили дороги – виникає така небезпека. Ми можемо покласти «лежачі поліцейські», але це не вирішить проблеми культури поведінки водіїв.

Кажете, мешканці будинків на Наливайка хочуть дитячий майданчик? То чого не звертаються до мене, як до депутата? З понеділка я займусь цим питанням».

З понеділка займусь цим питанням, - Іан Корчук про дитячий майданчик на вул. Дорошенка
З понеділка займусь цим питанням, - Іан Корчук про дитячий майданчик на вул. Дорошенка

Коментарі
21 Липня 2017, 13:01
Це хто? Вперше бачу такого діяча а яка його декларація для початку
22 Липня 2017, 10:13
В Олени не дочекаєтесь бо обіцяти вона вміє,а зробити щось то навряд.
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром