Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Луцьком їздить раритетний «бобик» НКВС і «червоних» командирів
11:01 31.03.2016

Рідкісний 65-літній всюдихід ГАЗ-67 Б лучанина Олександра Бахарєва можна побачити хіба на День Перемоги. Як пощастить, є нагода проїхатися на першому радянському джипі під час історичних реконструкцій боїв Другої світової війни. Решта часу всюдихід стоїть у гаражі. Бо надто дороге задоволення колесити антикваріатом – єдиним на Волині військовим автомобілем воєнної доби.

ЗНІМАВСЯ В РОЛІ КАРАТЕЛЯ НКВС У «ПОВОДИРІ»

Про унікальний ГАЗ-67 Б розповів учасник історичних реконструкцій, член молодіжного клубу «Орел» Денис Гузачов. Лучанин власноруч відтворює оригінальну військову форму 1939-1945 років, яку носили бійці РККА (Рабоче-крестьянской Красной Армии). Заодно бере участь в імпровізованих боях часів Другої світової та визвольної боротьби УПА. Чоловіка запросили грати роль співробітника НКВС на зніманнях української кінострічки «Поводир» режисера Олеся Саніна.

– Три дні борсалися в кучугурах на морозі. Тоді дуже сніжна зима була. А на екрані епізод тривав усього три секунди, – сміючись пригадує Денис.

Він гордий, що його клуб реконструкцій «Орел» має свою військову техніку. Щоправда, в єдиному екземплярі – всюдихід ГАЗ-67 Б. Автомобіль використовувала Червона Армія з 1944 до 1946 роки. Він замінив попередника – ГАЗ-64 (1938-1943 рр.), який першим прийняв удар нацистської Німеччини.

– Є ще задумка відновити раритетний радянський мотоцикл 1950-х років марки М-72. Хоча він не військовий, але хочемо переробити його на трофейний, який нібито потрапив до нацистів, – каже Денис.

Уперше ГАЗ-67 Б виступав на Львівщині, коли відтворювали прорив Бродівського котла у 1944 році. Саме там німці залишили тримати оборону дивізію СС «Галичина», яка вся полягла. Потім у Рівному відтворювали бій між УПА і карателями НКВС. Востаннє торік реконструювали бій з нагоди річниці визволення Волині 20 липня 1944 року в лісах під Ківерцями.

АМЕРИКАНЦІ НАЗИВАЛИ АВТО «ІВАН-WILLYS»

Військовий джип ГАЗ-67 Б купив спеціально для історичних реконструкцій підприємець Олександр Бахарєв. Авто привіз до Луцька із Одеси і максимально наблизив до воєнного оригіналу. До слова, під час війни союзники жартома називали це авто «Іван-Віллісом» через схожість із американським всюдиходом «Willys MA» виробництва заводу «Форд».

– Багато хто думає, що ГАЗ-67 Б скопіювали з «Вілліса». Але це не так, бо він є у вдосконаленою моделлю ГАЗ-64. На відміну від «Вілліса», у «бобика» (називали так через літеру Б в назві моделі) ширша колісна база, інше розташування конструкції, – каже Денис. – Звісно, дещо скопіювали з американців, коли за лізингом почали поставляти нам «Вілліси». Єдине невдале конструктивне рішення в «газику» – запасний бензобак знаходиться під сидінням водія. Якщо туди щось влучить, приємного буде мало.

За характеристиками ГАЗ-67 Б дуже вдале повнопривідне авто. Простий, але надійний двигун, неперевершена прохідність. Не випадково «Іван-Вілліси» масово їздили до 1960-х. Потому їх почали витісняти всюдиходи УАЗи. Авто примітне й тим, що має кузов-кабріолет. Замість діверок – вирізи типу ранебаут. Тобто можна на ходу швидко зіскочити з авто.

– Ці «бобики» використовували для перевезення стрілецької зброї і навіть легких гармат. А також для транспортування шести-сімох осіб. У машини був брезентовий тент. Дуги можна зняти, виходив кабріолет.

Власник машини хоче теж зробити правильні дуги з оригінальним тентом, – розповів Денис.

ЗА ОДИН «ГАЗИК» ПРОПОНУЮТЬ ДВА «МЕРСЕДЕСИ»

Подібних «бобиків» на Волині немає. Принаймні на повному ходу. Автомобіль коштує великих грошей через раритетність і дефіцит оригінальних запчастин. Скажімо, на автомобільних ринках України за один ГАЗ-67 дають дві іномарки не нижче класу «мерседеса».

– Навіть попри високу ціну важко знайти подібні машини. Їх залишилися одиниці, – вважає Денис. – Наприклад, джипів ГАЗ-64 взагалі на теренах СНД не знайдеш. Єдиний екземпляр – у музеї в Москві. Бо їх випустили лише 600 штук. І більшість згоріли одразу на початку війни.

Кажуть, десь на селах є іржаві «бобики», але ніхто не продає.

– Знайшли одну машину в Луцьку. Однак у неї був переварений кузов, катастрофічно не вистачало оригінальних деталей. А тому купувати її немає сенсу, бо втрачена автентичність. Та й реставрувати її нереально дорого.

Для колекціонера біда в тім, що у 1950-х роках на ГАЗ-67 масово почали міняти двигуни, ставити нові деталі. Наприклад, на оригінальному спідометрі крутиться не стрілочка, як у сучасних машинах, а сам циферблат. Більшість таких спідометрів назавжди втрачені. А без них машина немає цінності.

Не дивно, що власник раритетного авто береже машину і рідко використовує її на дорогах. На машині шини 1950-х років, яких нині не знайдеш. Тому навіть до місця реконструкції авто їде не свої ходом, а на лафеті. Бо шкода використовувати ресурс дефіцитних запчастин.

– Машина не часто їздить, максимум – вивезе пораненого з поля бою чи підвезе «командира» до «штабу». Або на параді колону очолює, – каже Денис. – Мріємо завдяки Олександрові – власнику машини – довести до пуття «трофейний» мотоцикл М-72. Якщо встигнуть відремонтувати, то його дебют відбудеться 22 червня – на реконструкції чергової річниці вторгнення нацистів на Волинь.

Роман ЖИЖАРА

Фото з архіву Дениса Гузачова

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com.​

Коментарі
23 жовтня
Сьогодні
Вчора
21.10.2017
20.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин