Директор заповідника «Старий Луцьк» не проти ринку біля замку Любарта

Недоліки міста найбільш помітні саме такої пори, як нині: коли надворі ні зелені, ні снігу: сірість на вулиці творить настрій і місцевих, і гостей. Визнає це і директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький, який водночас наголошує, що обласний центр Волині все-таки стає привабливішим для туристів. І їх, запевняє він, щороку більшає. Про це директор заповідника розповів в інтерв’ю для газети «Волинські Новини», пише ІА Волинські новини.

– Певно, не можна заперечити думки, що життя у нашому старому місті доволі мляве. Надто в осінньо-зимові будні...

– Втім Луцьк цікавий для туристів. Щороку до нас їде все більше людей. От станом на листопад вхідний квиток у замок придбало 88 тисяч відвідувачів. І це без врахування пільговиків та офіційних делегацій. Саме таким чином ми відслідковуємо потік туристів – безпосередньо через купівлю квитків. Порівняно з минулими роками, ця цифра зростає. Спостерігаємо більший інтерес до нашого міста у людей із Центральної України, Півдня. Стало менше білорусів і росіян. Звісно, їдуть і європейці, трапляються й відвідувачі із зовсім екзотичних для нас країн. Та рости є куди завжди.

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький. Фото volynpost.com

– Перше, що бачимо на Замковій площі, не зовсім милує око. І роками нічого не змінюється. Я маю на увазі приватні ділянки біля самого замку, колишню будівлю БТІ. Та й два автосервіси у старому місті якось не зовсім потрібні. Чи має заповідник бачення розвитку площі перед замком?

– Справді, Замкова площа не така, якою хотілося б її бачити. Насамперед це проблема хаотичного паркування автомобілів. Особливо у базарні дні їх аж надто багато, це псує вигляд, та й туристичному транспорту, буває, ніде розміститися. А якщо відбувається якийсь захід, то це завжди викликає труднощі. Щоразу доводиться підключати поліцію, аби обмежити рух. Але нині справа зрушилася з місця, міська влада працює над упорядкуванням паркування в старому місті. І це дуже важливо. Адже з давніх часів Замкова площа відігравала роль публічного місця, і всі важливі міські події були пов’язані саме із цією площею.

– Де саме ці парковки розміщуватимуться?

– Передбачається кілька таких місць. І на частині Замкової площі, і біля площі Ринок. До слова, має бути змінений рух вулицею Братковського, він буде одностороннім, також має бути задіяна вулиця Замкова.

А от з приводу не вельми привабливої забудови, то у нас є один такий об’єкт, за який мені особливо соромно. Кажу про Кафедральну, 21, що біля Лесиного ясена під самісіньким замком. Коли водиш делегації з інших країн, коли піднімаєшся на вежу, то вся ця «краса», на жаль, привертає увагу і справляє не зовсім гарне враження. І хай скільки ми піднімали це питання, усе впирається в те, що це – приватна власність. У зв’язку з цим міська влада не бере на себе відповідальність самотужки прибрати залишки будівлі, вичистити непотріб.

– Невже не можна домовитися із власником? Зрештою, беручи в оренду таку землю, він мав би нести якусь відповідальність за свою бездіяльність...

– Власник цієї території перебуває за кордоном, тому впливу на нього немає. Як на мене, тут все просто. Коли людині дають землю в оренду, мають бути чітко прописані зобов’язання. У перший рік робиться те-то, у другий – те-то. Якщо ж це не зроблено, ділянка подається на аукціон і передається в оренду іншій людині. Не може бути відмовок про те, що закінчилися гроші, криза в державі тощо.

А загалом, коли цю ділянку віддавали в оренду, то йшлося про будівництво готелю. Тобто спершу все мало вигляд доволі перспективного проекту. Важливо, що там мав постати не приватний будинок, а заклад інфраструктури. Та загалом ця ділянка потребує ретельного археологічного дослідження. Адже там ще є стіна Окольного замку, була одна із веж. За історичними джерелами, там був двір князя Острозького. Тобто археологів чекає цікава і важлива робота, перш ніж взятися бодай за якесь будівництво.

А щодо будівлі БТІ, то вона не має історичної цінності, адже зведена у 1950-1960-ті роки. Знову ж таки, є власник, який використовує споруду так, як йому вигідно.

– Углиб за рестораном «Корона Вітовта» теж не вельми привабливі приватні будинки. Чи реально викупити ці хатинки в людей і запропонувати їм натомість інше житло?

– Така думка виникала вже дуже давно, ще коли будувався ресторан. Був задум викупити у людей їхні будинки і спільно з міською радою надати їм інше житло, а на тому місці звести готель. І люди навіть були готові до цього, та зрештою не досягли згоди. Річ у тім, що до цих будівель було приписано по кілька сімей, відтак вони виставляли такі умови, які були не під силу міському бюджету.

Сподіваюся, щось зміниться із ухваленням закону про охорону культурної спадщини для конкретно таких ситуацій. Усе це має бути виписано у законодавстві.

– Свого часу Луцькому замку пощастило, бо було виділено чималі кошти на реставрацію. У якому стані нині головна історична пам’ятка Волині?

– Реставрацію здійснювали ще у 1970-ті роки. Нині маємо новий проект реставрації. Насамперед йдеться про потребу заміни дерев’яних конструкцій. Треба замінити перекриття В’їзної вежі, маємо проблеми із затіканням води. Та й Стирова і Владича вежі теж потребують ремонту.

Проект під всі ці роботи був готовий ще у 2012 році. Двічі подавали на американський фонд, аби залучити грантові кошти, але безрезультатно. Та й узагалі ми намагаємося  подавати документи на всі можливі програми, аби залучити позабюджетні кошти.

– На підтримку держави вже й не розраховуєте?

– Якби не було війни, то надії на це було би більше. Щоправда, вдалося за державний кошт оновити Художній музей, що на території замку. Наступним мав бути вже власне Луцький замок. Після цього планувалося реставрувати Земляні вали у Володимирі та церкву в селі Гішині Ковельського району. При покійному Борисові Клімчуку був отакий поетапний план.

По-друге, є проблема із криптами церкви Івана Богослова. А на сьогодні то справжня родзинка замку, адже це є продовженням туристичного маршруту. Крім того, це гарний виставковий зал. Але маємо проблему із затіканням води, ґрунтових вод.

Знайшли цікаву грантову програму від американського фонду, подали проект, і нами навіть зацікавилися, але з початком війни цей фонд був відкликаний з України. Тому будемо коригувати кошторис і далі шукати можливостей.

1

– Скільки коштів потрібно на всі ці роботи?

– У кошторисі по замку близько 4,7 мільйона. На крипти церкви треба орієнтовно 1,2 мільйона. Але цю цифру ще треба буде переглядати.

Ще однією проблемою є стіна Окольного замку, про яку насправді мало хто й знає, на жаль. Стіна може впасти, тому потрібні протиаварійні роботи.

– Яке ваше бачення перенесення ринку? Бо міська влада наче ідейно за, але підприємці завжди будуть проти.

– У заповідника теж є бачення з цього приводу. Історична традиція передбачає розміщення біля замку ринку. Але він не може бути таким, яким ми його маємо в Луцьку. Бо нагадує Шанхай у гіршому розумінні. На ринку біля замку можна продавати продукти харчування, сільського господарства, сувенірну продукцію, можливо, одяг. Але це у жодному разі не має бути оптова продукція і не секонд-хенд.

Часто чую від іноземців таку думку, що місто вони пізнають через ринок. І якщо він впорядкований, у міру чистий, зручний для продавця і покупця, то відображає великою мірою характер міста. До речі, вже було чотири проекти варіантів ринку. Хотілося би, щоб міська влада зважилася на таку непопулярну реформу. Але, звісно, треба зберегти людям робочі місця. І якщо вже переселяти торговців на інше місце, то на період, поки новий ринок розвиватиметься, треба надати якісь пільги цим підприємцям.

Залізний аргумент на користь того, що слід наводити лад на старому ринку, полягає в тім, що не дай, Боже, трапиться пожежа. А можливості для проїзду пожежного транспорту в розпал базарного дня немає. Крім того, всі ми знаємо про антисанітарні умови, сміття летить у напрямку замку. Та сміття сміттям, а от коли у напрямку замку піде вогонь – оце справді небезпечно.

Ірина КАЧАН

Довідка. Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк» – заповідник національного значення, заснований у 1985 році. На території заповідника можна побачити й оцінити багато стародавніх пам’яток матеріальної культури. Найвідомішою спорудою луцького заповідника є реліктове творіння часів Середньовіччя – Замок Любарта.