«Тепер вільного часу взагалі не маю», – наймолодший депутат міськради Олександр Лазука

22-річний студент Східноєвропейського університету імені Лесі Українки зізнається, що результат виборів виявися для нього несподіванкою. Зараз новообраний депутат особливих змін з появою незвичного статусу поки не відчув, проте часу на себе напевно поменшало.

Район.Луцьк поспілкувався із наймолодшим депутатом міськради і дізнався, що спонукало Олександра Лазуку піти у політику, як складаються стосунки з депутатами нової каденції та якого результату обранець громади очікує від своєї діяльності.

– Ви навчаєтеся на прикладній лінгвістиці. Відповідно маєте володіти іноземними мовами. Чи не думали переїхати жити за кордон, зважаючи на нинішню ситуацію в країні?

– Так, я вивчаю дві іноземні мови: англійську та німецьку. Про життя за кордоном не думав. Час від часу з’являються думки про навчання у зарубіжному університеті. Вважаю, що друга освіта, отримана за кордоном, була би доречною. Проте це стосується лише освіти. Жити хотів би лише в Україні і думаю, що так і буде.

– Прикладна лінгвістика – мовна дисципліна. Чому вирішили провадити управлінську діяльність?

– Погоджуюся, що лінгвістика і політика – не зовсім суміжні сфери діяльності. Скажу чесно, що ту ситуацію, в якій я зараз перебуваю, важко було передбачити. Думка про політику у мене з’явилася давно, проте я не уявляв, що це втілиться в життя так швидко. Саме поява «Народно контролю», поради хороших друзів і удача дали той результат, який є на теперішній момент.

– Лідер громадського руху «Народний контроль» Павло Данильчук давно провадить діяльність, пов’язану із націоналістичною тематикою. Чи можна вважати, що ви сповідуєте таку ж ідеологію? І чи були ви раніше знайомі з лідером громадського руху?

– На щастя, у нас є спільне бачення. Не секрет, що Павло – виходець із «Національного альянсу». Я ж був і є пластуном. Тому націоналістичне виховання – не нове для мене. Це одна з багатьох рис, яка подобається мені у лідері громадського руху. Раніше багато чув про Павла Данильчука, проте безпосереднє знайомство відбулося, коли я приєднався до «Народного контролю».

– Ви – студент, де все-таки брали кошти на проведення передвиборчої кампанії і на витрати, пов’язані із входом у новий статус?

– Це хороше запитання. Насправді все дуже просто. Так, я студент, але ви знаєте, що, мабуть, немає жодного студента у  Луцьку, який десь не підпрацьовував би. Знання мов і інформаційних технологій дає можливість добре заробляти у сфері фрілансу. Мені поталанило. Зараз маю можливість спробувати свої сили в одній із ІТ-компаній міста. Саме ці джерела фінансували мою передвиборчу кампанію.

– З якого віку ви почали працювати?

– Коли я почав навчатися в університеті, тоді і став фрілансером. Спочатку це було лише репетиторство. У школі думок про роботу ще не було, тому що у гімназії №21, де я навчався, був дуже щільний графік навчання.

– Чи не боїтеся такого навантаження? Адже поєднувати навчання в університеті, фріланс, роботу в ІТ-компанії та депутатську діяльність – завдання не із легких.

– Зараз молодь не боїться навантаження, бо це єдиний шанс триматися на плаву. Поки я зможу бути ефективним у всіх цих сферах одночасно, намагатимусь викладатися на повну.

– Чи позначилася уже депутатська діяльність на навчанні? Як до нової посади поставилися ваші викладачі та одногрупники?

– Мої викладачі та одногрупники не відчули якоїсь зміни, оскільки я і раніше активно займався студентським самоврядуванням. Тож такий спосіб життя добре знають у моєму оточенні. Звісно, пари доводиться пропускати, особливо цього семестру. Передвиборча кампанія, робота та інше навантаження дається взнаки. Проте, викладачі йдуть на зустріч, тому маю можливість складати все те, що змушений був пропустити з об’єктивних причин.

– Як оцінюєте початок роботи у міськраді?

– Робота подобається. Звісно, ми ще не вирішували нічого надскладного. Перші засідання здебільшого стосувалися інавгурації та пояснення деталей роботи. Голосування на останньому пленарному засіданні не були надто складними. Тому труднощі, напевно, чекають ще попереду. Тож я до них готуюся.

– Як складаються стосунки з іншими депутатами? Чи встигли уже з кимось потоваришувати, а може, й завести ворогів?

– На щастя, ворогів немає і це добре. Стосунки з усіма дружні. Ми завжди вітаємося, розмовляємо, не відчув поки жодної неприязні з боку інших депутатів.

– Чи позначилося входження у новий статус на вашому повсякденному житті? Можливо, уже довелося змінити свої звички, а може, й від чогось взагалі відмовитися? 

– Щодо розпорядку, то графік став ще більш щільним. На жаль, вільного часу тепер взагалі немає. Проте, думаю, це непогано. Що більше у нас роботи, то більше ми активізовуємося і даємо кращий результат. В моєму житті новий статус поки нічого особливо не змінив.

– Ви проживаєте на проспекті Соборності, 30. Відомо, що стан доріг на вашій прибудинковій території  аж ніяк не найкращий. Чи збираєтеся, уже ставши депутатом, сприяти покращенню ситуації?

– Повірте, проблеми полягають не лише в дорогах прибудинкових територій. Проблем набагато більше, як і у моєму дворі, так і у всіх навколишніх на окрузі. Неодмінно ми разом із командою «Народного контролю» будемо намагатися переконати депутатів в тому, що саме ці прибудинкові території мають бути включені до бюджету на наступний рік.

– Мешканці вашого району тривалий час скаржилися на нічну роботу ресторану «Княжий двір». Чи не заважав шум вам особисто і як зараз борються з цією проблемою?

– Так, я знаю про «Княжий двір». Цей заклад знаходиться у підвалі мого будинку. Безперечно, попередній період вони справді значно заважали мешканцям будинку. Проте внаслідок чисельних скарг вдалося обмежити їхню діяльність. Уже зараз в пізню пору доби після 22:00 вони не турбують нас на стільки, як це було раніше. Музику тепер не чути, тому це не створює нам проблем. В такі моменти я шкодую, що не мав депутатського мандату рік чи два роки тому. Тоді все можна було б, напевно, вирішити простіше.

– Якого все-таки підсумкового результату очікуєте від своєї депутатської діяльності?

– Це лише перша спроба випробувати свої сили. Якщо вдасться реалізувати те, що заплановано, тоді можна буде спробувати іти далі в цій сфері. Та, напевно, про це ще рано говорити. Зараз потрібно наполегливо працювати. Дуже сподіваюся, що від моєї діяльності буде результат. І маю надію, після роботи нашої каденції у місті з’являться позитивні зміни. 

Спілкувалася Оксана ВЛАСЮК

Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.