Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Сморід у Луцьку
Сморід у Луцьку

Що спричинило сморід у Луцьку. ВІДЕО, ФОТО

18:15 30.05.2018
504

Третій рік лучани потерпають від смороду, а про причини відомо стільки, скільки й у перший день.

Про це пише Людмила Яворська для інтернет-видання «Волинь24».

ЗАДАВНЕНЕ ПИТАННЯ

Влітку 2016 року телефони гарячої лінії міськради розривались від дзвінків із єдиною скаргою: смердить! Скарги надходили, як і зараз: і з центру міста, і з ДПЗ та Вересневого, і з 40-го та 33-го мікрорайонів… Сморід мав цікаву особливість: з’являвся різко, зазвичай ввечері або вранці, тривав півгодини-годину, і зникав.

«Я йшов по Богдана Хмельницького від Братського мосту, почув запах дуже різкий і зразу зрозумів, що це про нього всі говорять. Я по свіжому, розуміючи, що він може зникнути, орієнтуючись, звідки вітер іде, на той запах ішов і дійшов до каналізаційно-насосної станції, та що на Набережній», - пригадує екс-заступник Луцького міського голови Юрій Моклиця, який опікувався питаннями екології.


Мова йде про найбільшу і найстаршу в Луцьку каналізаційно-насосну станцію. Загалом таких у місті – 20. Насоси, які тут працюють, перекачують зливи із помешкань лучан на очисні споруди, що в Липлянах.

У Луцьку є декілька сучасних, автоматизованих КНС-ок, проте більшість – у дуже поганому стані.

«Під час профілактичних робіт, раз чи два рази в день, на станціях відкривають люки, чистять все, і тоді дуже великий, сильний запах йде. На протязі години вони чистять, і виходять запахи, які накопилися, бо це ж процес бродіння. І таких в нас станцій перекачування, які проводять такі роботи, у Луцьку десь порядка десяти в різних районах… На Набережній, на 40-му є, на Вишкові, в районі Стрілецької», - розповідає начальник Державної екологічної інспекції на Волині Олександр Ткачук.

Три згадані станції, які під час так званих «регламентних робіт» і викидають в повітря неприємні запахи, розташовані якраз в зоні, звідки часто надходять скарги на несвіже повітря.


Читайте також: Від смороду Луцьк врятує щоденний патруль, – депутати

НЕЧИСТІ ОЧИСНІ

Із стареньких КНС-ок стоки рухаються до Липлян, де розташовані не менш зношені очисні споруди.

Очистка нечистот має кілька етапів. Стоки потрапляють сюди двома великими колекторами. За добу це щонайменше 50 тисяч тонн зливів. Такий об’єм рідини – це 150 міських басейнів!

Відразу на вході в очисну систему решітки затримують тверде сміття, тоді у первинному відстійнику спеціальний скрібок знімає зверху жир,
а із дна відкачується мул. Його відправляють на спеціальні мулові карти, щоб підсихав, а рідина відправляється далі: на очистку бактеріями, у вторинні відстійники, тоді – на біоставки. Такий цикл займає близько доби. Зі ставків очищену воду зливають в Стир.

Після повного процесу очистки нечистоти мали б щонайменше втратити характерний запах, проте на березі річки відчувається майже ідентичний запах із тим, що стоїть на початку очисних…

«У кінці минулого літа загинула біокультура на очисних. Тоді люди стали жалітися, навіть з Рожища… Запахи були і вигляд, воно таке як холодець плавало по Стиру кругом», – розповів місцевий.


Окрема тема на очисних – мул, який осідає під час очистки. Поблизу мулових карт – запах більш різкий, ніж на решті території. Нагадує швидше не каналізацію, а давно нечищений сільський нужник…

Два роки тому мешканці Липлян почали скаржитись на посилення запахів з відстійників. Як з’ясувалося, цей самий мул після осушування не було куди дівати… В радянські часи його розбирали колгоспи, а після їх розвалу засушені нечистоти довелося складувати просто посеред поля…

Очисні споруди в Липлянах – очевидне джерело смороду для самого села і сусідського Вишкова. Відповідний напрям і сила вітру цілком ймовірно може доносити «запашок» і до 40-го та 33-го мікрорайонів…





МАШИНА ЗА МАШИНОЮ

До міської каналізації потрапляють не лише зливи з унітазів та раковин лучан. Мережа обслуговує і навколишні села, і виробництва із Луцького району.

Зливають усе це – в люк на вулиці Мамсурова. А от що саме зливають – мав би знати «водоканал», але контроль цього процесу – дуже сумнівний…

Протягом журналісти, які чергували неподалік точки зливу і фіксувалу всі автомобілі, жодного разу не помітили, щоб працівник «водоканалу» брав якісь проби чи перевіряв вміст цистерн. З восьмої години ранку і до шостої години вечора нарахували 105 асенізаційних машин.

Коли ж за декілька днів попросили в працівника «водоканалу» показати журнал обліку – побачили в рази менші цифри…

За офіційними звітами «Луцькводоканалу» у квітні на Мамсурова злили трохи менше, ніж вісім тисяч кубів нечистот. Проте нараховані нами за один день сотня автомобілів – це вже тисяча кубів!

Мало контрольовану точку зливу на Мамсурова керівництво «водоканалу» вперто не хоче переносити у Липляни.

«На очисних спорудах зробимо точку зливу, коли буде проводитись реконструкція самих очисних, тому що сьогодні це зробити технічно складно», –спробував пояснити директор КП «Луцькводоканал» Іван Корчук.


На зауваження, що точка зливу на Мамсурова – це простий люк, куди вставляють шланг і зливають нечистоти, керівник водоканалу знайшов інші пояснення.

«В Липляни возити і зливати – трошки незручне місце, весь потік машин піде практично через Вишків», – зауважив Корчук.

ЩО ЩЕ СМЕРДИТЬ?

До очисних споруд та каналізаційно-насосних станцій, додається й ряд інших факторів, які псують міське повітря.

Понад 50 років нечистоти із Вересневого та Гіркої Полонки зливали на фільтраційні поля Гнідавського цукрового заводу.

«Минулого року однією з причин були поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу, це тоді дійсно проблема була. В принципі там вона, на мою думку, вирішена. Зараз вони чистять поля фільтрації, на які відходи скидали раніше. Можливо, в цьому процесі, коли чистяться поля фільтрації, що Гнідавського цукрового, що наші в Липлянах, ця грязюка вивозиться, якісь запахи можуть іти», – розповідає начальник відділу екології Луцької міської ради Анатолій Гламазда.


Впливають на ситуацію і мешканці приватного сектору, які зливають у дощову каналізацію. Відтак, усе, що витікає з їхніх туалетів – відкрито контактує з повітрям. До речі, у старому місті дощова каналізація об’єднана із зливовою, тож через неї теж можуть чутися запахи від нечистот.

А ще впливати на запахи може КНС-ка, що на Карпенка-Карого, куди асенізатори попри заборону продовжують зливати нечистоти.

Є в місті і підпільні виробництва, які взагалі незрозуміло куди зливають відходи. Наприклад, нещодавно в районі Київського майдану муніципали виявили п’ять нелегальних цехів із виготовлення ковбаси.

Фіксували порушення і на вулиці Лідавській, де м’ясокомбінат. Офіційно кажуть: він не працює, та на території добре чути запах і відходів, і копченої ковбаси, а з труб над цехом йде дим… А у смітниках в цьому районі періодично знаходять коров’ячі шкіри.

Із кожним місяцем кількість скарг лучан на сморід знову зростає. А це ще не було тривалої спеки…

«У січні – чотири звернення, в лютому - сім звернень, в березні - 21, в квітні - вже 103… З квітня вже пішло, можливо потепління своє дало», –розповів Анатолій Гламазда.

Що саме псує луцьке повітря: чи хімічні речовини, чи просто нерозбавлені належною кількістю води фекалії – з’ясувати практично нереально. Одне зрозуміло точно: місце, звідки вони потрапляють в атмосферу – міська каналізація. І якби вона була в належному стані – таких проблем лучани не відчували б.

Але замість того, щоб бити на сполох і негайно ремонтувати застарілу каналізацію, усе, на що спромоглася міська влада за три роки – це дуже старатися і дуже шукати причини смороду…

Читайте також: У Луцькраді не знають причин смороду в місті.

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у Twitter, Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі
23 червня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин