Як лучанин допомагає фахівцям зі всієї України переймати європейський досвід

12 Травня 2018, 08:39
Організатор міжнародного проекту культурно професійних обмінів Володимир Павлік у будинку скульптура Миколи Голованя 3034 Джерело: Фото з Facebook-сторінки Володимира Павліка
Організатор міжнародного проекту культурно професійних обмінів Володимир Павлік у будинку скульптура Миколи Голованя

23 країни-учасниці, близько трьох тисяч учасників, 45 проектів – стільки встиг організувати лучанин Володимир Павлік за час існування міжнародного проекту культурно-професійних обмінів.

Унікальність проекту полягає в організації фахових зустрічей та можливості спілкування з європейськими високопосадовцями. Проект, який триває уже 16 років, став класичним зразком прояву громадянського суспільства, адже не фінансується ні державними установами, ні грантами, а існує на двох китах – самоорганізації і самофінансуванні.

Володимир Павлік підїжджає до місця зустрічі, будинку Миколи Голованя, на велосипеді. Це одне з його улюблених місць, а сам скульптор – людина, з якою він підтримує тісні стосунки і яку матеріально підтримує. Тут він почувається як вдома, бо не раз у затишному дворику поряд з каміном розказує пану Миколі свої оповідання. Тож не дивно, що під час інтерв’ю митець захоплено вносить «ремарки» так, ніби теж побував у всіх тих місцях.

Скульптор Микола Головань (зліва) й організатор міжнародного проекту культурно-професійних обмінів Володимир Павлік (справа)
Скульптор Микола Головань (зліва) й організатор міжнародного проекту культурно-професійних обмінів Володимир Павлік (справа)

– Першою моєю роботою була робота водієм на пошті. Повернувся з армії  й знову працював водієм. Вступив на заочне в технікум. Через два роки кинув водіння й пішов у туризм. Потім перейшов на іншу посаду по спортивному туризму. Отримав там нагороди, книжечку написав. В університеті теж займався туризмом.

–  Ким ви мріяли стати в дитинстві і як це відбилося на тому, ким ви є зараз?

–  Повністю втілились мрії. Я хотів бути організатором виставок «за бугром».

–  Ви пам’ятаєте свою першу поїздку за кордон?

–  Звичайно! Це була Югославія. Я тоді з групою був, самому не можна було виїхати. Це був ще Радянський союз, «колюча проволка», спробуй кудись сам поїдь. Були в Белграді, на морі чотири дні, потім назад повернулися. В мене світ перевернувся. Бо ми жили тут, як у таборі. Як я побачив як там дискотеки роблять! А я ж молодий був, тільки після армії. Приїхав з-за кордону і почав тут робити дискотеки. 12 років вечорами робив дискотеки. Закінчив курси екскурсуводів і почав підпрацьовувати гідом у вихідні дні.

Як прийшли до започаткування проекту професійно-культурних обмінів? З ким і як розпочали втілювати його в життя?

– Коли я працював в університеті, по Луцьку ми організовували багато активних заходів. А потім захотілось побачити, як там студенти живуть. Випили віскі з другом, Миколою Кметем, поговорили, так і так. Він каже: «Давай, в мене там професори знайомі в університетах. Зробимо тобі зустріч». Я зібрав студентів, в автобус і «погнали» за кордон. Сподобалось. Потім ще одна поїздка – знову сподобалось.

В чому полягає місія проекту?

–  Мені важливо було, щоб якомога більше наших спеціалістів поїхало за кордон і ознайомились з роботою своїх колег, отримали масу корисних знань. Я його називаю спілкувальним проектом, бо це не просто поїздка, а спілкування. Дійсно, цікавіше, коли їдуть групи людей певних професій. І це не просто зустрічі в кабінетах. Зустрічі дуже високого рівня. Ми були в 17 Верховних судах, в асоціаціях адвокатів Данії, Швеції, Австрії, Італії, Франції…   загалом 18 країн.

Фото на згадку з президентом Європейського суду з прав людини
Фото на згадку з президентом Європейського суду з прав людини

Як допомагає учасникам програми співпраця з європейськими організаціями?

–  Допомагають порадами, проводять інтерактивні семінари, дають новий досвід. Разом з нами їздив суддя з районного суду. Зараз він вже в апеляційному суді Києва. Так само деякі люди починали з районного рівня, а зараз вже у Верховному суді. У новому складі Верховного суду 5 людей, які їздили з нами.

–  Розкажіть про конкретний випадок, коли поїздка змінила професійний рівень когось з учасників.

–  Возили групу ветеринарів в Асоціацію ветеринарів Австрії. Лікують всіх: від маленького жучка до великої рогатої худоби. Наші ветеринари плакали. «Я думав, що найкрутіший в Харкові, у мене найкраща клініка, а тепер я подивився і розумію – це космос», – говорив відомий ветеринар з Харкова. Оцей, що плакав, став ще моднішим. Вони всі отримали поштовх і стали розвиватися.

–  Як особисто на вас вплинув проект культурно-професійні обміни?

– Якось ми потрапили в асоціацію адвокатів Швеції. У мене дуже багато було здивувань. Там членом-адвокатом дуже престижно бути. Ніякий законопроект не пройде, поки асоціація адвокатів  не зробить експертизу і не дасть свою оцінку.

Приємно здивувала відкритість посадовців в Італії. Одна дуже високоповажна суддя після зустрічі сіла й поїхала на велосипеді.

1
Страсбург. Навчання на семінарі в раді Європи
Страсбург. Навчання на семінарі в раді Європи

–  Які найбільші досягнення за час проекту?

У цей же ж момент у Володимира дзвонить телефон. Він відкриває повідомлення і вголос читає.

–  «Доброго дня, Володимире! Як у вас справи? Чи продовжуєте ви організовувати поїздки? Нам їх дуже не вистачає. Раді, що знайшли вас у месенджері. Великий привіт від Олександра», – це Тетяна Ромащенко із Запоріжжя написала. От щойно прийшло. Це успіх чи ні? В мене ж нема ніякої підтримки в державних установах. Як думаєш, це успіх чи ні?

–  Як сприймають ваш проект у Європі?

– У Європі нас сприймають дуже позитивно. Вони вважають, що раз люди за свої кошти приїхали послухати якусь інформацію, значить це не просто так.

Що українцям варто перейняти в європейців?

–  В нас, коли ти щось робиш, то людей «жаба давить». Там, якщо ти щось робиш, навпаки: «Слава Богу, май, тільки роби щось». Держава підтримує громадські організації. Там, на відміну від нас, не змінюється ставлення до людини після зайняття вищої посади. Нам би цього в них повчитися.

Група українських нотаріусів, які побували, окрім нотаріальної палати Ельзасу, ще й у Европейському суді з прав людини
Група українських нотаріусів, які побували, окрім нотаріальної палати Ельзасу, ще й у Европейському суді з прав людини

Що для вас означають європейські цінності?

– Порядність і соціальний пакет захисту. Людина не має бути викинутою за борт. Якщо вона викинута за борт, їй треба дати прихисток. Європейськість передбачає захист особистості.

Чи переймають українці ці цінності після поїздок?

– Якщо не виїжджати – нічого не буде. Але певний відсоток тих, що їздить, починає втілювати хоча б якусь частину з побаченого.

Розмовляла Антоніна АНДРІЙЧУК

 

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Читайте такожАктивний лучанин вже два десятиліття організовує «народну дипломатію». ІНТЕРВ'Ю

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у  TwitterGoogle+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі
18 Травня 2018, 16:50
Шось то нічого не помогло. Більшість учасників його обмінів як були хабарниками так і залишилися!!!
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром