«Лара Крофт»: ніколи не кажи «фхух». РЕЦЕНЗІЯ
Якщо думаєте, що вам тотально не щастить, якщо вважаєте, що фортуна по дорозі до вас підвернула ногу, якщо щасливий квиток у тролейбусі ви бачили тільки у кондуктора, не поспішайте нарікати на життя. Майже завжди на світі є ті, кому ще гірше.
Ми пам’ятаємо Лару Крофт як впевнену в собі, розумну і цілеспрямовану Анджеліну Джолі. Яким же буде Ваше здивування, коли Ви познайомитесь із новою Ларою – дівчиною за двадцять, яка постійно потрапляє в халепи.
Журналісти Район.Луцьк дивилися новий фільм про Лару Крофт у кінотеатрі «Адреналін Сіті», і зараз готові поділитися з нашими читачами враженнями від стрічки.
НЕВЕЗІННЯ
Ще на початку фільму складається враження, що Лара щодня не з тієї ноги проходить під сотнею драбин, а її звичний маршрут перетинають зграї чорних котиків із порожніми відрами. Дівчині не щастило з дитинства. Мама померла, а батько почав цікавитися всякими окультними штуками, поки не зник. Більшу частину свого життя Лара його не бачила, а проте здається, що втрачений колись батько – все, чим живе дівчина.
Батько залишив Ларі спадок, але вона його отримає тільки після того, як визнає його померлим. Тому дівчина живе без грошей, працює велокур’єром і займається боротьбою.
Стрічка починається тим, як дівчина програє у спарингу, а потім у нелегальних велозмаганнях її збиває поліцейське (ПОЛІЦЕЙСЬКЕ, КАРЛ!) авто. Так до дівчини приходить усвідомлення, що батька, швидше за все, вже нема серед живих, і що непогано було б підписати документи і отримати спадок.
Проте, як завжди буває у найвідповідальніші моменти, щось іде не так, і Лара отримує від батька головоломку. І тут починається треш.
СЮЖЕТ
За сюжетом, після маленької шаради для Лари з (о, боги мильного мила!) дитячою фотографією з батьком, дівчина береться шукати сліди зниклого тата. Перший слід веде її до Японії. Там вона зустрічає хлопця, у якого (о, боги випадку) теж зник батько, і який має таку саму дитячу фотографію. З’ясовується, що двоє чоловіків відправилися на один острів, і звідти не повернулися. Тому їхні діти не придумали нічого кращого, як самим туди попливти.
Біля острову вони, цілком очікувано, потрапляють у шторм. На острові – у полон. І далі стає тільки веселіше.
Виявляється, батька Лари вбив той самий чоловік, який взяв її у полон. На невеликому острові, якого не бачить навіть гугл, він уже 7 років. Але чомусь за весь цей час не знайшов входу у гробницю. Поки Лара не принесла блокнотик з картою.
Динаміка фільму не дозволить зробити «фхух» аж до кінцевих титрів. З однієї халепи Лара одразу ж потрапляє у іншу. З кожною хвилиною історії ситуація у дівчини дедалі погіршується. Аж до майже щасливого кінця.
ПЕРСОНАЖІ
У цілому фільмі немає жодного героя, якого би творці картини по-справжньому розкрили. Лара – порожня героїня, про здібності якої ми здогадуємося тільки тоді, коли вона їх застосовує. У її житті, здавалося б, нема нікого. Є тільки світла пам’ять про батька, який зник колись давно. Лара майже завжди намагається чинити правильно. Чому? Цього ви так і не дізнаєтеся. А ще вона може без всякого спорядження і з діркою в животі може вилізти на скелю.
Батько Лари – ще «цікавіший». Він хоче врятувати світ, і тому сидить на острові, де його знання можуть цей світ знищити.
«Неординарним» є і хлопець з Японії, який відвіз Лару на острів. Він пішов шукати батька, але за кілька хвилин стрічки готовий жертвувати власним життям задля порятунку майже незнайомої дівчини. Чому? Історія мовчить і про це.
Головний антагоніст – сама логічність. Чоловік так хоче повернутися з острова до своїх рідних, що готовий випустити у світ чуму, яка знищить все людство. І його рідних.
ЕКШН
Попри всі суттєві недоліки фільму, дивитися його варто хоча б через цей нестримний атракціон, яким проноситься головна героїня. Їх то боляче, то добре, то знову боляче – і так півтори години. Як би смішно не було від деяких вчинків головних і не дуже героїв, нудьгувати у кінозалі вам точно не доведеться.
Фільм можна подивитися у кінотеатрі «Адреналін Сіті» щодня о 19:10, 12:30, 14:20 та о 21:25.
Читайте також: «Викрадена принцеса»: Руслан, дуб, кіт, чарівна жаба та Людмила. РЕЦЕНЗІЯ.
Людмила РОСПОПА
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром