«Поки нема імпульсу від батьків, вальдорфської школи не буде», – педагогиня
У Луцьку вже два роки діє вальдорфська ініціатива – наймолодша в Україні. За ці два роки більше лучан дізналося про вальдорфську методику викладання, педагоги з Луцька отримали вальдорфські дипломи, побільшало батьків, які готові підтримувати ініціативу. Однак, аби відкрити принаймні вальдорфський клас, все ще недостатньо і батьків, і педагогів.
Для батьків, які цікавляться вальдорфською педагогікою та всіх зацікавлених у просторі для роботи, творчості та відпочинку «Innerspace» провели тематичну зустріч.
Виявилось, що серед зацікавлених є не лише батьки, а й молодь, вчителі початкових класів, педагоги зі значним стажем викладання.
Знайомство й навчання через рух
Знайомство на зустрічі, як і у вальдорфській школі, розпочинається з руху. Прості кроки, стрибки, оплески й лічба – так вальдорфські ініціатори наочно показують, як відбувається навчальний процес у вальдорфських школах.
Адже в школі з такою системою викладання перевіряють насамперед фізичну, а не інтелектуальну, як у звичайних навчальних закладах, готовність до школи. Відбувається це дуже невимушено, в процесі гри з вчителем. Увагу звертають на те, чи дитина вміє виконувати певні рухи, необхідні для семирічного віку, чи зможе сама залишитися в школі без батьків, її здатність слухати вчителя.
Далі всі переходять до вербального спілкування. Знайомляться. Руслана Гудим, вчителька початкових класів школи №3 у Ківерцях, має 25 років стажу, та, окрім звичайного, має ще й диплом вальдорфського вчителя, першою підхоплює й курує розмовою.
Далі приєднуються до розмови молоді батьки. У більшості з них діти от-от мають піти до школи. Вони кажуть, що хочуть знайти таку школу, яка насамперед подобалась би їхнім діткам.
Голова громадської організації «12», журналістка і мама Ірина Кунинець зізнається, що вальдорфська школа стала частиною її життя. Цьогоріч вона закінчила вчитись на вальдорфського вихователя.
«У вальдорфській школі дуже часто батьки приходять батьками, а стають вчителями й вихователями. Тому я дуже сподіваюся, що наш луцький колектив вчителів і вихователів з часом доповниться, що батьки також захочуть навчатися, ми зможемо відкривати в нашому місті повноцінні вальдорфські школи. І наша мета – створення вальдорфського садка і школи», – розповідає Ірина Кунинець
Успіх проекту – взаємодія батьків, вчителів і дітей
Були серед присутніх і ті, які вперше чули про вальдорфську освіту, але прагнули дізнатись більше про можливості альтернативного навчання в Луцьку.
Тож одна з ініціаторок луцької вальдорфської ініціативи Руслана Гудим, аби задовольнити запити всіх, коротко й зрозуміло пояснила суть такої педагогіки.
«Запорука успішності цього проекту – це тільки взаємодія батьків, вчителів і дітей. Тільки так можна створити вальдорфську школу. Для чого ми й зібралися тут», – розпочинає вона.
Далі Руслана Гудим роз’яснила на конкретних прикладах, як у певних класах проходить навчання.
Вчитель веде дітей до восьмого класу, тому ті предмети, на яких він не спеціалізується, він вчить разом дітьми. Крім цього, у вальдорфській школі є помічник вчителя.
Засновник вальдорфської педагогіки Рудольф Штайнер сказав, що можна вигадати тисячі програм, можна складати по пунктиках все до дрібниць, але, насправді, в педагогіці є тільки учень і вчитель. Тільки цей тандем може приносити якусь користь.
Іноземні мови у вальдорфській школі вивчаються з першого класу: і німецька, і англійська. Є музика, де діти вчаться грати на флейті, також є рукоділля, евритмія.
Чого не вистачає для заснування вальдорфської школи в Луцьку
В Україні є практика створювати при звичайній школі вальдорфські класи. Часто це виходить більш практично й матеріально простіше. Тому й у Луцьку сподіваються створити такі класи.
В українському законодавстві, за словами вальдорфських ініціаторів, зазначається, що, якщо є запит від батьків, то держава має цей запит виконати.
«Тому, поки нема імпульсу від батьків, цієї школи не буде», – наголошує Руслана Гудим
Тож за словами ініціаторів, все залежить від батьків, яких поки що недостатньо.
За ці два роки існування вальдорфської ініціативи люди, які дізналися про вальдорфську педагогіку, поїхали в Київ на навчання. Наразі дипломи отримали два вихователі, один вчитель, ще два вчителі – на стадії отримання диплома.
Цього достатньо для відкриття перших класів, але потрібні ще вчителі, які наступного року будуть відкривати класи. Потрібні і батьки, і вчителі, які будуть продовжувати розпочате.
Вальдорфські ініціатори додають: має бути сформована вчительська колегія. Тому що, взявши один клас, знадобляться спеціалісти, які будуть викладати предметні уроки.
Антоніна АНДРІЙЧУК
Читайте також: Людяна освіта у Луцьку: садок, школа і при чому тут німці
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром