Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Усміхнена Мілана Медвецька
Усміхнена Мілана Медвецька

Різдвяна історія маленької дівчинки з Луцька, яка перенесла трансплантацію печінки

10:22 07.01.2018

Близько року тому Луцьк та усю Україну сколихнула історія дворічної лучанки – Мілани Медвецької, якій треба було пересадити печінку, щоб вижити. Маля рятували усім миром.

Мілана народилася без жовчного міхура, через що жовч не виходила, а циркулювала в печінці і руйнувала її.

Для того, щоб вберегти життя потрібна була дороговартісна операція з трансплантації печінки, донором якої стала її мама – Ольга Проніна.

Родина не мала таких коштів, тому звертались до усіх небайдужих, щоб врятувати дитину. Маленькій Мілані зголосилось допомогти багато добрих людей, разом із ними батьки організовували виставки, ярмарки та інші благодійні заходи, на яких все-таки зібрали необхідну суму.

Зараз Мілані Медвецькій три роки і три місяці. Після операції дівчинка почувається чудово: може гратися з друзями, нормально харчуватись та просто радіти життю.

ПРОБЛЕМУ ДІВЧИНКИ НЕ ПОМІТИВ НАВІТЬ СІМЕЙНИЙ ПЕДІАТР

Мама Ольга зрозуміла, що з її донькою щось не так, коли Мілані було ще три місяці. Лице дівчинки було жовтуватого відтінку.

Спочатку сім’я звернулась до луцьких лікарів, але у рідному місті точний діагноз поставити не змогли, направили до Києва. У столиці конкретну проблему також не назвали. Дізнались, що з донькою у Львові.

Виявилось, що Мілана народилась без жовчного міхура, тому жовч не виходила, а циркулювала в печінці і руйнувала її. Тому, прийняли рішення про трансплантацію печінки, донором якої стала мама Мілани.

Життя висіло на волосині, адже роботу печінки не заміниш ніяким іншим органом. У Львові дівчинці зробили підтримуючу операцію, яка дозволила її довше протриматись без пересадки печінки.

«У Луцьку нам сказали, що таких дітей дуже мало і у нас такого не роблять. Кажуть: «Їдьте в Київ і там собі шукайте». У Києві Мілані зробили штучні ходи, жовч почала відходити, все було нормально, але не довго. Печінка вже була зруйнована. Навіть, наш педіатр не звертав уваги на те, що дитина жовта. Ми затягнули час, це призвело до того, що почався цироз і пересадка була необхідна, тому що своя вже не справлялась», – ділиться розповіддю мама дівчини Ольга Проніна.

НА ОПЕРАЦІЮ ПОТРІБНА БУЛА ЗАХМАРНА СУМА

Без пересадки Мілана жила до двох з половиною років.

Родина довго шукала хорошу клініку. Звертали увагу на вартість, якість роботи, статистику успішних операцій. Зрештою, вирішили оперувати доньку в Італії у Міжнародному інституті трансплантації. Клініка знаходиться у місті Палермо.

Суму, яку назвали лікарі, зібрати самостійно було неможливо, адже це 115 тисяч євро.

Для того, щоб знайти необхідні кошти батьки Міланки стукали в усі двері. Організовували виставки художніх робіт, влаштовували ярмарки з допомогою небайдужих людей. Створили спільноту у соцмережі «Facebook», де анонсували про проблему та заходи, які будуть відбуватись для збору коштів.

Допомогли благодійники не лише з Луцька та України, а й з-за кордону. Німецький благодійний фонд «Херд» та російський «Солнце в лодошках» підтримали фінансово. Фонд «Крила надії» забезпечив Мілану спеціальним харчуванням. Не лишилась осторонь українська діаспора в Палермо, група допомоги «Радуга жизни» та «Перша приватна броварня». Також жінка дякує Волинській обласній раді, ЗМІ, які підняли проблему їх сім'ї на слух та усім людям, які зберегли життя її доньки.

Збір коштів розпочали у жовтні, а поїхали в Італію через п’ять місяців, у березні. Здоров’я Мілани до початку весни було стабільним, але у перші дні березня показники стали різко падати, а печінка відмовляти. «Як добре, що ми встигли, навіть страшно подумати, що могло б статись з Міланкою», – говорить мама.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ТРИВАЛА П'ЯТЬ МІСЯЦІВ

На щастя операція пройшла успішно і Мілана стала почувати себе набагато краще. Мама зазначає, що у порівнянні з іншими дітками, Мілана чудово перенесла трансплантацію, адже була добре підготовлена: хороша вага, фізично розвинена, операція у Львові також стала плюсом.

«Не без нюансів звичайно, але загалом все пройшло нормально. На скільки я знаю, то з такою проблемою були і смертельні випадки, коли діти не доживали до операції або ж не переносили її. Ми дуже раді, що потрапили саме до цього лікаря», – згадує з вдячністю Ольга.

Професор що оперував дівчинку – Жан де Віль до останнього тримав українських пацієнтів у лікарні. Реабілітація затягнулась, приїхали у клініку 20 березня, а повернулись додому 8 серпня.

Мама Ольга розповідає, що найбільш важко було звикнути до місцевого клімату, адже там дуже жарко: «Найважче було Мілані, дитина після операції, а тут ще й така кліматична зміна. Її, навіть, висипало від цього».

Зараз Мілана приймає ліки, які пригнічують імунітет, для того щоб не сталось відторгнення органів. Тому імунітет у дівчинки понижений. Через це Мілана не може відвідувати садочок та довгий час перебувати у людних місцях. Більшість свого часу дівчинка проводить вдома або ж на вулиці.

На жаль, ці ліки малечі прийдеться приймати усе життя. Звичайно, дози будуть зменшуватись,бо організм сильний, але прийом ліків необхідний.

«Це чужий орган у чужому організмі, тому без ліків ніяк. Вона зараз все їсть, грається, активна нормальна здорова дитина. Колір шкіри відновився, бо коли ми приїхали у Палермо то дитина була майже зелена. Належались ми в лікарнях за своє коротке життя, але головне, що живі й здорові», – розповідає мама дівчинки Ольга.

«10 ГРИВЕНЬ ЦЕ – НЕ МАЛО, ПОМАГАЄ КОЖНА КОПІЙКА»

Ольга Проніна говорить, що гроші збирати важко, морально й фізично, але головне результат. Ні в якому разі не можна опускати руки, потрібно вірити, що ваша дитинка лишиться здоровою. Зараз до нас часто звертаються люди, у яких є схожі проблеми, то ми звичайно підтримуємо, радимо перевірених лікарів.

«Самі ми б таку суму не назбирали, ми дуже вдячні усім людям, які відгукнулись і нам допомогли. Хочеться щоб люди не думали, що 10 гривень це мало, кожна копійка допомагає. Кожна допомога матеріальна, моральна, молитовна – вона справді доходить. Я знаю скільки людей молились за Міланку, щоб вона одужала».

Сім'я бажає усім людям берегти своє здоров'я, а якщо з'являються проблеми то вірити, що все буде добре, шукати хороших лікарів, які живуть своєю справою та у будь-якому випадку не здаватись.



Марія ВАВРИНЮК

18 січня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин