12 ліжок для шести сотень людей: як зимують луцькі безхатьки. ФОТО

Ви часто бачили їх на вулицях міста. Вони або блукають безцільно, або просять милостиню, або збирають скло та пластик на смітниках поблизу вашого дому. З 2009 року у Луцьку зареєстровано 666 людей без визначеного місця проживання, і всі вони не мають, де перезимувати.

З настанням холодів такі люди ховаються у підвалах під’їздів, або ж приходять на квартири своїх знайомих. Зважаючи на їхній спосіб життя, часто такі відвідини погано закінчуються. Пожежа на вулиці Привокзальній у Луцьку 14 грудня сталася саме через безхатьків, які випивали та палили у квартирі лучанки Тетяни Хом’як. Тоді мешканці постраждалого будинку почали нарікати на роботу правоохоронців, які не втрутилися в ситуацію. У поліції пояснили, що законних підстав вриватися у чужі помешкання і виганяти звідти нетверезих людей вони не мають. Та й куди їх виганяти? У Луцьку нема «витверезників» чи пунктів тимчасового перебування людей без житла.

Єдиний у місті заклад, де безхатьки можуть заночувати взимку – Центр обліку бездомних осіб на базі благодійного фонду «Преображення», що діє з 2009 року. Заклад розрахований на 12 осіб.

«Для міста це дуже мало. Але ми виходимо зі своїх можливостей. Ми більше не можемо», - розповідає керівник Центру Віктор Гаврилюк.

Нічліжка розрахована на 12 місць

Цього року, за словами чоловіка, великого напливу людей нема, адже зима поки не була дуже холодною. Та й досить часто їх відлякує перспектива проходити медичне обстеження. Аби заночувати тут, потрібно отримати довідки із тубдиспансеру та інфекційної лікарні. Ще однією умовою є не вживати алкоголь. Людей у стані алкогольного сп’яніння до ночівлі у відділенні нічного перебування не допускають. На території «Преображення» заборонено також і куріння.

«За законом, ми повинні працювати, коли температура на вулиці -5 протягом трьох-п’яти днів. Але ми не зважаємо на папірці, бо люди мерзнуть навіть при +5».

Перебувати тут можна з 18:00 до 8:00 ранку. Безхатьки, що приходять ночувати, мають принести спеціальну довідку. Потім їх перевіряють на алкотестері. За результатами перевірки, людина з вулиці потрапляє у невелике приміщення – «нічліжку». Безхатьків відправляють в душ та дають чистий набір одягу. Їхні речі або викидають, або на прохання власників залишають за межами приміщення. Для ночівлі діють дві кімнати з двоярусними ліжками. Одна – на 10 місць – для чоловіків, інша – на 2 – для жінок.

Кімната для жінок має 2 місця

Зважаючи на вимоги, охочих заночувати тут не так вже й багато. Коли ми прийшли, тут було всього двоє бездомних. Один з них приходить сюди вже третій рік поспіль.

57-річний Володимир Яковлев 30 років відбув у місцях позбавлення волі. «Сидів» за крадіжки. Коли вийшов на волю, з’ясувалося, що рідний брат чоловіка продав квартиру, і йти йому нема куди.

Володимир Яковлев приходить у «нічліжку» уже третій рік поспіль

Володимир приніс у нічліжку старі гірлянди, які йому дали в магазині. Чоловік їх полагодив і повісив біля ліжок. Каже, збирається святкувати Різдво.  Хоче прикрасити ялинку. Вдень він шукає місце, де можна було б погрітися. Часто сидить в центральному універмазі і слухає музику. Вже третій рік шукає роботу.

«Вакансії є, але все заключається в документах. Училище кінчав. Спеціальність – кіномеханік. Я вчився у 76-78 роках. Зараз таких вже фільмів нема, як раніше були. Апаратура там не така», - розповідає чоловік.

Чоловік зробив фото і намагається повернути документи

Володимир спить на крайньому ліжку поблизу вікна. Своїх речей у нього тут нема, але йому подобаються ті, які видали. Чоловік привів у заклад свого знайомого. 31-річний Юрій Рожняківський хвилюється перед розмовою. Ще його трохи трусить – наслідок невживання алкоголю протягом дня. Про своє «вуличне» життя розповідає майже без емоцій.

«Раніше було нормально. А зараз у мене горе. В мене мамку забили в листопаді, і жінку забили в листопаді. Мамку 13-го, жінку – 20-го. Так і пішла жизнь наперекосяк. Мамку збили на зупинці біля Старого ринку. Її стукнули, вона впала і вийшов крововилив. Але в неї цироз печінки був. А в жінки перелом черепа, перелом хребта… Я шлявся, ночував де попало. То там нап’єшся, то там…».

31-річний Юрій Рожняківський раніше ночував у підвалах

На вулиці він опинився через мамину двоюрідну сестру у 2008 році. Жінка-шахрайка продала їх житло і забрала собі гроші. Документи втратив, коли померла перша цивільна дружина.

Серед знайомих Володимира і Юрія – багато людей без визначеного місця проживання. Вони з певних причин не приходять у Центр, а тому переховуються у під’їздах багатоповерхівок та у квартирах.

Сергій ночує у сараї. Спить у одязі, в якому ходить щодня, на ніч знімає тільки взуття. Чоловіку 42 роки. На вулиці опинився через те, що зловживав алкоголем. Весь його день проходить за пошуком сміття. У нічліжку не може потрапити через алкозалежність. Альтернативи для нього у місті нема.

«За тварин більше хвилюються… Гляньте, за собаками як доглядають – і їсти їм, і все!  Навіть на роботі таким, як я, гроші мало хто дає. В основному дають випити, або поїсти-покурити. Роботи ми не боїмося. Тільки працюємо на халяву, як наймити», – розповідає чоловік у черзі до пункту прийому вторинної сировини. Щоранку він приносить пляшки чи макулатуру, і так заробляє на виживання.

Сергій збирає вторинну сировину і так заробляє на життя

Чоловік каже, що сміття рятує від голодної смерті, тому весь його день проходить за пошуками сировини.

«Зранку люди йдуть на роботу, викидають сміття о сьомій – на початку восьмої. То найкращий час. Щоб не так стидно було в смітнику копатися, я одягаю жилетку комунальника – то уніформа моя. Харчуюся тим, що знайду. Зараз нарвав шипшини. По неділях ходимо під міст біля 5-ї школи. Там віруючі о третій приносять їсти. Спочатку проповідь, а потім їжа. То вже неділя забезпечена – ти знаєш,  що поїси».

1

Сьогодні Сергій їстиме шипшину, яку знайшов зранку

Наш співрозмовник якось дивно заминається і просить зупинити запис, поки він сходить «в аптеку». Чоловік на трохи зникає за пунктом прийому і приходить звідти з пляшкою.

«Зараз підемо до «причастя». Он, бачите, «аптекар» пішов? Аптекар – той, що дає нам «підлічитися». І вже кожен по своїх районах піде, сміття шукати».

Щоб було не так соромно копатися в смітнику, Сергій одягає жилетку комунальника

Цієї зими бездомні лучани, окрім іншого, мають три основні проблеми: недостатня кількість місць у нічліжках, небажання бездомних людей туди приходити, а також скасування реєстрації за місцем перебування. Така реєстрація давала можливість відновити документи, отримувати певну соціальну допомогу чи реалізовувати свої права, перебуваючи на обліку Центру. І якщо третю проблему можна вирішити тільки на державному рівні, то перші дві цілком реально розв’язати силами міста та міської влади.  

Людмила РОСПОПА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]