У луцькій ветлікарні тваринам шукають дім
У житті кожної людини наступає момент, коли треба занести кота до ветеринара. Вже при вході до ветеринарної клініки ми підсвідомо зіщулюємося від різкого запаху ліків, лікарів у білих халатах та того, як притихла наша тваринка у кошику. Якби еволюція наділила котів свідомістю, вони почувалися б маже так само, як людина перед походом до стоматолога. Але наскільки інакшими можуть бути відчуття, коли при вході до клініки вас зустрічають інші коти!
Ветеринар Яна Коханюк ніколи не мріяла працювати з маленькими домашніми тваринами. Дівчина хотіла доглядати коней. Але після навчання у Києві Яна повернулася додому, і відкрила у Луцьку власний заклад, де допомагає тваринам. Нині на базі ветеринарної клініки «Кіт Леопольд» діє імпровізований притулок для тварин, в якому сьогодні живе десяток котів та четверо собак. Тварини зустрічають відвідувачів закладу, створюючи у клініці приємну затишну атмосферу.
«Ми відкрилися 1 жовтня минулого року. З початку роботи планували, що будемо хоча б раз на місяць забирати якусь тварину з притулку чи з вулиці, доглядати за нею, виходжувати, вакцинувати, стерилізувати і прилаштовувати в сім’ю. Найпершою в нас була киця Соня. Сім’я переїжджала, а її покинули. Ми забрали, стерилізували і прилаштували в сім’ю ще минулого року у грудні», – розповідає Яна.
Кішку Нюшу Яна та її брат забрали з притулку. Вони дуже хотіли рудого кота. Але брат побачив заковтунену кішку, і пожалів її.
«Вона породиста. Це перс. Таким тваринам не місце в притулку, бо їх дуже багато, і за всіма не вслідкуєш. Сама кішка не може позбавитися цих ковтунів на шерсті. Ми її забрали. Думали, будемо прилаштовувати, але дізналися, що попередні власники її віддали в притулок, бо вона пісяла не в лоток. В нас вона почала ходити на лоток. Ми її вже два рази прилаштовували, але одна сім’я повернула її, бо кішка знову на лоток не ходила. А в іншої сім’ї Нюша застресувала і не їла майже нічого. Тому її знову повернули».
Ще тут живе суворий старий Лоґан. Його на зупинці в районі ДПЗ знайшла волонтерка.
«Кіт був у дуже важкому стані. В нього був стоматит, і ми лікували його майже два місяці. Кіт вже старий, і має проблеми з ротовою порожниною, тому йому треба готувати спеціальний м’який корм. Дуже мало імовірності, що хтось його забере».
Кішка Джуня також трохи проблематична у прилаштуванні. Поки вона була маленькою, її не забирали. А тепер вона вже доросла і боїться чужих людей. Але попри все кішка мила і грайлива. У клініці кажуть, що Джуня буде дуже великою і красивою кішкою.
Маленький рудий Файєрфокс є найменшим мешканцем імпровізованого притулку.
«Ми їздили по гриби до Прилуцького, і десь о пів на восьму вечора він нам під колеса кинувся. Йому тоді було три тижні, і він ще нормально їсти не міг. Він живе тут близько місяця».
Жасмін під двері притулку підкинули тиждень тому разом зі ще двома триколірними сестричками. Але вони були дуже дикі, і працівники ветлікарні не змогли їх зловити. Кішці зараз приблизно 6 місяців, і вона готується до стерилізації.
Тосю підкинули разом зі ще шістьома кошенятами десь в середині липня. У них всіх була вірусна інфекція, і тому майже весь виводок помер. Кішка Тося вже вакцинована. Залишилося тільки її стерилізувати.
Прекрасну Ассоль разом з дома кошенятами підкинули 1 листопада. Вона дуже грайлива, і неймовірно гарна кішка. Інколи поводиться так, ніби вона все ще кошенятко (ох, ці жінки!).
Одне з кошенят Ассоль успішно прилаштували. А невелика скромна ідеально чорна Кішка без імені все ще чекає на свого господаря. Вона дуже сором’язлива, але як тільки познайомиться з вами ближче, то вже ніколи не захоче покидати ваших рук.
Окрім кішок, на господарів тут чекають двоє грайливих цуценят. Дівчаток Персі і Фабію волонтери знайшли в лісі. У ветлікарні залишили їх на перетримку, вакцинували. Фабію навіть прилаштували одного разу, але у власників собака серйозно захворіла. Вона ледь не померла, але ветеринари змогли врятувати її. Сьогодні Фабія разом зі своєю сестрою розважає власників та відвідувачів лікарні.
Яна Коханюк мріє, аби сестричок забрали разом, бо вони нерозлучні та дуже гармонійно доповнюють одна одну. Дуже активні собаки приживуться у сім’ї з маленькими дітьми, – там вони матимуть, на кого витрачати свою енергію!
«Не всім можна мати тварину. Ми слідкуємо за тим, аби тварини від нас потрапляли у надійні руки. В разі, якщо у сім’ї не склалося, тварину нам повертають.
Це велика відповідальність. Важливо пам’ятати, що ви берете у сім’ю ще одного члена, який потребує уваги, піклування, інколи лікування, і любові свого господаря», – каже ветеринарка.
Загалом за трохи більше, ніж рік роботи ветеринарної клініки «Кіт Леопольд» власники прилаштували більше сотні тварин. У заклад можна приходити просто обіймати тварин, знайомитися з ними, гратися. Нинішні мешканці також шукають свій дім, і готові принести тепло і затишок у оселю, яка їх прийме.
Людмила РОСПОПА
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі