«Люди часто не довіряють поліції, бо впевнені, що нічого не змінилося у її роботі, окрім назви», – поліцейський омбудсмен Андрій Яцук

Інспектор з особливих доручень відділу уповноважених голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Андрій Яцук розповів про скарги громадян на дії поліцейських та про те, що робити, якщо працівник поліції порушив ваші права.

Восени 2016 року в Україні запрацювали поліцейські омбудсмени. Управління забезпечення прав людини функціонує в структурі апарату Національної поліції України, до його складу входять представники різних областей.

Основним завданням підрозділу є забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини в поліцейській діяльності.

Андрій Яцук пояснив особливості роботи відділу на Волині та розповів, у чому найчастіше вбачають громадяни порушення їхніх прав з боку поліцейських.

–  Де ви працювали до того, як обійняли посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності?

– Працював в Управлінні патрульної поліції у місті Луцьку. В подальшому мені запропонували пройти навчання, де ми вивчали основи контролю за дотриманням прав людини, після чого мене призначили на вказану посаду. Ми мали хороших і досвідчених викладачів, фахівців у сфері захисту та контролю за дотриманням прав людини. Вони дали необхідні знання, але з урахуванням того, що коло наших повноважень обмежується поліцейською діяльністю. Тому більша частина навчання стосувалась саме діяльності поліції в поєднанні з захистом прав громадян.

– Які завдання є першочерговими у роботі інспектора?

– Глобальним завданням є те, щоб кожен поліцейський дотримувався прав людини під час виконання своїх службових обов’язків і, звичайно, щоб дотримувалися права самого поліцейського. Методи, якими послуговуємося у роботі, стосуються превентивної діяльності. Це може бути роз’яснювальна робота, проведення тренінгів, додаткових занять, співпраця з громадськими організаціями, здійснення перевірок з метою виявлення чинників, що можуть викликати порушення прав людини у майбутньому. І, звісно, ініціюємо здійснення службових розслідувань та перевірку дотримання поліцейським прав людини.

– Як ви дізнаєтеся про випадки можливих порушень прав людини з боку поліцейських?

– Першим джерелом інформації є громадяни, які звертаються зі скаргами на певні дії працівників поліції. Крім того, важливим джерелом є засоби масової інформації. Журналісти висвітлюють ті чи інші події, публікують матеріали і ми, відповідно, маємо на них реагувати. Було б, звісно, добре, якби працівники ЗМІ попередньо зверталися до нас, тоді ми могли б швидше реагувати на ту чи іншу ситуацію. Також використовуємо інформацію з перевірок і ту, яку надають працівники інших державних органів, до прикладу Центр безоплатної вторинної правової допомоги.

– Куди і у який спосіб люди повинні повідомляти про можливе порушення їхніх прав?

– Найкраще повідомляти телефоном про можливий факт порушення прав відразу після його здійснення. Тоді легше відновити права людини. Якщо випадок трапився раніше, то можна надіслати повідомлення на електронну пошту, зустрітися особисто або ж зателефонувати.

Але часто буває таке, що люди не розуміють, чим саме ми займаємося. Трапляються випадки, що до нас звертаються ті, кого не влаштовує рішення суду чи, або дії працівників прокуратури. Ми ж працюємо лише з фактами, що стосуються поліцейських.

– Як відбувається процес перевірки інформації?

– У першу чергу, необхідно звертати увагу на те, що повідомляє заявник, адже будь-яка деталь може вказати на важливі обставини. Отримавши деталі від заявника, збираємо інформацію з різних джерел, які можуть бути корисні для встановлення істини в кожній конкретній справі. Якщо це стосується патрульних, то тут додатково можна отримати відеозапис з нагрудних камер. Траплялися випадки, коли люди стверджували, що поліцейські нанесли тілесні ушкодження, проте відео це не підтверджувало.

Якщо ж факт порушення підтверджується, ініціюємо службове розслідування. Хоча інколи буває, що людина просто хоче, щоб з поліцейським провели бесіду, не вчиняючи стосовно нього інших дій. Люди не завжди просять притягнути до відповідальності.

Фото - ілюстративне

– Як уникнути конфлікту інтересів у вашій роботі? Адже фактично виходить, що поліцейські на такій посаді розглядають справи своїх же колег?

– Тут не можна говорити про конфлікт інтересів або про якесь упереджене ставлення. Адже вимагаючи поважати і дотримуватись прав людини, ми, у першу чергу, допомагаємо поліцейським стати кращими. Впевнений, що ті люди, які прийшли працювати у цій сфері та прийняли присягу, повинні прекрасно це розуміти.

– З якими ситуаціями найчастіше до вас звертаються громадяни?

– Дуже часто повідомляють про порушення права на звернення, коли людині не надають ту чи іншу інформацію у зазначений термін. Згідно закону, максимальний термін розгляду звернень громадян може становити 30 днів. Але нерідко поліцейські ігнорують ці вимоги і надають інформацію пізніше.

Крім того, скаржаться на незаконні затримання та інші неправомірні дії тих чи інших працівників поліції. Хотілось би зазначити, що громадяни Волині не надто активні щодо звернень. Особливо це стосується тих, хто проживає у сільській місцевості. У зв’язку з цим планую здійснити виїзди, щоб пояснити людям куди і в яких випадках потрібно до нас звертатися.

– Наскільки часто траплялися випадки, коли поліцейського визнавали винним у порушенні прав людини?

– У конфліктних ситуаціях, з якими ми працювали, поліцейських винними визнавали, але не часто. Інколи бувають випадки, коли, на жаль, встановити вину вже неможливо. Скажімо, після можливого факту порушення минуло 10 років, але раніше такого органу ще не було і люди не знали, куди звертатися. Звісно, з цими справами вже дуже важко розібратися, але все одно стараюся вникнути у ситуацію і чимось допомогти. Якщо це не належить до моєї компетенції, і повідомлення мають розглядати представники іншого органу, то  можу направити, скажімо, до територіального представника Уповноваженого ВРУ.

Як я і казав, часто люди, які до нас звертаються, не хочуть, щоб поліцейського притягнули до відповідальності, а просять провести з ним бесіду. Наші люди просто добрі. Хоча наразі є справа, яка, скоріше всього, закінчиться дисциплінарним стягненням.

Фото - ілюстративне

– А якщо питання стосується внутрішнього конфлікту. До прикладу, працівник поліції скаржиться на дії начальства щодо понаднормової роботи чи інших подібних питань. Що загрожує керівнику в такому випадку?

– Як і будь-який поліцейський, керівник може нести дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Це залежить від типу порушення. Звісно, такі ситуації досить неприємні і будь-який керівник, який поважає свій особовий склад, уникатиме цих випадків.

– До вашої компетенції входить також перевірка інформації щодо неналежних умов тримання в слідчих ізоляторах. Якщо такі випадки траплялися, то на що саме нарікають затримані?

– Була ситуація, коли особа скаржилася на умови тримання в Ковельському ізоляторі тимчасового тримання. Зокрема, скарга стосувалася неналежної якості харчування. Виїжджали на місце, але інформацію не підтвердили. Їжу для затриманих у Ковельському ізоляторі готують в дитячій колонії, де здійснюють систематичні перевірки. Опісля лабораторних досліджень та перевірки умов праці, порушень не виявили. А від громадян, що перебували в Луцькому ізоляторі, до нас поки скарги не надходили.

– Спираючись на набутий досвід, як нині можете оцінити стосунки громадян із поліцейськими? Наскільки високий рівень довіри?

– Волиняни часто бояться звертатися до нашої структури. Можливо, вони думають, що після звернення на них почнуть тиснути, а, може, просто не вірять у те, що дійсно неупереджено можна дослідити їхню ситуацію і якось її вирішити.

Якщо говорити про рівень довіри, то громадяни часто не довіряють працівникам поліції, бо впевнені, що нічого не змінилося у їхній роботі, окрім назви. Але у нас змінився принцип роботи. Якщо і громадяни, і поліцейські це зрозуміють, то кредит довіри зросте. На це піде не один рік роботи. Важливою тут є співпраця громадян з правоохоронцями. Крім того, долучатися до співпраці мають і спеціалізовані громадські об’єднання, громадські активісти та правозахисники. Адже дуже часто допомоги з питань порушення прав потребують соціально незахищені верстви населення.

– Як саме громадські об’єднання, що працюють з незахищеними верствами населення, можуть співпрацювати з вашим відділом?

– Одним із основних напрямків роботи Управління є виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Згідно плану, важливе місце займає питання щодо забезпечення прав людей з інвалідністю.

Перебуваючи в органах Національної поліції, громадяни, скажімо, з вадами зору можуть мати статус потерпілого, свідка чи затриманого, і не мають змоги отримувати інформацію про свої права звичним для нас способом. Тому важливо розробити спеціальні пам’ятки, надруковані шрифтом Брайля, які дадуть можливість таким людям отримати цю інформацію і які в подальшому працівники поліції вручатимуть вищезазначеній категорії громадян.

Ефективність використання таких засобів інформування вже підтвердив експеримент, який провели представники Національної поліції у місті Біла Церква, в окремих районах Києва і на території Харківської області. Проте коштів для впровадження і розповсюдження, на жаль, не вистачає. Тому спираючись на співпрацю з громадянами, які небайдужі до долі вразливих груп, ми сподіваємось запровадити цей та інші хороші напрацювання на Волині.

***

Якщо ви бачите дії працівників Національної поліції, що порушують права людини чи маєте пропозиції щодо удосконалення роботи органів Національної поліції у сфері дотримання прав людини, звертайтесь до представника Управління:
• адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка 21; вівторок з 14:00 до 18.00 та четвер з 09:00 до 13.00.
• телефони: +380 50 492 75 95 , (0332) 742 396.
• соціальна мережа Facebook .
• електронна пошта: [email protected].

Оксана ВЛАСЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]