Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Нестерук Петро Каленикович
Нестерук Петро Каленикович

Петро Нестерук: «У Луцькій міській раді відбуваються речі, які не сумісні ні з мораллю, ні з порядністю»

17:43 11.05.2017

Нестерук Петро Каленикович (16.03.1983 р. н) належить до політиків нової доби. Підприємець, виходець із багатодітної сім’ї, одружений, має трьох дітей. Незважаючи на свій молодий вік, досягнув чималих вершин. Від вантажника до приватного підприємця, власника бізнесу, який сплачує сотні тисяч гривень податків до місцевого і державного бюджетів.

До обрання депутатом міськради Петро Нестерук вів активне громадське життя, допомагав тим, хто потребував допомоги, підтримував АТО, займався покращенням благоустрою міста. Подібне не виносилося на загальне обговорення, було справою душі і керувалося рішеннями серця. Депутат Петро Нестерук із новими силами і енергією продовжив надавати допомогу рідному місту і його мешканцям. Створив Благодійний фонд (БФ ПН «Дізар»), який спільно з громадською організацією «Квітка Полісся» розпочали і вдало продовжують планові роботи благодійного характеру.

Пане Петре, на сьогодні Ви досить публічна людина. Розкажіть про себе: звідки Ви, чим займалися до того, як стали обранцем громади?

– Народився та весь час проживаю в Луцьку, в рідному мікрорайоні, який в народі називають Балкою. Оскільки я був шостою дитиною в багатодітній родині, то не цурався ніякої роботи. Відразу після проходження строкової служби (демобілізувався восени 2003 року) почав самостійно заробляти на хліб. Влаштувався вантажником на підприємство, де повною мірою відчув ціну заробленої гривні. Згодом займав посади експедитора, торгового представника, менеджера з продажу в Західному регіону, директора філії. Відчув нестачу знань – закінчив заочно Луцький національний технічний університет. Із 2006 року – приватний підприємець, в 2014-му став співвласником товариства.

Власний бізнес забирає немало часу та сил. Чому вирішили піти ще й у політику?

– Взагалі-то я не планував ставати політиком, це для мене нове. Але так склалися життєві обставини. На початковому етапі АТО долучився до купівлі бронежилетів, касок тощо. Разом із друзями-бізнесменами ми передали для добровольчого батальйону «Айдар» укомплектований бус. А потім, десь через півроку, побачив в Інтернеті відеоролик, під назвою «Айдар – ночной разведчик», у якому той бус успішно виконує важливу функцію, для якої ми передали його нашим бійцям.

Так-от, мабуть, саме тоді, в період пробудження національної та громадянської свідомості, я вирішив не лише допомагати іншим, а й безпосередньо долучитися до тих процесів, які відбуваються в державі, на Волині, в Луцьку.

І саме тому балотувалися в депутати до Луцької міської ради?

– Саме так. Я, наприклад, мешкаю в мікрорайоні Балки і не з чужих слів знаю: частина вулиць там асфальту взагалі не бачила, частину доріг самі жителі так-сяк посипали щебенем. Навіть там, де колись лежав асфальт, він перебував у геть не належному стані. Скільки жителі Балки не апелювали до міської влади – вирішення їхніх проблем відкладалося в довгий ящик. Аналогічна ситуація з освітленням, дитячими площадками, загалом із чистотою і комфортом у мікрорайоні.

Коли сусіди, друзі, знайомі дізнавалися, що я хочу спробувати свої сили на місцевих виборах, схвально це сприйняли. І таким чином я став кандидатом у депутати міськради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Відразу зазначу: перемога далася непростими зусиллями. Але, чим важче йти до мети, тим більше цінуєш те, що здобув.


А що з вашим приходом здобули лучани, чиї інтереси Ви представляєте в міськраді?

– У своїй передвиборній програмі я не хотів лукавити, тому обіцяв лише те, що точно знав: зможу виконати. Як тільки став депутатом, мусив на початковому етапі ввійти в курс справ. А невдовзі став виконувати якраз ті функції, котрі на мене покладали виборці: відстоювати (як іноді кажуть – лобіювати) їхні інтереси в органах місцевого самоврядування.

Що за майже два роки депутатства Вам вдалося зробити?

– Якщо чесно, то вдалося навіть більше, ніж планувалося. За сприяння колег-депутатів із фракції «Солідарність» в міськраді я домігся того, аби на майже половині вулиць Балки були належним чином зроблені дороги, встановлене освітлення, облаштовано містки через річку Сапалаївка. Якщо раніше у дворах багатоповерхівок малечі взагалі не було як проводити дозвілля, то тепер практично у всіх дворах ми облаштували дитячі майданчики.

Чи вдалося Вам як депутатові налагодити співпрацю з людьми вашого виборчого округу?

– Так, вдалося. І саме це, вважаю, є першочерговим завданням депутата будь-якого рівня – згуртувати людей, допомогти їм усвідомити: насамперед вони (а не якийсь там «дядя з Києва») може змінити їхнє життя. Підтвердженням цьому – звернення виборців. Раз звертаються, значить відчувають допомогу. Спілкуючись із лучанами, я бачив: чимало є небайдужих людей, готових працювати. Але їм не вистачало лідера, того, хто очолить ініціативну групу. Звичайно, не вистачало й коштів. Саме функцію такого організатора, який допоможе згуртуватися, і повинен, на моє переконання, виконувати депутат. А ще дуже добре, коли є Громадська організація і Благодійний фонд, які готові допомогти реалізувати хороші наміри.

Пригадайте найяскравіші серед позитивних прикладів гуртування громади.

– Насправді їх дуже багато. От, приміром, проведення толоки, що мала на меті всім разом прибрати та впорядкувати Парк імені 900-річчя Луцька, прибудинкові території багатоквартирних будинків. За співпраці з виконавчими органами міської ради посприяв, аби було зроблене кронування дерев. Це не вартує великих коштів, але і людям приємно, що на їхніх вулицях чисто й доглянуто, і сама громада стає дружнішою.

Ще один хороший приклад – ремонт під’їздів. Звернулися виборці з відповідним проханням – я як бізнесмен забезпечив їх матеріалами для ремонту, а власне ремонт жильці багатоповерхівок проводили власними силами. Тобто люди своїх грошей не витрачали, а довкола спільної справи згуртувалися і (що не менш важливо) в подальшому будуть цінувати зроблене, контролювати, щоб був у під’їздах порядок.

Наступний приклад моєї співпраці з виборцями – допомога ОСББ. На Балці тепер є ОСББ, які можна ставити в приклад місту.

А чи не виникає нюансів у депутатській діяльності після смерті Миколи Ярославовича Романюка, коли в міськраді триває перерозподіл влади?

– Приховувати очевидне я не бачу сенсу. Тому відверто скажу: в Луцькій міській раді відбуваються речі, які не сумісні ні з мораллю, ні з порядністю. ЗМІ достатньо писали про зміну влади, відставку заступників мера, зміну виконкому. Простими словами кажучи – відбуваються брудні ігри, що спрямовані з одного боку на монополізацію влади, з іншого – на обливання брудом політичних опонентів.

– Чому серед таких «опонентів» опинилися й Ви?

– Мабуть, не стільки я, скільки політична сила БПП «Солідарність», міську організацію якої я маю честь очолювати (так як і однойменну фракцію у міськраді). На сьогодні в міськраді ми в опозиції, тобто і є тими політичними опонентами владі міста.

Перед тим, як почати інформаційну війну, опоненти виходили з Вами на розмову? Можливо, якісь умови висували?

– Звичайно. Сьогоднішній владі явно не вистачало «голосів» для сумнівної щодо законності зміни секретаря міськради. Тому пробували зацікавити. Від «пряників» ми відмовилися. Дістався «батіг» у вигляді замовних ЗМІ, яким просто надійшла команда знизити у Луцьку мій рейтинг та «Солідарності». Ці ЗМІ не гребували подавати в ефір брехливу інформацію. Я, керуючись чинним законодавством, всіляко старався направити так звані «журналістські розслідування» в законне русло. Та де там! Скандал – ось основна мета подібних «розслідувань».

Чи зверталися Ви до правоохоронних органів, аби відстояти власні честь та гідність?

– Звичайно. Адже я сам був у першу чергу зацікавлений у проведенні належної перевірки з боку правоохоронних та контрольних органів, яка б офіційно засвідчила: діяльність ТзОВ «Полісся-Трейд», співзасновником якої я є, жодним чином не суперечить законам України. Саме на моє прохання силовики провели перевірку продукції, яка належить компанії, і дали висновки про повну відповідність до наданих документів. Наразі триває експертиза продукції, за її результатами я вимагатиму вибачень і компенсації матеріальних збитків у окремих ЗМІ, журналістів та їхніх помічників.

Петре Калениковичу, а балотуватися на посаду міського голови не збираєтеся на осінь?

– Чесно? Я вже колись відповідав: поки ні. В моєму розумінні, справжнім мером був покійний Микола Ярославович. Я ще росту… і професійно, і морально.

Тоді скажіть, читачам буде досить цікавою ваша думка: кого б Ви бачили на посаді луцького міського голови?

– Насамперед – відповідальну людину-господарника. Людину, яка своїми руками, вмінням і наполегливістю щось побудувала у Луцьку, щось створила для лучан. Тільки така людина – патріот міста, яка знає ціну народним коштам, – зможе їх спрямувати у правильне русло.

Спілкувалася Оксана БУБЕНЩИКОВА

12 грудня
Сьогодні
Вчора
10.12.2017
09.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин