Лучанин облаштував футбольне поле і тенісний корт та впустив туди дітей зі всієї вулиці

Майже 15 років діти, молодь та дорослі, які проживають в районі вулиць Баранова-Красовського-Степової і на прилеглих вулицях, мають змогу займатись спортом на футбольному полі і тенісному корті, що за адресою провулок Красовського, 7.

Спортмайданчик – на професійному рівні

Облаштував територію на орендованій земельній ділянці підприємець, засновник фірми «Інтегро», президент Волинської шахової федерації Володимир Вдовенко, який живе поруч.

Цікаво, що цільове призначення орендованої землі – заняття спортом. Мало того, що підприємець не змінює цільового призначення у власних корисливих цілях, так ще й вкладає туди немалі кошти, сплачуючи разом з тим і податок за оренду в міську казну. Догляд цієї ділянки площею 36 соток коштує 2-3 тисячі доларів на рік. Вартість оренди - майже 1200 гривень щомісяця (майже 14 400 гривень на рік).

Але завдяки існуванню такої території всі охочі займаються спортом в будь-який час і абсолютно безкоштовно.

Територія поля й корту – справді доглянута й акуратна.

Ділянка високо обгороджена, поставлені відбійники, щоб м’яч не вилітав до сусідів, забетоновані стовпчики, посаджені дерева, гладенький корт, всередині – велика дерев’яна альтанка, та й територія біля спортивної площадки теж доглянута: зелененький газон, акуратно підстрижені деревця, сучасний будинок господаря.

Дітям є заняття - спорт

Тренер, який дає урок на тенісному корті, розповідає, що приїжджає сюди за кілька кілометрів, аби позайматись з учнями.

«Корт тут професійний і зручний, - ще пошукати таких, і все - безкоштовно», - каже тренер.

З задоволенням ганяють вечірній футбол хлопчаки.

«Є хоч нашим діткам де пограти, тож не дивляться телевізор вечорами і не грають в комп’ютерні ігри, а змалечку виховують в собі любов до спорту. Грають, коли захочуть. Зберуться отак кілька десятків хлопців – і ганяють того футбола, але я й рада цьому», - ділиться жителька прилеглої вулиці пані Наталія.

Господар показує власний приклад

Володимир Васильович охоче розповідає про своє «дітище», адже й сам є кандидатом у майстри спорту з греко-римської боротьби, дзюдо, самбо, військового багатоборства. Свого часу закінчив фізкультурний факультет Луцького педінституту, потім здобув ще юридичну освіту.

«У 90-х роках взяв в оренду земельну ділянку біля будинку, вона була вся в горбах, не облаштована, але мав намір створити тут спортивну площадку, щоб діти займались спортом, а не «присідали» на комп’ютерні ігри. Щоб усе зробити належним чином, ми вклали сюди 30 тисяч доларів. Тут працювали 20 жінок, сіяли траву, облаштовували територію. І коли трава зійшла, прийшли діти. Тож я не зміг зробити таке поле, як хотів: з гладенькою і чистою травою, бо діти вже облюбували територію і весь час грались. Також тут багато кротів, а їх же нищити не можна, і ми лише вирівнюємо пісок. Для догляду поля наймаємо людей, які косять, вивозять сіно. Хотіли зробити ще волейбольну і баскетбольну ділянки, але ці види спорту «рвуть» площадку, тому зупинились на футболі і тенісі», - розповідає Володимир Вдовенко.

На території – підтримують дисципліну

З початком навчального року кількість дітей на спортмайданчику збільшується до 30-40, звісно, вони залишають після себе пляшки і сміття. Тоді Володимир Васильович дає їм пакети, щоб вони поприбирали після себе - і діти слухаються.

«Щоб тут був порядок, я дав ключі тренеру з тенісу і сказав йому, аби дозволяв приходити сюди усім охочим – абсолютно безкоштовно. Одна умова: після себе вирівняти сітку та прибрати територію. Загальні ж роботи на корті ми робимо весною. За всі ці роки доводилось тричі серйозно ремонтувати огорожу», - продовжує підприємець.

Володимир Вдовенко каже, що батьки, які люблять спорт, час від часу дякують за те, що їхні діти мають можливість займатись спортом на доглянутій території, але це буває нечасто. Бо до спорту, в першу чергу, потрібно привчати батьків (у господаря теж троє дітей). Загалом же, чоловік впевнений, що, принаймні, до 15 років діти залюбки можуть проводити тут свій час: з користю для організму і підтримки здорового способу життя. Тож така місцина – не лише затишна й доглянута, а ще й приносить суспільну користь громаді.

Ольга БУЗУЛУК