Як живуть діти з цукровим діабетом
У Луцьку 36 дітей із діагнозом цукровий діабет.
Це малюки від двох років, які щоденно мають отримувати ліки. Без інсуліну настає кома, а за нею – смерть. Інсулінозалежні діти живуть не так, як звичайні здорові дітлахи, є обмеження в їжі, рухливості, перебуванні на сонці тощо.
У Луцьку діти-діабетики мають із собою пластикові картки, на яких вказано, що дитина хвора, їй може стати погано в будь-якому місці. Записані контакти батьків і прохання дати шматочок цукру чи солодкої води, щоб не допустити інсулінової коми.
Фахівці радять не приховувати діагноз дитини, бо батьки не завжди є біля дітей, іноді може знадобитися допомога чужих людей. Одного підлітка забрали в міліцію, бо він на вулиці відчув погіршення самопочуття і вколов собі інсулін. Але його товариші знали про хворобу, все пояснили правоохоронцям і дитину відпустили.
Бажано щороку оздоровлювати їх у санаторіях, це добра профілактика важких ускладнень. Однак батьки ледве справляються із тим, аби купити достатньо одноразових тест-смужок, ланцетів і голок. На державному рівні підтримки нема, на місцевому – доводиться довго переконувати депутатів і чиновників надати допомогу.
Ірина Аксеновська, голова ГО «Інсулін», яка об’єднала батьків хворих діток у Луцьку: "Державна програма із діабету діяла тільки протягом 2009–2013 років. Сьогодні ми не можемо організувати дозвілля, бо треба збирати гроші на ліки. Всі медичні засоби одноразові, обходяться у 3,5–4 тисячі гривень на місяць. Хоча батьки розуміють, що з такою дитиною просто потрібний інший спосіб життя: вчасно визначати рівень цукру і правильно вводити інсулін. Вважаю, що фінансувати лікування має держава, а громадські організації – залучати дітей до мистецтва, возити на екскурсії, влаштовувати цікавий відпочинок".
Щоб зекономити гроші, деякі батьки використовують голки по кілька разів, від чого набиваються інсулінові шишки. ГО «Інсулін» шукає можливості поставити в дитячій лікарні прилад, який розсмоктує ці гулі, бо компреси робити не можна. У Луцьку є семеро дітей, яким подають інсулін помпами. Їх придбали завдяки благодійному фонду «Серце до серця». Обслуговують прилад на одному підприємстві у Києві, коштує це понад 4 тисячі гривень на місяць.
Громадське об’єднання «Інсулін» просить допомоги у благодійників і посадовців, торік звернулися до депутатів міськради.
Ірина Аксеновська, голова ГО «Інсулін»: "Дуже вдячна міському голові Миколі Романюку. Він у 2014 році виділив 138 тисяч гривень. Тоді зуміли закупити ліки, їх роздали родинам у дитячій поліклініці.Цього року неможливо придбати медзасоби через незадекларовані ціни. Микола Романюк із розумінням поставився до проблеми, пішов нам назустріч і вперше через департамент соцполітики виділив адресну допомогу сім’ям. На неї передбачено 243 тисячі гривень. Допомогу зарахували на картки, від 2 до 2,5 тисячі гривень для інсулінозалежних дітей, для помповиків – 7–8,5 тисяч. Це величезна підтримка. У другому півріччі також розраховуємо отримати гроші з міського бюджету".
- За цінами 2015 року на медикаменти та інструменти для однієї дитини треба витратити 35 тисяч гривень на рік.
- На ліки й обслуговування помпи – 54–57 тисяч залежно від моделі.
- На область від Фонду соціального страхування виділяють менше десяти путівок у санаторії Моршина і Трускавця. Супроводжувати дитину може лише той із батьків, який є платником податків (офіційно працює).
- В 13 шкіл міста, де навчаються діти з хронічним захворюванням, у медпункти закупити глюкометри – прилади для вимірювання цукру. Їх закупили після випадку, коли одній дівчинці стало зле після уроків. Тоді мама іншого школяра, яка прийшла забирати дитину додому, знала про діагноз дівчинки і відвела її до медсестри.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі