«КП «Ласка» знущається над тваринами»: волинянка написала відкритий лист до секретаря міськради
-
-
>
-
>
-
>
12458
В редакцію Район.Луцьк надійшов відкритий лист від ковельчанки Тамари Олех, яка скористалася послугами комунального підприємства «Ласка», і втратила своїх домашніх улюбленців. Жінка звертається до секретаря Луцької міської ради Григорія Пустовіта з проханням перевірити діяльність підприємства і посприяти у вирішенні конфлікту, який вона описує.
До свого листа жінка також додала світлини, з якими Ви можете ознайомитись нижче.
Нагадаємо, що редакція Район.Луцьк не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлює автор. Текст відкритого листа подаємо без змін.
«Шановний Григорію Олександровичу!
Одним із позитивних зрушень у нашій країні, якому мають бути надзвичайно раді українці, є створення муніципальної влади на місцях, що нібито дає можливість усій громаді вирішувати нагальні справи свого міста чи села. На жаль, не я одна зіткнулась із повним нехтуванням місцевою владою думки і запитів членів громади Луцька та побудовою взаємних стосунків на основі обману, виявленні неповаги до своїх земляків.
15.09.2017 р. я адресувала на Ваше ім’я скаргу на директора КП «Ласка» Новарчук Б.Б., в якій описала жахливі умови утримання тварин, які я побачила, побувавши два рази на території підприємства. На відповідь, яку повинні були мені надіслати через 2 тижні, чекала до двох місяців і знайшла її у ЦНАПі за підписом заступника Костянтина Петрочука. У ній мені надано ксерокопію пояснення директора КП «Ласка» Новарчук Б.Б., яка пише, що коли мені сказали, що тварини на карантині, то я припустила, що вони померли. Що це – насмішка над людиною, яка добивається справедливості? Це ж наскільки треба не поважати своїх співвітчизників, якщо замість перевірки фактів та обгрунтованої відповіді на скаргу надсилати такі нісенітниці! Чому на мою скаргу на керівництво даного підприємства міська рада повідомила, що «директор КП «Ласка» провела детальну перевірку щодо Вашого звернення»? Сама себе перевірила? Адже у Законі України «Про звернення громадян» чітко підкреслено ст. 7 «Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії та рішення яких оскаржуються». «Оскільки на практиці відомі факти порушення цієї норми, на її чітке виконання слід звернути особливу увагу»…
У цьому місті ніхто з влади не реагує на численні скарги на роботу КП «Ласка» громадян, волонтерів, зоозахисної організації. До Луцької міської ради поступило багато подібних скарг, та жодної реакції на них не здійснено, окрім принижуючих відписок скаржникам.
Слухаючи Директора КП «Ласка» з одного боку і обурених волонтерів з іншого, розібратись непросто, на чиєму боці правда. Я надаю конкретні факти, підтверджені фотографіями, відеозаписами та документами, і ставлю тут ті риторичні запитання, які виникають у кожної мислячої людини, коли вона слухає усі нісенітниці, якими нас годують у пресі чи в телеефірі в оправдання своїх дій.
Якщо говорити про КП «Ласка», то мабуть не тільки в мене виникає питання: а що ж це за «фірма» така загадкова? Бо директорка Б.Новарчук постійно наголошує, що це не притулок, а комунальне підприємство. На жаль ті, хто бачив реалії цієї установи, знає, що це дійсно не притулок, а інакше як концтабір її не називає. І власне я маю повне право так стверджувати після того, як побувала там, бо те, що мені довелося там побачити і пережити, забрало немало здоров’я.
Наприкінці літа я привезла у КП «Ласка» кішку і 7 здорових вгодованих кошенят, повіривши сайту цієї установи, що звідси кожного дня лучани забирають до десятка тварин (як я зрозуміла пізніше, саме стільки тут гине щодня в страшних муках). На шостий день я приїхала їх провідати, щоб зробити фото для оголошень та привезла корм. Сторож підвів мене до Богдани Новарчук і вона дала дозвіл провести мене у вольєр. Але те, що я там побачила, привело мене у шоковий стан: мої тваринки були виснажені до стану шкіра і кості, запаморочені, брудні і смердючі, троє 2-місячних вже не було, четверте помирало на моїх очах.
У вольєрі для кошенят умови жахливі. Більшість тварин хворі, очі загноєні, деякі тваринки періодично блювали, на підлозі були калюжі зеленої сечі. Таке враження, що вольєр не прибирається, навіть посуд ніколи не мився. В страшенну 400 спеку у мисках з гнилою смердючою масою поверх насипана їжа, яка розсипалась по підлозі. Тварини до неї не підходили, у ній роїлись мухи. Труп кошеняти сторож відмовився винести, лише пізніше на моє прохання це зробив ветеринар. Декілька днів на пекельній спеці на одному місці лежала стерилізована кішка із здутим животом, яка не могла встати навіть до води. На моє прохання ветеринар її оглянув і так і залишив помирати в пекельних муках, спокійно поїхавши до дому. І це я побувала ЛИШЕ в ОДНОМУ вольєрі!
Коли через два дні я приїхала забрати своїх котів, було вже тільки двоє напівживих, кішка пропала. Мені пояснили, що її стерилізували і випустили. Уявіть собі: перед відкритим вольєром для котів прив’язаний до буди собака, який гавкає весь час - якщо кіт боязливий, він вже не повернеться сюди, а буде десь на території помирати без води і їжі. Скоріше всього кішка саме так і загинула, бо після моїх численних дзвінків я почула у відповідь: серед трупів її нема. Таке враження, що працівники у цьому закладі не мають елементарного поняття про утримання тварин. До речі, собаці там теж нема кому налити води, хоча на цій спеці дихати було важко.
А цих двох кошенят, яких я забрала додому, навіть під наглядом ветеринара врятувати вже не вдалось і вони помирали в страшних муках (маю довідку з Ковельської РДЛВМ). Також загинуло кошеня, яке я привезла з притулку разом з моїми. Навіть на фото видно бліх, які на ньому кишать.
Питання: навіщо тварин обробляти від бліх, тримати на карантині, а потім кидати у вольєр з блохастими і хворими тваринами ?! Адже моїх котів приймала ветеринар Корнійчук Людмила, яка сказала, що буде проводити обробку від глистів і бліх. На мої переконання, що коти бліх не мають, вона відповіла, що так «положено». Не треба бути ветеринаром, щоб знати, що забороняється одночасно проводити такі процедури дорослим котам, не кажучи про маленьких кошенят - інтервал має бути мінімум 10 днів. Власне ветеринар отруїла тварин, обробивши їх спреєм від бліх і напоївши суспензією від глистів, що підтвердила пізніше по телефону. Закон України про захист тварин таке "жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, … вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, …, у тому числі порушення правил утримання тварин" кваліфікує як кримінальне правопорушення, яке несе за собою відповідне покарання. Проте Луцька поліція на мою заяву надіслала мені відмову у розслідуванні, як і прокуратура на заяву (до якої я долучила матеріали) Ірини Петренюк, активістки ГО Волинського об’єднання зоозахисту. Кожен погодиться з тим, що при таких обставинах у будь-якої людини виникне переконання, що у цьому місті справедливості добитися неможливо…
Внаслідок такого жорстокого ставлення до тварин страждають не тільки брати наші менші, наноситься моральна та психічна травма нашим волинським діткам, які після відлову «Ласкою» собак у містах області їдуть шукати своїх пропавших улюбленців у Луцьк і знаходять їх там у жахливому безнадійному стані або вже мертвими. Знаю особисто таких дітей!
І знову виникає питання відносно того, чому безпритульні тварини, яким вдалось вижити внаслідок жорстокого природного відбору, які є дуже здорові, адже виживають на вулиці тільки тварини з сильним імунітетом, як тільки потрапляють у «Ласку», через деякий час помирають? Я, після побаченого і пережитого, маю повне право припустити, що причиною їх смерті є «положена обробка», як у випадку з моїми тваринами.
До даного комунального підприємства звозиться дуже багато тварин. Зрозуміло, що таку кількість утримувати неможливо, а гроші з відлову в інших містах ой як потрібні Луцьку! Але це смердючі гроші – тварини туди звозяться для їх масового виморювання і вивезення трупів, які тимчасово тримають там у холодильниках ! Відеодокази цього розміщені на «Реалії Луцького «притулку» Ласка» у Фейсбуці.
Але на всі звернення громадян з запитом, куди ділась тварина, Б.Новарчук стверджує, що усіх тварин з «Ласки» забирають, та вона не може надати підтвердження згідно з законом про захист особистих даних. Якби усіх тварин, які пройшли через цей заклад, забирали лучани, то в кожній квартирі Луцька вже було б по декілька тварин. І не треба нам розказувати, що волиняни, які забирають тварин, такі перелякані, що свої дані тримають у таємниці. І не треба бути психологом, щоб знати, що усі любителі тварин охоче фотографуються зі своїми улюбленцями і скрізь залюбки розміщують свої фото. Це не що інше, як ще одне замилювання очей. Бо яку тварину ви б туди не привезли: збиту машиною собаку чи викинутих кошенят, на ваше бажання провідати їх вам скажуть, що їх вже забрали. Власне цей суцільний обман підтверджує також і моя телефонна розмова з ветеринаром Людмилою Корнійчук, яка мені повідомила, що мої коти всі здорові, але коли я сказала, що залишилось тільки два напівживих, вона відповіла, що тих вже забрали…
Не зрозуміло чому для відвідувачів КП «Ласка» встановлений тюремний режим ? Чому волонтерів виставляють з території при допомозі поліції ? Навіть голова Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова змогла потрапити на територію «Ласки» лише при допомозі поліції, про що також є відео на «Реаліях «притулку». Такі дії керівництва комунального підприємства є протизаконними і викликають підозри щодо діяльності цієї установи.
У телеефірі директорка КП «Ласка» обмежений доступ на територію пояснила тим, що за кордоном аби не допускати відвідувачів до притулку, вивішують фото тварин. Це ще одна брехня, бо фото розміщують в інтернеті для того, щоб людина не мусила витрачати час і обходити весь притулок, а вибравши тварину з фотографії, відразу її могла знайти у вольєрі. У деяких країнах загальноприйнятим є відправляти немічних батьків у дім пристарілих, але для нас – українців це сприймається як злочин, бо ми маємо іншу ментальність і не треба нам нав’язувати неприйнятні для нас речі, такі як евтаназія тварин чи інші твердження, якими нас постійно годує Б.Новарчук. (Пункт про евтаназію є у статуті КП «Ласка»).
У всьому світі тисячі установ, в яких утримуються тварини, діють на основі постійної допомоги волонтерів, а у Луцьку волонтерів не допускають на територію КП «Ласка», як до засекреченого об’єкту. Директор Б.Новарчук стверджує: «Ми працюємо прозоро і за всіма звітами можна без проблем звертатися. Ми нічого не приховуємо.» Тоді чому за цією «прозорістю» доводиться звертатися у суд?
Відношення до тварин керівництва та працівників КП «Ласка» – це не просто недбале ставлення до своїх обов’язків. Такі дії згідно з законами України визначаються як кримінальне правопорушення і мають нести за собою відповідне покарання за знущання над тваринами. І тут виникає питання до тих численних перевірок, про які ми наслухались – чим вони займаються? Що вони перевіряють? А куди дівають працівники «Ласки» хворих тварин, коли їде до них перевірка чи делегація?
Я розумію, що те, що Богдана Новарчук займає активну громадську позицію у цьому місті, пише проекти, виграє гранти, реалізує їх, є потрібним і важливим (особливо у фінансовому плані). Але вона не відповідає займаній посаді директора комунального підприємства. Антисанітарія, розведена на території «Ласки», велика кількість хворих тварин, порушення норм їх утримання – недопустимі при наявності 3 ветеринарів. За межі КП виносяться масово продукти, призначені на корм тваринам, а чомусь завозяться у ящиках гнилі кавуни і помідори. Територія в бур’янах вище росту людини.
Я також розумію, що активна діяльність і вміння викручуватись з будь-якої ситуації роблять Б.Новарчук потрібною людиною при місцевій владі, але це не дає право не рахуватись з позицією громади, громадських організацій чи окремих волинян. Я думаю, що можна знайти можливість забезпечити Богдану Новарчук іншою посадою, яка дасть їй змогу реалізувати свої проекти і вести подальшу співпрацю із закордонними спонсорами. Раптове збагачення даної особи ні в кого не викликає сумнівів щодо такої активності, але мене хвилює лише доля тварин. Тому вважаю, що тваринами має зайнятись особа, яка покаже себе хорошим керівником, здатним організувати роботу КП «Ласка» у напрямку захисту братів наших менших згідно із діючими законами України, хоча розумію, що створювалось дане підприємство з іншою метою. Раніше про луцький зоопарк теж ходили жахливі розповіді, але коли директором призначено людину, яка відповідає своїй посаді, цю установу приведено до належного стану.
Та в кінці березня ми отримали ще один сюрприз від влади Луцька: у програмі місцевого телебачення Костянтин Петрочук пообіцяв провести конкурс на посаду директора КП «Ласка» у зв’язку з закінченням контракту з Б.Новарчук – а 21 березня 2018 року Ви, Григорію Олександровичу, підписали угоду з пані директоркою про продовження контракту до 2021 року… Нас вже вкотре обманули – відкрито і цинічно.
У місті, яке називає себе європейським, такі взаємовідносини влади Луцька та громади не повинні мати місця. Та варто зайти у Ютуб і переглянути покроковий інструктаж Богдани Новарчук про те, як потрібно «обработувать» депутатів (бажано кожного особисто) – і все стає зрозумілим.
Отже я приєднуюсь до тих, хто у соціальних мережах пише, що ми надіємось на Вашу, Григорію Олександровичу, добропорядність і справедливе вирішення даної проблеми!» – пише Тамара Олех.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
